WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Принцип змагальності: актуальність і новий нормативний зміст на сучасному етапі розвитку кримінального процесу в Україні - Реферат

Принцип змагальності: актуальність і новий нормативний зміст на сучасному етапі розвитку кримінального процесу в Україні - Реферат


Реферат
на тему:
Принцип змагальності: актуальність і новий нормативний зміст на сучасному етапі розвитку кримінального процесу в Україні
Перетворення суспільно-політичного ладу України, які розпочались наприкінці 80-их років, були спрямовані на створення правової держави, в якій оптимально повинна вирішуватись проблема співвідношення інтересів особистості й держави. Побудова демократичної, соціальної та правової держави нерозривно пов'язана з формуванням нового типу правової системи. Правотворча діяльність має бути зорієнтована на основні конституційні засади, зокрема такі, як верховенство права, ефективне правове регулювання, реальне забезпечення прав людини і громадянина. Людина, її здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються Конституцією України найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України) [1]. Ці перетворення повинні відобразитися у реформуванні правової сфери, і суттю їх є самообмеження держави і розширення прав і свобод особистості, що досягається за допомогою формування такого методу правового регулювання кожної з галузей права, який забезпечував би охорону інтересів особистості й обмежував можливості держави щодо порушення цих прав, що повною мірою відноситься й до методу кримінально-процесуального регулювання.
Більше того, співвідношення "держава - особистість" у кримінальному процесі є основним елементом кримінально-процесуального права, яке є однією із самих політизованих правових галузей та індикатором правового становища індивіда в державі в цілому. Кримінально-процесуальні відносини можна регулювати, виключивши юридичну можливість підозрюваного й обвинувачуваного активно впливати на хід кримінальної справи, як це було в нашій країні раніше, коли єдиним, кому підозрюваний чи обвинувачуваний могли оскаржити незаконні рішення органів попереднього розслідування, був прокурор - процесуальний керівник цих органів, зацікавлений у розкритті злочинів. Кримінально-процесуальні відносини можна регулювати, залишаючи значну перевагу в процесуальних засобах впливу на рух провадження в справі за органами держави, не надаючи підозрюваному можливості в повному обсязі реалізовувати свої права та захищати свої інтереси, як це було до 1992 р.
Кримінально-процесуальні відносини можна регулювати й протилежним способом, надаючи обвинувачуваному (підозрюваному) і органам кримінального переслідування рівні процесуальні можливості для впливу на хід провадження по кримінальній справі. Наприклад, за допомогою покладання функції контролю за законністю дій органів кримінального переслідування на незалежного від них суб'єкта кримінально-процесуальної діяльності - суд; установлення правила, відповідно до якого лише після перехресного допиту свідка, проведеного сторонами перед судом, показання свідків набувають юридичної сили доказів, як це передбачено в законодавстві деяких демократичних держав.
Саме змагальний процес відповідає принципам правової держави. Концепція судової реформи від 28 квітня 1992 року спрямувала вітчизняну науку на вивчення нових аспектів та вирішення проблем кримінального процесу України, підняла їх актуальність, надала їм нового змісту, а також висунула перед дослідниками нові завдання, спрямовані на необхідність розширення змагальних засад у всіх стадіях процесу [2]. Розташування проблеми змагальності в одному ряді з іншими проблемами кримінально-процесуального права свідчить про те, що значення змагальності недооцінюється. На нашу думку, розширення змагальних засад українського кримінального процесу - не просто один з основних напрямів його реформування, а суть його реформи. Дійсно, закріплення в нині чинній Конституції України принципу про те, що судочинство в Україні здійснюється на основі змагальності і рівноправності сторін, означає принципово новий, у порівнянні з покладеним в основу КПК України 1960 року, підхід до регулювання суспільних відносин, що утворюються між державними органами, які здійснюють кримінальне переслідування, і особою, відносно якої ставиться питання про притягнення її до кримінальної відповідальності.
З початку 90-их років законодавцем внесено суттєві зміни до КПК України, спрямовані на перетворення закріпленого в ньому пошукового (інквізиційного) процесу на змагальний процес. У теорії кримінально-процесуального права звичайно досліджувались окремі аспекти змагальності: принцип змагальності або змагальна форма кримінального процесу серед його історичних форм, право на захист у змагальному кримінальному процесі. Однак, більшість цих досліджень припадає на радянський період розвитку кримінально-процесуальної науки, у зв'язку з чим змагальність, властива кримінальним процесам демократичних іноземних держав характеризувалась як неприйнятна для вітчизняної системи.
Реформа українського кримінально-процесуального законодавства повинна мати під собою теоретичну основу, що представляє собою висновки, отримані в результаті вільного від ідеологічних підходів комплексного дослідження змагальності кримінального процесу як соціально-правового явища. Зараз у стадії підготовки до другого читання знаходиться проект КПК України, який проходить експертизу Венеціанської комісії. Зазначені обставини й послугували спонуканням до написання роботи, в якій досліджуються загальні теоретичні питання, пов'язані з проблемами гарантій принципу змагальності в кримінальному процесі України.
Концепцією судово-правової реформи, схваленою Постановою Верховної Ради України "Про Концепцію судово-правової реформи в Україні" 28 квітня 1992 року, передбачено заходи, спрямовані на демократичну розбудову судової системи, створення надійного правового фундаменту для діяльності судів. Частково ці заходи здійснено, але судова система ще остаточно не сформована.
Основними принципами цієї Концепції є створення такого судочинства, яке б максимально гарантувало право на судовий захист, рівність громадян перед законом, умови для здійснення змагальності; реалізація презумпції невинності, радикальне реформування матеріального і процесуального законодавства; перевірка законності та обґрунтованості прийнятих судом рішень, визначення умов допустимості доказів [2].
Розробленим проектом Концепції розвитку системи правосуддя в Україні на 2004-2014 роки поглиблюються демократичні засади здійснення правосуддя у вітчизняному судочинстві, визначено завдання подальшого розвитку системи правосуддя через призму реального забезпечення верховенства права і права кожного на справедливий судовий розгляд незалежним і неупередженим судом. Відповідно до принципу верховенства права людина, її права визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а судова процедура буде вважатися справедливою тільки тоді, коли вона спрямована на забезпечення верховенства права та заснована на засадах законності, рівності учасників процесу перед законом і судом, змагальності, диспозитивності, гласності та відкритості, обов'язковості виконання судових рішень. Проектом пропонуєтьсяперелік засад ідеологічного значення, і серед них - принцип змагальності, "...що покладає на сторони обов'язок доводити перед судом ті обставини, щодо яких існує спір та які мають значення для справедливого вирішення справи" [3].
Змагальний процес, як
Loading...

 
 

Цікаве