WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Питання огляду інформаційного законодавства щодо захисту персональних даних в окремих країнах Європи - Реферат

Питання огляду інформаційного законодавства щодо захисту персональних даних в окремих країнах Європи - Реферат

персональних даних та спеціальний орган нагляду. Уповноважений з питань захисту персональних даних у виконанні обов'язків є незалежним, підпорядкований закону, підзвітний парламенту, у організаційних питаннях може бути підконтрольний уряду. У Німеччині, наприклад, Уповноважений має подвійне підпорядкування - Бундестагу і Міністру поліції. Згідно з параграфом 36 Федерального Закону "Про подальший розвиток обробки даних та захисту даних" від 20.12.1990 р. в організаціях і підприємствах всіх форм власності забезпечення захисту персональних даних здійснює відповідний уповноважений організації (фірми).
Основними вимогами до Уповноваженого органу з питань захисту персональних даних є:
- компетентність, що передбачає виконання їм арбітражної функції, яка важлива у зв'язку з тривалістю судових процедур і швидкою зміною інформаційно-комп'ютерних технологій;
- незалежність від інших гілок державної влади.
У деяких країнах створюються колегіальні органи нагляду за діяльністю Уповноваженого органу, що мають назву - комісія, колегія чи рада по захисту персональних даних.
4. За останні 20 років більшість західноєвропейських країн прийняло національні базові закони, сформувало правові механізми захисту персональних даних та приєдналось до Конвенції № 108 Ради Європи.
Незважаючи на розходження правових систем, в основу законів західноєвропейських країнах про захист персональних даних покладені однакові принципи, і ці основоположні принципи залишаються незмінними дотепер, навіть якщо саме законодавство в деяких країнах (у Німеччині, наприклад) поновилося. Зазначене навряд чи можна пояснити запозиченням досвіду - хоча б тому, що деякі закони були прийняті майже одночасно. Всі вони мають однакову структуру, однакову мету і відрізняються лише в деталях. Захист персональних даних передбачає обов'язкову реєстрацію баз даних і ліцензування діяльності щодо персональних даних відповідними уповноваженими органами. Відмови від реєстрації чи ліцензування розглядається як порушення національного законодавства.
Зазначене пояснюється тим, що проблеми захисту персональних даних в індустріальних країнах мають однакове походження і вимагають однакового рішення. Таке рішення в демократичному суспільстві має підтримувати оптимальний баланс прав людини, суспільства і держави, як агента суспільства. Засобом установлення балансу прав і інтересів є правовий режим захисту персональних даних, заснований на визначених принципах, єдиних для всіх демократичних держав незалежно від особливостей їх правових систем. У 1981 році вказані принципи були сформульовані на міжнародному рівні в Конвенції № 108 Ради Європи, головному на сьогодні міжнародно-правовому акті щодо захисту персональних даних. У подальшому положення Конвенції отримали розвиток у Директиві 95/46/ЄС від 24.10.1995 р. та у Директиві 97/66/ЄС від 15.12.1997 р. Це дає підставу говорити про наявність у сучасному світі загальновизнаних стандартів щодо захисту персональних даних.
5. Законодавство про захист персональних даних практично в жодній країні не досягло своєї зрілості, навіть на термінологічному рівні. Повну адекватність національних законодавств про захист персональних даних ще не досягнуто, що викликано об'єктивними й суб'єктивними причинами.
Основною дилемою організаційно-правового регулювання в сфері захисту персональних даних є протиріччя між прагненням максимального використання персональних даних у державних та корпоративних інтересах, й, одночасно, бажання максимально захистити права на недоторканність приватного життя людини. Ідея захисту персональних даних виходить з необхідності захисту індивідуума і гарантій верховенства його інтересів над "суспільними інтересами". Зазначені інтереси можуть виконувати волю одного керівника із силою і невідворотністю натовпу. Проте, будь-яке насильство має застосовуватися процедурно.
Що стосується бажань максимальної деталізації у забезпеченні захисту персональних даних, то є сенс мати на увазі, що, по-перше, ідеальну модель захисту створити можна, але реалізувати її практично неможливо; абсолютного захисту не існує, життя не в змозі перемогти смерть. По друге, - зайва деталізація правового регулювання у цій сфері може знижувати попит на розробку нових інформаційно-комп'ютерних технологій. Це обумовлено мотивацією для "бізнес-софт-індустрії", яка пропонуватиме менше технологій, здатних забезпечити сильний захист.
Список використаних джерел
1. Конвенція Ради Європи "Про захист прав людини та основних свобод" (Рим, 04.XI.1950 р.) та Протокол № 11 // Голос України. - 2001. - № 3 (2503). - С. 6-8.
2. Конвенція № 108 Ради Європи "Про захист осіб у зв'язку з автоматизованою об-робкою персональних даних" (Convention for the Protection of Individuals with regard to Automatic Processing of Personal Data; Amendment to Cоnvention ETS No.108 allowing the European Communities to accede), Страсбург, 28.01.1981 р. - Серія "Європейські угоди", № 108 // www.convention.coe.int/treaty/en/Treaties/Html/108.htm. Офіційний переклад здійснено у ДКЗІ України, засвідчено МЗС України від 01.07.2002 р.
3. Додатковий протокол до Конвенції № 108 Ради Європи про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних щодо уповноважених органів нагляду та міждержавних інформаційних потоків, Страсбург, від 08.11.2001 р. // www.conventions.coe.int/treaty/en/Treaties/Html/ 181.htm. Офіційний переклад здійснено у ДКЗІ України, засвідчено МЗС України від 01.07.2002 р.
4. Директива 95/46/ЄС Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу "Про захист осіб у зв'язку з обробкою персональних даних і вільним обігом цих даних" від 24.10.1995 р. // www.evropa.eu.int/ISPO/legal/en/dataprot/ directiv/directiv.html.
5. Директива 97/66/ЄС Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу "Про обробку персональних даних і захист прав осіб у телекомунікаційномусекторі" від 15.12.1997 р. // www.evropa.eu.int/ISPO/legal/en/ dataprot/protection.html.
6. Закон Земли Гессен (ФРГ) "О защите данных", 1970.
7. Федеральный закон ФРГ "О дальнейшем развитии обработки данных и защиты данных" от 20.12.1990 г.
8. Закон Великобритании "О защите данных" от 12.07.1984 г.
9. Закон Франции № 78-17 от 06.01.1978 г. "Об информатике, картотеках и свобо-дах" // Iournal official de la Republique Fracaise. - 7 januier 1978; 25 januier 1978.
10. Закон № LXIII Венгрии "О защите персональных данных и доступе к информа-ции, представляющей общественный интерес", 1992.
11. О европейских странах, подписавших Конвенцию № 108 Совета Европы в связи с автоматизированной обработкой персональных данных. По состоянию на 06.02.2002 г. // www.conventions.coe.int/ Treaty/EN/searchsig.asp? NT=108&CM=1&DF=.../0.
12. Федеральный закон РФ "Об информации, информатизации и защите информа-ции", от 20.02.1995 г. № 24-Ф3 // Собрание законодательства Российской Федерации, 1995. - № 8.
13. Проект Федерального закона РФ "Об информации персонального характера": Внесен в Государственную Думу от 05.10.2000 г. // www.duma.gov.ru/ kmpage/50200023/input3/24.htm.
14. Модельный закон "О персональных данных": Принят на 14 пленарном заседании Межпарламентской ассамблеи государств-участников СНГ (Постановление от 16.10.1999 г. № 14-19) // www.contel.ru/rus/ organizers/law3.html).
Loading...

 
 

Цікаве