WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правові аспекти протидії організованій злочинності в галузі зовнішньоекономічної діяльності - Реферат

Правові аспекти протидії організованій злочинності в галузі зовнішньоекономічної діяльності - Реферат

торгівля);
- недержавні організації, що здійснюють експортно-імпортні угоди (включаючи бартерні) і виконують брокерські, лізингові та інші послуги зовнішньоекономічної діяльності (зовнішня торгівля недержавних організацій).
До злочинів, що вчинені у сфері зовнішньоекономічної діяльності, також відносяться такі, що передбачені стст. 191 "Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем"; 364 "Зловживання владою або службовим становищем"; 365 "Перевищення влади або службових повноважень"; 366 "Службове підроблення"; 367 "Службова недбалість"; 368 "Одержання хабара"; 369 "Давання хабара" Кримінального кодексу України, які вчинені при проведенні слідуючих дій:
- експорті або імпорті товарів;
- наданні вітчизняними підприємствами та організаціями послуг іноземним суб'єктам господарчої діяльності та іноземними - вітчизняним, у тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських, з працевлаштування за кордоном та інших послуг, що не заборонені законами України;
- науковій, науково-технічній, науково-виробничій, навчальній та іншій кооперації з іноземними суб'єктами господарчої діяльності, а також - навчанні та підготовці спеціалістів на комерційній основі;
- міжнародних фінансових операціях та операціях з цінними паперами, у випадках, передбачених законом;
- кредитних та розрахункових операціях (повернення валютної виручки) між вітчизняними та іноземними суб'єктами господарчої діяльності;
- товарообмінних (бартерних) операціях та іншій діяльності, побудованій на формах зустрічної торгівлі між вітчизняними та іноземними суб'єктами господарювання;
- лізингових операціях між вітчизняними та іноземними суб'єктами господарчої діяльності;
- незаконному митному оформленні вантажів працівниками митних органів, незаконному ввозі в Україну товарів (контрабанда) та при розмитненні автомобілів і агрегатів до них [6].
Основними способами вчинення злочинів суб'єктами господарювання під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності є нижченаведені.
1. Контрабанда, про що йшлося вище (ст. 201 КК України).
2. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ст. 207 КК України) та незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків (ст. 208 КК України):
- фізичними та юридичними особами шляхом відкриття валютного рахунку в іноземній банківській установі без дозволу Національного банку України або недекларування валютних коштів, які було отримано ними за надані послуги або проданий власний товар за межами України.
3. Різні види розкрадань матеріальних та грошових коштів з підприємств різних форм власності (стст. 210, 213, 214 КК України) шляхом:
- експорту неврахованої продукції чи сировини;
- експорту товару фіктивним зарубіжним підприємствам;
- псевдодемпінгу;
- складання браковочних актів товарної експертизи;
- незаконного відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету.
4. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212 КК України) шляхом:
- приховування валютної виручки за кордоном по експортно-імпортній операціях за допомогою заниження фактурної вартості товарів у поєднанні з псевдодемпінгом;
- імпорту під виглядом транзиту через митну територію країни або неоприбуткування їх на підприємстві-імпортері;
- оформлення фіктивних документів про участь в діяльності підприємства іноземних інвесторів;
- приховування валюти за кордоном при експорті робочої сили та послуг.
5. Фіктивне підприємництво (ст. 205 КК України).
6. Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК України).
7. Хабарництво (стст. 368-370 КК України):
- отримання хабарів працівниками митних, податкових органів.
8. Інші службові зловживання (стст. 202, 218, 220 КК України) [1, с. 403-404].
Досить часто у своїх протиправних діях члени організованих злочинних груп використовують підприємства-нерезиденти, що засновані громадянами України.
Нерезиденти - це громадяни, які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України; юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, котрі не мають статусу юридичної особи (філії, представництва і т. ін.) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України; розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи, торговельні та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх філії, що мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також - представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють підприємницьку діяльність відповідно до законодавства України [7].
За сучасних умов ефективна боротьба з різними злочинами міжнародного характеру, організованою злочинністю, наркобізнесом і відмиванням незаконних доходів припускає взаємодію і координацію зусиль спецслужб і правоохоронних органів різних держав. Злочинні організації не визнають кордонів, вони успішно використовують прогалини у національних законодавчих системах при підготовці злочинів і приховуванні слідів своєї протиправної діяльності, а також - матеріальних цінностей, здобутих незаконним шляхом.
Відповідно до міжнародного законодавства правоохоронним органам надане право здійснювати зовнішні відносини зі спеціальними службами і правоохоронними органами іноземних держав, обмінюватися з ними на взаємній основі оперативною інформацією, спеціальними технічними й іншими засобами в межах своїх повноважень й у встановленому порядку. Головними в питаннях міжнародного співробітництва є, як правило, підрозділи, що здійснюють договірно-правові функції.
Основними формами взаємодії правоохоронних органів різних держав світу у сфері слідчої діяльності та оперативно-розшукових заходів, у тому числі з метою виявлення фактів зловживань, що скоюються у процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності, є:
- виконання запитів;
- участь в оперативно-розшукових заходах та слідчих діях, що здійснюються на території іншої держави;
- обмін інформацією;
- робота офіційних представників.
Міжнародним законодавством передбачено, що за одну з основ для проведення оперативно-розшукових заходів з метою виявлення, попередження, припинення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх вчинили, називають запити міжнародних правоохоронних організацій і правоохоронних органів іноземних держав відповідно до їх міжнародних договорів. Як правило, законодавством також закріплюється обов'язок органів виконувати на підставі й у порядку,передбаченому
Loading...

 
 

Цікаве