WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблема сьогодення – боротьба з легалізацією “брудних” грошей - Реферат

Проблема сьогодення – боротьба з легалізацією “брудних” грошей - Реферат

дає можливості заблокувати (заморозити) активи цієї операції, не допустити її проведення, унаслідок чого у більшості випадків неможливо повернути у повному обсязі державі, юридичним чи фізичним особам завдані їм збитки.
Також важливою проблемою є перевірка інформації про проведення сумнівних операцій, оскільки згідно з Указом Президента України від 23.07.1998 р. № 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" отримання інформації від Держфінмоні-торингу про проведені сумнівні операціїне є підставою для проведення вказаних перевірок. Для усунення даної проблеми було б доцільно внести відповідні зміни до вищевказаного Указу або Закону України від 28 листопада 2002 р. № 249/ІV "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", в яких би чітко був визначений механізм перевірки сумнівних операцій.
Значною мірою поширення такого роду протиправних діянь відбувається завдяки недолікам в організації взаємодії правоохоронних органів з державними контролюючими та владно-управлінськими структурами, відсутності між ними систематичного обміну інформацією, зокрема, стосовно обліку і контролю експортно-імпортних операцій, фінансових розрахунків за них і т. ін. Сьогодні ці дані розпорошені по різних контролюючих організаціях і установах. У ряді областей України на даний час не створений механізм щодо інформування регіональних правоохоронних органів про виявлення банківськими структурами фактів сумнівних фінансових операцій з боку їх клієнтів, що не дає можливості вживати ефективних та своєчасних заходів у виявленні і документуванні фактів легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом у цій сфері. Тому, назріла необхідність визначення єдиного підрозділу, який би здійснював експертизу контрактів, перевірку надійності іноземних партнерів, що дасть можливість запобігти спробам окремих суб'єктів підприємництва уникнути контролю за проведенням зовнішньоекономічної діяльності.
З метою вдосконалення цієї роботи доцільно також запровадити обов'язкову щоквартальну зустрічну перевірку обсягів експортно-імпортних операцій між митницями, податковими інспекціями та управліннями статистики, спростити порядок надання необхідної зацікавленим правоохоронним органам інформації щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності. Це дасть можливість на первинній стадії виявляти порушників чинного законодавства і попереджати завдання значних економічних збитків.
Крім того, доцільно здійснювати обмін інформацією між правоохоронними органами, Державною митною службою та регіональними управліннями МЗЕЗіТ щодо індикативних цін на окремі види продукції, особливо ті, що відносяться до групи високоліквідних, оскільки відсутність такої інформації часто зводить нанівець зусилля правоохоронних органів з викриття протиправних дій окремих представників "тіньового" бізнесу.
У зв'язку з відсутністю вчасного обміну інформацією необхідно забезпечити дотримання органами прокуратури термінів надання інформації про прийняті ними рішення щодо матеріалів, які направлялися до них для розгляду; забезпечити чіткий контроль за розглядом матеріалів та інформацій, що надходять від інших правоохоронних органів; налагодити постійний обмін інформацією між правоохоронними органами щодо прийнятих рішень по закриттю рахунків суб'єктів господарювання, для попередження та виявлення фактів використання їх для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Доцільно також на державному рівні за допомогою відповідних наукових закладів відпрацювати єдиний механізм документування цього виду злочину, єдину методику його розкриття та розслідування.
Як свідчить аналіз наявних матеріалів, супутніми легалізації майна та грошових коштів є, як правило, посадові злочини. Слід зазначити, що значна частина злочинів скоюється з використанням фіктивних підприємницьких структур для вчинення різноманітних фінансових шахрайств та розкрадань з наступною легалізацією отриманих коштів та майна через банківські структури. До вказаної діяльності активно втягуються співробітники банківських установ, які намагаються приховувати факти легалізації незаконно отриманих коштів, протидіяти правоохоронним органам у викритті шахрайських операцій та відшкодуванню збитків потерпілим сторонам.
Правоохоронні органи фіксують факти, які свідчать, що організовані злочинні угруповання за допомогою шахрайських операцій та, використовуючи корумпованих посадових осіб, часто заволодівають майном підприємств у переробній сфері та АПК. У подальшому майно, обладнання та основні фонди підприємств ставляться на баланс фірм, зареєстрованих на учасників злочинних угруповань, і використовуються у легальній діяльності.
Спостерігається поширення фактів злочинної діяльності з боку посадових осіб сільгосппідприємств, пов'язаної з посяганням на грошові кошти банківських закладів при укладенні кредитних угод. Вказані посягання здійснюються шляхом шахрайства з фінансовими ресурсами, а саме: через отримання кредитів під заставу майна, фактично не належного сільгосппідприємствам.
Аналіз злочинів, вчинених за ст. 209 КК України, свідчить про те, що більшість кримінальних справ за цією статтею було порушено внаслідок предикатних злочинів, які були скоєні у кредитно-фінансовій сфері.
У зв'язку з цим виникають проблемні питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб банківських установ і так званих "буферних" підприємств. Для банківських установ діяльність щодо видачі готівкових коштів є легітимною. Відносно керівників "буферних" підприємств, через які здійснюються фінансові операції з переведення грошових коштів у готівку, шляхом проведення безтоварних операцій, предикатним злочином найчастіше було порушення кримінальної справи за ознаками ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків), досудове слідство за якою здійснюється слідчими УПМ ДПА. Але нині відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" ст. 212 КК України не може бути предикатною для порушення кримінальної справи за ознаками ст. 209 КК України. Ці обставини ускладнюють порушення кримінальних справ, оскільки до відповідальності за легалізацію (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом, притягується особа, яка інших злочинних дій для здобуття грошей та майна не вчинила, факт їх злочинного походження має бути підтверджений відповідним процесуальним документом-вироком або постановою суду про звільнення від кримінальної відповідальності і т. ін.
Виходом із цієї ситуації бачиться внесення змін до Кримінального кодексу шляхом прийняття статті, за якою настає відповідальність за незаконні фінансові операції з переведення
Loading...

 
 

Цікаве