WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Права і свободи громадян в умовах надзвичайного і воєнного стану - Реферат

Права і свободи громадян в умовах надзвичайного і воєнного стану - Реферат

(Аргентина, Бельгія, Бразилія, Угорщина, Венесуела, Греція, Іспанія, Малі, Португалія, Франція);
а також стани:
4) війни (Бельгія, Італія);
5) суспільної небезпеки (Італія);
6) напруженості (ФРН);
7) оборони (ФРН, Коста-Ріка, Фінляндія);
8) погрози (Іспанія);
9) готовності (Норвегія).
Так, згідно зі статтею 55 Конституції Іспанії дія окремихправ і свобод (недоторканність житла, право на вибір місця проживання і вільне пересування по національній території, на в'їзд у країну і виїзд з неї, воля вираження думок і т.ін.) можуть бути припинені в умовах надзвичайного чи облогового стану. У Португалії введення воєнного стану повинне супроводжуватися опублікуванням списку прав і свобод, здійснення яких припиняється.
Аналіз зарубіжної практики свідчить про те, що обмеження прав і свобод у період надзвичайного чи воєнного стану, як правило:
а) не поширюються на основні права громадян;
б) носять обмежений за обсягом і часом дії характер;
в) застосовуються тільки на підставі відповідного законодавчого акта.
Навіть при введенні надзвичайного чи воєнного стану основні невід'ємні права людини (на життя, достоїнство особистості, рівноправність і відсутність дискримінації, недоторканність приватного життя, особиста та сімейна таємниця, захист своєї честі і доброго імені, свобода совісті й віросповідання, вільне використання своїх здібностей і майна для підприємницької й іншої не забороненої законом економічної діяльності, право на житло, на судовий захист прав і свобод і т. ін.) повинні неодмінно виконуватися. Характерно, що такий підхід узгоджується із закріпленим у ст. 64 Конституції України - конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40,47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції [1].
Міжнародна практика застосування надзвичайного і воєнного стану в різних країнах свідчить про те, що законодавство більшості зарубіжних держав розглядає ці режими як правові інститути, що регламентують надзвичайний режим здійснення державної влади в різних ситуаціях, коли нормальне функціонування суспільства і держави неможливо. При цьому підтримка режимів надзвичайного чи воєнного стану практично неминуче пов'язана з обмеженнями прав і свобод громадян.
З урахуванням викладеного представляється вкрай важливим об'єктивне поєднання доцільності та розумної достатності мір державного обмеження прав і свобод громадян, що при цьому не повинні суперечити нормам міжнародного права, встановленим у суспільстві основам правопорядку і конституційним нормам.
У зв'язку з цим інтерес представляють ряд норм законів України "Про воєнний стан" і "Про надзвичайний стан", що передбачає обмеження окремих прав і свобод громадян на час надзвичайного чи воєнного стану, які умовно можна розділити на наступні групи.
Перша група заходів може запроваджуватися в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням або злочинам, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей на період надзвичайного стану, які передбачені ст. 16 Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану":
1) встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;
2) обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;
3) посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
4) заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;
5) заборона страйків [3].
Друга група - це додаткові заходи режиму надзвичайного стану у зв'язку із надзвичайними ситуаціями техногенного або природного характеру (ст. 17 Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану"):
1) тимчасова чи безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для проживання, з обов'язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових жилих приміщень;
2) встановлення для юридичних осіб квартирної повинності для тимчасового розміщення евакуйованого або тимчасово переселеного населення, аварійно-рятувальних формувань та військових підрозділів, залучених до подолання надзвичайних ситуацій;
3) тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об'єктів, діяльність яких не пов'язана з ліквідацією надзвичайної ситуації або забезпеченням життєдіяльності населення та аварійно-рятувальних формувань;
4) встановлення карантину та проведення інших обов'язкових санітарних та протиепідемічних заходів;
5) запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності;
6) мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, для відвернення небезпеки та ліквідації надзвичайних ситуацій з обов'язковою компенсацією завданих втрат;
7) зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт;
8) усунення від роботи на період надзвичайного стану, в разі неналежного виконання своїх обов'язків, керівників державних підприємств, установ і організацій, від діяльності яких залежить нормалізація обстановки в районі надзвичайного стану, та покладення тимчасового виконання обов'язків зазначених керівників на інших осіб [3].
З метою ліквідації стихійного лиха чи катастроф у мирний час може здійснюватися цільова мобілізація, обсяги і строк проведення якої визначаються в Указі Президента України "Про введення надзвичайного стану".
У виняткових випадках, пов'язаних з необхідністю проведення невідкладних аварійно-рятувальних робіт, допускається тимчасове переведення або залучення на добровільній основі працездатного населення і транспортних засобів громадян для виконання зазначених робіт за дозволом відповідного керівника аварійно-рятувальних робіт та за умови обов'язкового забезпечення безпеки праці. Законом забороняється залучення неповнолітніх, а також вагітних жінок до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їх здоров'я.
Третя група заходів передбачена ст. 18 Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану" і
Loading...

 
 

Цікаве