WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Податковий контроль як функція управління та дієвий важіль у боротьбі з організованою злочинністю та корупцією - Реферат

Податковий контроль як функція управління та дієвий важіль у боротьбі з організованою злочинністю та корупцією - Реферат


Реферат
на тему:
Податковий контроль як функція управління та дієвий важіль у боротьбі з організованою злочинністю та корупцією
Проблема державного контролю як функції державного управління, його значення в житті суспільства - одна з центральних у фундаментальних і прикладних суспільних науках, особливо в юриспруденції. Нерозв'язаність основних теоретичних і методологічних питань призводить до того, що будь-які судження щодо конкретних суспільних процесів, у тому числі й у галузі державного управління, залишаються необгрунтованими.
Конституйована розбудова соціальної правової держави на ринкових засадах передбачає відповідні зміни у державному управлінні. В першу чергу, це стосується змін у структурі органів виконавчої влади взагалі та спеціальних органів, уповноважених на здійснення контролю за доходами держави, зокрема. Враховуючи, що нині більш ніж 80 % доходів держави формується за рахунок податків та інших обов'язкових платежів, а конституційного обов'язку сплачувати податки і збори дотримуються не всі платники, надзвичайної актуальності набувають питання діяльності органів державної влади щодо реалізації контрольно-наглядової функції у сфері оподаткування.
Ухилення від сплати податків нині є одним з основних каналів незаконного збагачення, а постійне збільшення кількості зареєстрованих підприємств, їх реорганізація не дозволяють податковим органам належним чином здійснювати дієвий контроль за результатами їх фінансово-господарської діяльності, обчисленням та сплатою податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Президент України у своєму виступі на Всеукраїнській нараді з проблем боротьби з організованою злочинністю і корупцією та захисту прав людини зазначив: "Порушення та зловживання у податковій сфері - явище аж ніяк не унікальне... Найбільш дохідні великі компанії роблять усе, щоб скористатись податковими пільгами, що не на них розраховані, такими, як: формальне залучення іноземних інвесторів, використання статусу підприємств, що постраждали від аварії на ЧАЕС тощо" [1, с. 8]. В Україні сьогодні частина підприємців має відверто кримінальний характер [2, с. 13].
Статистика, яку наводить Державна податкова інспекція, свідчить, що 98 % підприємств України порушують податкове законодавство. Велика частка цих порушень пов'язана з недосконалістю законодавства, низькою кваліфікацією учасників взаємин у податковій сфері, з важким розумінням законів, із постійними змінами в них. Наприклад, до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вже внесено 300 змін і 100 змін - до Закону України "Про податок на додану вартість", вносяться зміни і в інші законодавчі акти, що стосуються взаємин із пенсійним фондом, іншими державними цільовими фондами [3].
Правопорушення, що вчинюються у сфері оподатковування, характеризуються високим рівнем кримінального професіоналізму, постійним удосконалюванням правопорушниками механізму вчинення таких діянь, участю в злочинних групах представників влади, у тому числі працівників правоохоронних органів. Лише в минулому році проти податківців - основних суб'єктів здійснення контролю у сфері оподаткування заведено 112 кримінальних справ, засуджено 17 співробітників податкової служби. За корупційні діяння до адміністративної відповідальності притягнуто 203 посадові особи ДПА, 40 % вчинених ними злочинів - це зловживання службовим становищем, ще 20 % - хабарництво [4, с. 52].
Вчиненню та приховуванню злочинів у сфері оподаткування сприяють міжрегіональні та міжнародні зв'язки злочинців, розподіл сфер злочинного впливу, злиття представників загальнокримінальної та економічної злочинності. Спостерігається збільшення кількості виявлених ухилень від сплати податків, що вчинені організованими злочинними групами.
Тому за сучасних умов підвищення ефективності організації контролю у сфері оподаткування набуває надзвичайної актуальності. Контрольно-наглядова функція є однією із завершальних стадій управління, а також необхідною умовою ефективності управління податковими відносинами в цілому, тому постає актуальним визначення місця названої функції в системі функцій державного управління, з'ясування об'єкту і системи суб'єктів контрольно-наглядової діяльності у податковій сфері, аналіз механізму здійснення контрольно-наглядової функції та розробка пропозицій щодо забезпечення ефективності контролю та нагляду у сфері оподаткування.
Визначення місця контролю в системі державного управління не можливе без визначення безпосередньо функцій державного управління.
Функція, у загальному розумінні, означає обов'язок, призначення, коло діяльності, працю, виконання, діяльність і т. ін. [5]. Функція управління - це об'єктивно необхідна, відносно самостійна частина управлінської діяльності конкретного суб'єкта управління, яка характеризується специфічно визначеною формою та змістом, особливим просторово-часовим відображенням. Н.Р. Нижник визначає функцію державного управління як специфічний за предметом, змістом і засобами забезпечення цілісний управляючий вплив держави, в якому можна не лише виділяти й описувати функції державного управління, а й аналізувати розподіл кожної функції державного управління "по вертикалі" і "по горизонталі" державних органів, тобто функціональну структуру державного управління [6, с. 83].
Система управлінських функцій має таку структуру:
1) аналіз - обов'язкова умова розробки об'єктивних управлінських рішень, неодмінна умова досягнення успіху системою у сфері її діяльності;
2) прогнозування - встановлення потенціалу об'єкта, його розрахунок у часі та просторі. Дає керівнику інформацію про майбутній стан системи та керованих об'єктів, передбачає вивчення їх стану в минулому та теперішньому;
3) планування - розрахунок реалізації шляхів і завдань розвитку об'єкта, підведення під них розрахованих гарантій реалізації (матеріальних, духовних, організаційних);
4) організація - упорядкування суб'єктів і об'єктів управління, системи державного управління в цілому й всього процесу державно-владного впливу з метою вирішення завдань, що стоять перед державою;
5) регулювання - забезпечення оперативності управління, ефективності функціонування системи в умовах постійних зовнішніх та внутрішніх впливів на неї. Передбачає розробку та організацію виконання оперативних управлінських рішень, їх корегування, навчання, працівників до дій в конкретних ситуаціях;
6) координація - упорядкування діяльності різних об'єктів, які перебувають у фарватері реалізації єдиної мети, але безпосередньо не пов'язаних між собою;
7) контроль - відслідковування процесу діяльності, а також встановлення реальних витрат і результатів управлінської діяльності, а також її всебічної ефективності. Він дає можливість оцінити зроблену роботу та визначити шляхи підвищення її ефективності.
Таким чином, контроль хоч і посідає кінцеву позицію у системі управлінських функцій, визнаний всіма теоретиками державного управління за одну знайважливіших функцій державного управління. Під час розробки питання про сутність контролю сучасними вченими застосовується диференційований підхід до цієї проблеми залежно від галузі наукових знань, в яких ведуться дослідження. Тому розмаїття поглядів на одну проблему відображає
Loading...

 
 

Цікаве