WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Деякі питання стратегічного планування боротьби з тероризмом в Україні - Реферат

Деякі питання стратегічного планування боротьби з тероризмом в Україні - Реферат

МВС, Міноборони і т. ін.). Цільове виділення бюджетних ресурсів на організацію боротьби з тероризмом не практикується. Кожне силове міністерство забезпечує спеціальні підрозділи по боротьбі з тероризмом у межах виділених бюджетних коштів, іноді за залишковим принципом. Відсутність цільового фінансування й оптимального розподілу ресурсів, насамперед, організаційних (кваліфікований персонал і технологічний досвід), унеможливлює оптимізацію стратегіїборотьби з тероризмом.
Адаптація до зовнішнього середовища охоплює всі дії стратегічного характеру, що визначають взаємодію із зовнішнім середовищем. У нашому разі зовнішнім середовищем є соціальне суспільство, причому по відношенню до стратегії боротьби з тероризмом, не розділеної міждержавними кордонами. Крім того, дуже важливо відійти від виключно військових технологій вирішення соціальних конфліктів - відповідати насильством на насильство. Ці спроби - безуспішні.
Якщо розглядати тероризм як специфічну форму ведення війни в постіндустріальному суспільстві, то і методи її ведення повинні бути специфічними. Цивілізований варіант боротьби з тероризмом вимагає з'ясування його причинно-наслідкових зв'язків, необхідних і достатніх умов, визначення теророгенних факторів та можливостей їх нейтралізації. Як свідчить історичний досвід, конфлікти, породжувані недосконалістю системи соціального управління в суспільстві (влади), неможливо усунути шляхом жорстокості керуючого впливу. Єдиним правильним шляхом рішення є оптимальна корекція алгоритму соціального управління, що представляється вірною цивілізованою формою вирішення соціальних конфліктів, доведених до стадії застосування терористичних методів. Адаптація стратегії боротьби з тероризмом припускає наявність можливостей управлінської діяльності, достатньої для ефективного впливу на соціальну політику держави (алгоритм соціального управління на рівні системи оборони і безпеки, боротьби з корупцією й організованою злочинністю і т. ін.).
Внутрішня координація. Вона включає координацію стратегічної діяльності для відображення сильних і слабких сторін системи боротьби з тероризмом з метою досягнення ефективної інтеграції внутрішніх підсистем. Це припускає створення єдиного інформаційного простору, спільних механізмів і методик профілактики, попередження підготовки спецпідрозділів.
Ключову роль в організації протидії терористичним проявам відіграє Служба безпеки України. Саме в її структурі утворений Антитерористичний центр (АТЦ), на який покладена функція координації взаємодії, але останні події у м. Беслані свідчать про те, що з такими масштабними подіями поодинці не впорається жодне відомство, а використання їх спецпідрозділів без належної координації спрацьовує на користь терористам. Забезпечення ефективних внутрішніх взаємовідносин є невід'ємною частиною управлінської діяльності. На сьогодні АТЦ виступає в ролі координатора. На нашу думку, для оптимальної реалізації превентивних заходів боротьби із тероризмом, які, насамперед, базуються на використанні концепції моніторингу, прогнозування теророгенності, виявленні теророгенних факторів та їх нейтралізації, потребує більш значимого статусу АТЦ, що можливе лише у разі законодавчого закріплення за ним статусу самостійного органу державної влади або структури з правами Координаційного комітету при Президентові України. У такому випадку стає можливою організація механізму соціальної корекції з метою усунення чи максимально можливого зменшення першопричин, що призводять до соціальних катаклізмів й тероризму як однієї з форм організованого насильства.
Організаційно-стратегічне передбачення. Метою цієї діяльності є усвідомлення організаційних стратегій, яка передбачає здійснення систематичного розвитку інтелектуального потенціалу шляхом формування організації системи боротьби з тероризмом, що може самовдосконалюватися на досвіді минулих стратегічних рішень. Здатність використовувати досвід дає можливість системі правильно скорегувати свій стратегічний напрям і підвищити професіоналізм у галузі стратегічного керування. Роль керівника вищої ланки полягає в простому ініціюванні процесу стратегічного планування, вона також пов'язана зі здійсненням, об'єднанням і оцінкою цього процесу. При цьому, з огляду на специфіку тероризму як наслідку недосконалості та помилок у системі соціального управління, міра відповідальності повинна поширюватися і на ті системи й елементи систем соціального управління, окремих особистостей, що своїми діями чи бездіяльністю спровокували тероризм.
Особливе місце має приділятися оптимізації правового поля, удосконаленню нормативно-правових механізмів соціальної корекції з метою оптимальної протидії тероризму як соціальному процесу. Відповідне місце в процесі стратегічного планування посідає інформація про стан суспільства. Саме від достовірності й оперативності цієї інформації залежить правильність і своєчасність прийнятих рішень. Нині в процесі організації протидії тероризму використовуються, переважно, технології інформаційного забезпечення, засновані на реалізації Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" (тобто, за фактом підготовки або проведення терористичного акту). Впровадження технологій моніторингу тероризму, тобто, перенесення центру ваги на виявлення і нейтралізацію соціальних факторів, що сприяють терористичним проявам, дозволить значно знизити теророгенність суспільства.
Проектуючи усе вищенаведене на реалії в нашій країні та світі, можна відзначити актуальність застосування стратегічного планування як науково обґрунтованої технології оптимізації ефективності державної і міжнародної систем протидії тероризму. У той самий час реалізація стратегічного планування, і як наслідок - оптимальна стратегія протидії тероризму, можливі у разі розгляду його як загрози національній безпеці з прийняттям відповідних організаційних висновків концептуального плану.
Список використаних джерел
1. Антипенко В.Ф. Современный терроризм: состояние и возможности его предупреждения (криминологическое исследование). - К.: НБУВ, 1998. - 191с.
2. Хоффман Б. Терроризм - взгляд изнутри / Пер. с англ. Е. Сажина. - М.: Ультра. Культура, 2003. - 264с.
3. Рижов І.М. Тероризм та його запобігання в світлі теорії соціального управління. Соціальні виміри суспільства / Ін-т соціології НАН України // Зб. наук. робіт молодих науковців. - К.: Стилос, 2001. - Вип. 4. - С. 73-80.
4. Минберг Г., Альстрэнд Б., Лэмпел Дж. Школы стратегий / Пер. с англ., под ред. Ю.Н. Каптуревского. - СПб: Изд-во "Питер", 2000. - 336с.
Loading...

 
 

Цікаве