WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Протидія правопорушенням, що вчиняються з використанням інформаційних технологій: проблеми науково-методологічного та навчально-методичного забезпечен - Реферат

Протидія правопорушенням, що вчиняються з використанням інформаційних технологій: проблеми науково-методологічного та навчально-методичного забезпечен - Реферат


Реферат
на тему:
Протидія правопорушенням, що вчиняються з використанням інформаційних технологій: проблеми науково-методологічного та навчально-методичного забезпечення
Однією з відмінних ознак сучасного світового соціального прогресу є зростання значимості інформації в суспільних відносинах, перехід від індустріального до інформаційного суспільства, від енергетичних технологій до інформаційних. У зв'язку з цим глобальна інформатизація вже визначилася як домінуючий соціальний процес.
Але поряд з позитивними явищами, у галузі суспільних інформаційних відносин постають і негативні.
Це очевидно з досвіду передових індустріально розвинених країн. Високий рівень інформатизації відкрив можливості для впровадження однієї з фундаментальних складових прав людини - права на доступ до широкого спектра інформації, що стосується діяльності суспільства (при обмеженнях доступу лише до особливих категорій інформації, регламентованих відповідними правовими актами). Однак на цьому тлі вже виявилися серйозні проблеми, пов'язані насамперед з тим, що зафіксовані в різних джерелах інформації (медичних базах даних, системах електронних платежів при особистих покупках, електронній пошті і т.ін.) персональні дані стали доступнішими для усіх як державних, так і недержавних організацій, зацікавлених в них, що в свою чергу уможливлює утручання в особисте життя громадян.
Отже, інформаційні технології, поряд із створенням умов для реалізації права громадянина на доступ до інформації, формують середовище, що полегшує порушення іншого його фундаментального права - права на особисте життя.
Цю важливу проблему активно розробляють в багатьох країнах і приймають правові документи та, навіть, закони, які мають регламентувати порядок збору та використання особистих даних. У нашій країні, на жаль, процес розуміння важливості та необхідності розв'язання цієї проблеми перебуває в зародковому стані.
Одним з найважливіших та, на наш погляд, складніших є ще одне позитивне явище, що викликано процесами інформатизації - "комп'ютерна злочинність"*. При цьому виникає низка проблем, раніше не властивих суспільству, причому більшість з них мають комплексний характер. Отже, постає необхідність не лише захисту прав і свобод особи, а й протидії правопорушенням цієї категорії і нарешті, захисту інформації (інформаційних ресурсів) від несанкціонованого доступу з метою здійснення правопорушень.
Якщо проблема захисту прав і свобод людини має суто правовий характер, то останні дві, є міжгалузевими, тобто вимагають комплексного підходу в процесі їх розв'язання та досліджень як з боку правових, так і економічних, соціальних, а також технічних наук. Тому викликає певний подив трактування проблеми захисту інформації як лише технічної проблеми, що зумовлено, мабуть, технократичним підходом не тільки з боку "технарів", а й з боку гуманітаріїв. Але ж їх розв'язання неможливе, насамперед, без створення належної організаційно-правової бази. Мабуть, саме таким підходом зумовлено відкриття Вищою атестаційною комісією двох наукових спеціальностей: 21.05.00 "Інформаційна безпека" та 21.05.01 "Інформаційна безпека держави" за напрямом "Національна безпека", саме в галузі технічних наук [1]. Але при цьому у ВАКу чомусь забули про необхідність наукових досліджень юристів, управлінців, соціологів та інших науковців в цій галузі. Хоча, заради справедливості, слід зазначити, що в Національній академії внутрішніх справ деякий час існувала Спеціалізована вчена рада по захисту дисертаційних досліджень за цим напрямом з юридичних наук, але була ліквідована через незначну кількість захистів. Таке рішення було, мабуть, логічним, крім того, що організаційно-правові аспекти інформаційної безпеки, на нашу думку, стосуються організації та правового регулювання лише напряму певної діяльності (процесу) - захисту інформації, спрямованої на профілактику певної категорії правопорушень, і не як не може бути окремим напрямом юридичної науки, і мають розглядатися в межах інформаційного права. Щодо технічних наук, то це інша справа (наприклад, спеціальність 05.13.21 "Системи захисту інформації" за напрямом "Інформатика та хімічні технології"[2]).
Отже, забезпечення ефективного розв'язання проблем протидії правопорушенням в інформаційній сфері неможливо без всебічного наукового розв'язання різних їх аспектів. На наш погляд, проблеми в цій галузі можливо розглядати як мінімум у чотирьох аспектах, а саме: організаційно-правовому, соціальному, економічному і, нарешті, технічному. Очевидно, що саме це спричиняє гостру необхідність мобілізації зусиль фахівців у різних галузях наукових знань та встановлення нових міжгалузевих і міждисциплінарних наукових напрямів, якими і є інформаційне право та правова інформатика.
Щодо "інформаційного права", то незважаючи на триваючі дискусії серед вчених-юристів, йому вже належить чільне місце в системі сучасних наукових знань передових країн світу міжгалузевому інституті права. Цією проблематикою довгі роки займається і вітчизняні науковці - Р.А. Калюжний, Е.Б. Кубко, І.В. Арістова, П.І. Орлов, В.С. Цимбалюк та інші. Але в Україні інформаційне право, як галузь права, незважаючи на численні пропозиції з боку вітчизняних науковців [3, 4] почала формуватися лише після вольового рішення парламентарів, а приводом для цього стала необхідність чіткого правового регулювання діяльності ЗМІ [5]. Не ставлячи під сумнів важливість цієї проблеми, необхідно ж все-таки зазначити, що інформаційне право має на меті не лише регулювання діяльності ЗМІ, а й соціальних відносин у сфері обігу інформації взагалі - інформаційних відносин.
Майже така ж ситуація існує і з напрямом соціальної інформатики - "правовою інформатикою". Однак, незважаючи на відсутність єдності в трактуванні її сутності, завдань і місця в загальній системі наукового знання, правова інформатика повноправно визнана і широко використовується юристами для визначення нового самостійного напряму в правовій науці та практичній діяльності як міжгалузева область знань, наукова база інформатизації організаційно-правової сфери. В Україні також існує наукова школа, яку очолює М.Я. Швець. Крім того, при Академії правових наук створено Науково-дослідний центр правової інформатики.
Саме в межах цих двох наук, мають проводитися дослідження проблем щодо вивчення організаційних та правових аспектів протидії комп'ютерній злочинності. Слід акцентувати увагу, що методи, засоби та методика розкриття таких злочинів, мають досліджуватися в межах наук криміналістики та криміналістичної інформатики (одного з напрямів правової інформатики), а соціально-правові і кримінологічні аспекти - кримінологією і кримінологічною інформатикою.
Виникаючі навколо обох наук дискусії, на наш погляд, зумовлені низкою об'єктивних і суб'єктивних причин, а саме:
складністю розуміння соціальних процесів, пов'язаних з історичною фазою перехідного періоду від індустріального до інформаційного (постіндустріального) суспільства, періодомпротогенезу [6, с. 82];
не завжди правильним сприйняттям розглянутих наукових знань, а часом недостатнім рівнем "інформаційної культури" широкого кола юристів, як правило, консервативних;
відсутністю популяризації
Loading...

 
 

Цікаве