WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблема тероризму в сучасному політичному процесі - Реферат

Проблема тероризму в сучасному політичному процесі - Реферат

національно-визвольних груп до тероризму, а для інших - концепція державного тероризму, тобто дій на державному рівні з метою підриву суверенітету та незалежності інших держав [3].
Стосовно визнання держав спонсорами тероризму, то необхідно пам'ятати, що для цього немає відповідних міжнародно-правових критеріїв. На нашу думку, в світі, заповненому політичними, ідеологічними, релігійними упередженнями, необхідно забезпечити об'єктивний міжнародний, в ідеалі - судовий розгляд таких справ. Найбільш адекватно цю функцію міг би виконувати Міжнародний кримінальний суд в рамках ООН.
У сфері, пов'язаній зі зміцненням юридичних основ антитерористичної взаємодії держав, доцільно особливо відзначити ідею створення міжнародно-правових інструментів, спрямованих на попередження і ліквідацію наслідків терактів з використанням ядерної зброї або ядерного матеріалу, а також міжнародного документу, який би врегулював заходи з фізичного захисту хімічного та біологічного матеріалу.
Тероризм сьогодні і прогнози на майбутнє. Аналізуючи структуру загроз безпеці американських дипломатичних представництв у біполярний період, заступник Держсекретаря США з питань безпеки Ентоні Квентон (Anthony C.E. Quainton) визначив головними загрозами:
а) послаблення та розпад державних інституцій під впливом масових соціальних рухів у Другому та Третьому Світі;
б) появу нових агресивніших форм національної та етнічної ідентифікації;
в) відчуження деяких сегментів мусульманських суспільств від усього суспільства, національних лідерів та західних цінностей, що відбивається на різкому зростанні політичного екстремізму та тероризму;
г) розвиток транснаціональної організованої злочинності.
Отже, розвиток сучасного тероризму обумовлений, по-перше, зміцненням ролі релігії як наслідку процесу деідеологізації у внутрішньому житті ряду країн світу та міжнародних відносинах; по-друге, розвитком транснаціональної організованої злочинності та пов'язаною із нею нелегальною торгівлею зброєю, радіоактивними матеріалами тощо; по-третє, наслідками науково-технічного прогресу та вдосконаленням глобальних інформаційних технологій; по-четверте, високими темпами урбанізації в світі.
З огляду на відносну вивченість проблематики ісламського фундаменталізму ("militant islam"), особливу увагу привертають малодосліджені та невисвітлені зв'язки тероризму з транснаціональною організованою злочинністю та з найсучаснішими високими технологіями інформаційного обміну.
Потреба у фінансуванні терористичної діяльності сприяла появі вкрай загрозливої тенденції - інтеграції професіональних терористичних організацій зі структурами організованої злочинності. Це "співробітництво" відбувається за такими напрямами:
- терористичні угруповання виконують замовлення мафії та здійснюють інші види послуг для кримінальних синдикатів;
- зберігаючи автономність‚ терористичні групи беруть безпосередню участь у протизаконному бізнесі‚ використовуючи отримані гроші для фінансування своєї діяльності.
Перший тип проявився усередині 90-их років минулого століття, коли італійські та колумбійські синдикати почали використовувати тактику терору проти держави та її представників‚ намагаючись перешкодити розслідуванням і впровадженню урядових програм боротьби із організованою злочинністю‚ ліквідувати активних співробітників правоохоронних органів та спецслужб‚ змусити суддів виносити більш легкі вироки членам мафіозних утворень. У цей час у Колумбії діяло майже 140 терористичних організацій‚ пов'язаних із наркокартелями‚ загальною кількістю до 20 тисяч осіб. З іншого боку‚ терористичні організації‚ здійснюючи охорону наркоплантацій‚ отримували додаткове джерело фінансування своєї злочинної діяльності. Відоме в Латинській Америці перуанське угруповання "Cendero luminoso" ("Світлий шлях")‚ захищаючи на контрольованій території плантації коки‚ нелегальні лабораторії з переробки наркотиків‚ аеродроми та інші об'єкти наркомафії‚ брало з картелів 10 % податку з прибутків‚ що давало змогу фінансувати його кампанію щодо повалення уряду країни.
Дедалі більша кількість терористичних та екстремістських угруповань різного політичного спрямування з метою самофінансування бере безпосередню участь в організованій злочинній діяльності. Наприклад‚ у Бірмі в середині 90-их років сепаратистська група "генерала" Кун Са (справжнє ім'я - Чан Кіфу) контролювало до 80 % виробництва опіуму в "Золотому трикутнику"(Бірма‚ Лаос‚ Таїланд). Згідно з даними ІНТЕРПОЛу‚ за часів громадянської війни в Лівані (1975-1990 рр.) загальні прибутки ряду палестинських терористичних організацій від нелегальної торгівлі зброєю та підробки грошей становили 4 млрд дол. США на рік.
Незважаючи на "показові" реформи руху "Талібан" стосовно заборони вирощування афганськими селянами опійного маку, доходи від виробництва опію були практично єдиним джерелом фінансування талібського режиму та спрямовувалися на закупівлю зброї та формування банд бойовиків. За даними міжнародних експертів, восени 2001р. в Афганістані нараховувалось близько 400 заводів та лабораторій з виробництва героїну.
Відомо, що ліванська терористична організація "Хезболла" тривалий час займається вирощуванням на своїх плантаціях в долині Бекаа опійного маку та його переробкою в своїх желабораторіях на опій та героїн з метою переправлення та подальшого продажу в країнах Європи, Азії, Південної та Північної Америки. За деякими оцінками, річні доходи "Хезболла" від наркобізнесу сягають 90 млн дол. США.
За даними з різних джерел, значну частину свого капіталу терорист № 1 Усама бен Ладен "заробив" саме на операціях з нелегальної торгівлі зброєю, в тому числі шляхом залучення до цієї діяльності розгалуженої мережі ісламістських терористичних організацій.
Міжнародний тероризм зазнав сьогодні також і якісної трансформації: тепер його "modus operandi" - високий рівень технічного забезпечення теракту‚ відмова від захоплення заручників (з огляду на відпрацьований спецслужбами механізм знешкодження)‚ знищення важливих для життєдіяльності суспільства об'єктів (банків‚ вокзалів‚ торговельних центрів тощо). Особливу занепокоєність викликає стійка тенденція скоєння терористичних актів не проти безпосереднього об'єкту терору - все частіше від рук терористів гинуть мирні люді, при цьому кількість жертв постійно зростає. Все частіше аналітики відзначають міжнародний характер сучасного тероризму.
Історія показує, що дуже часто тероризм не має великого політичного ефекту, а якщо він і досягається, то призводить до протилежних наслідків. Взяти за приклад хоча б вбивство Раджіва Ганді, теракти організацій ХАМАС та інших радикальних палестинських організацій. Терористи спричинили дестабілізацію та економічний спад в усіх регіонах світу. Але в Ізраїлі та Іспанії теракти досі не вплинули на економіку цих країн. Навіть в Алжирі, де найбільше постраждалих від тероризму, мусульманські екстремісти не мали успіху в боротьбі проти непопулярного воєнного режиму [4].
Тероризм - явище досить складне, динамічне та багатопланове. З огляду на все сказане вище, навряд чи нам вдасться подолати його у ХХІ столітті, не кажучи вже про соціальні причини, що його породжують. Але це не означає, що боротьба зі злочинними проявами не має сенсу. Недопущення того, щоб теракти стали буденним явищем, а вимоги терористів - основою зовнішньої політики представляється абсолютно реальним.
Список використаних джерел
1. Кожушко Е.П. Современный терроризм: Анализ основных направлений. - Минск: Харвест, 2000.
2. Федеральный закон Российской Федерации "О борьбе с терроризмом": принят Государственной Думой России 3 июля 1998 г.
3. Дорошенко А. Терор і тероризм // Політика і час. - 1997. - № 8-9.
4. Змеевский А, Тарабрин В. Терроризм. Нужны скоординированные усилия мирового сообщества // Международная жизнь. - 1996. - № 4.
Loading...

 
 

Цікаве