WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Питання огляду інформаційного законодавства щодо захисту персональних даних в окремих країнах Європи - Реферат

Питання огляду інформаційного законодавства щодо захисту персональних даних в окремих країнах Європи - Реферат

захисту персональних даних у передбачених Законом випадках;
- приймати заяви та скарги;
- попереджати порушників та сповіщати органи прокуратури про порушення Закону;
- консультувати приватних і юридичних осіб, органи державної влади та судові органи.
Комісія може вимагати від голів апеляційних і адміністративних судів відряджання в її розпорядження відповідних осіб для проведення під її керівництвом нагляду чи перевірки. Особи, що викликані в Комісію для роз'яснень чи дачі свідчень, звільняються від дотримання таємниці. Міністри, посадові особи, керівники публічних і приватних організацій (підприємств) повинні всебічно сприяти роботі Комісії.
Рішенням Прем'єр-міністра при Комісії призначається урядовий Комісар по захисту персональних даних. Він бере участь у засіданнях Комісії і може в 10-денний термін призначити повторне слухання з будь-якого питання, що раніше було винесено на розгляд Комісії. Комісар очолює Французьке агентство з питань захисту персональних даних.
Основними організаційно-правовими елементами системи захисту персональних даних у Франції є:
- ведення Національного регістра ідентифікації фізичних осіб (Декрет від 22.01.1981 р. № 82-103). Ведення Регістра здійснює Національний інститут статистики і економічних досліджень. У Регістр вносять наступні відомості: прізвище, ім'я; стать; дата і місце народження; дата і місце смерті; номера свідоцтв про народження і смерть; прізвище найближчого родича по чоловічій лінії для ідентифікації однофамільців. Крім того в Регістр вносять номер, що привласнюється кожній особі, позначки про зміну в цивільному стані особи, що реєструють, показники, що необхідні для пошуку даних;
- видача дозволу на доступ до Національного регістру і обробку персональних даних (ст. 18, 19 Закону 1978 р.), на передачу даних за кордон (ст. 24 Закону 1978 р.);
- нагляд і контроль (перевірка рекламацій, заяв, скарг) за дотриманням вимог по захисту даних (Розділ ІІ Закону 1978 р.), перевірка документів (ст. 21 Закону 1978 р.);
- видання розпорядження про порушення, попередження і звернення до прокуратури, оскарження неправомірних дій у суді (ст. 21, 35 Закону 1978 р.).
Особи, що винні у порушенні Закону про інформатику, можуть бути притягнуті до адміністративної (Декрет від 23.12.1981 р. № 81-1142 та кримінальної (Розділ VІ Закону 1978 р.) відповідальності.
Угорщина. Інститут Уповноваженого з питань захисту персональних даних в Угорщині функціонує на підставі Закону "Про захист інформації про особу і доступ до інформації, що становить суспільний інтерес" від 10.11.1992 р. [10].
Закон визначив вибірну посаду Парламентського комісара по захисту інформації (Омбудсмен), що діє згідно з положеннями Закону про Парламентського комісара по правах громадян.
Омбудсмен зобов'язаний:
- контролювати виконання положень Закону 1992 р.;
- розглядати скарги з питань захисту інформації про особу;
- забезпечувати ведення регістра по захисту інформації.
Основними організаційно-правовими елементами системи захисту персональних даних в Угорщині є:
- нагляд за дотриманням вимог щодо захисту інформації (ст. 25 Закону 1992 р.), перевірка документів і внесення протесту (ст. 26 Закону 1992 р.);
- звернення особи до Омбудсмена у разі порушення її прав (ст. 27 Закону 1992 р.);
- ведення регістра захисту інформації і осіб, які надають послуги у сфері захисту персональних даних (ст. 28 та 29 Закону 1992 р.).
Реєстрація не потрібна стосовно обробки інформації, що:
- включає відомості про особу, яка перебуває в ділових відносинах з розпорядником інформації;
- регулюється правилами церков, конфесій чи релігійних громад;
- стосується стану здоров'я особи, одержання медичної допомоги, виплат щодо соціального страхування;
- включає відомості у зв'язку з наданням фінансової чи іншої соціальної допомоги;
- стосується ведення справ адміністративними органами, прокуратурою і судами;
- підпадає під чинність Закону про пресу;
- передається розпорядником до архіву;
- використовується винятково для потреби однієї особи (ст. 30 Закону 1992 р.);
- включає відомості у зв'язку зі статистичним обліком чи науковими дослідженнями (за умов знеособлювання персональних даних).
Інформація, яка обробляється та зберігається з метою виконання наукових досліджень, не може використовуватися для іншої мети (ст. 32 Закону 1992 р.).
Підводячи підсумки, слід сказати, що за останні 20 років більшість західноєвропейських країн прийняла національні базові закони, сформувала правові механізми захисту персональних даних та приєдналася до Конвенції № 108 Ради Європи [11].
Росія. Правова основа роботи з персональними даними визначена Конституцією Російської Федерації (ст. 22, 23 і п. 4 ст. 29) та Законом РФ "Про інформацію, інформатизацію і захист інформації" від 20.02.1995 р. [12]. На органи державної влади покладено обов'язок забезпечити кожній особі можливість ознайомлення з документами, що її безпосередньо стосуються, якщо інше не передбачене законом.
Питання обробки персональних даних знайшли відображення в Основах законодавства РФ "Про Архівний фонд Російської Федерації і архіви" (ст. 20), у Федеральному Законі "Про оперативно-розшукову діяльність" (ст. 3, 5, 9, 10, 12, 21), законах РФ "Про державну таємницю" (ст. 5), "Про засоби масової інформації" (ст. 41, 43, 46, 51, 57), "Про федеральні органи податкової поліції" (ст. 10), "Про податкові органи Російської Федерації" (ст. 7, 11), "Про міліцію", у законодавстві про вибори.
У Цивільному кодексі РФ стаття 152 захищає честь, гідність і ділову репутацію громадянина. У Кримінальному кодексі РФ у статті 137 установлено кримінальну відповідальність "за незаконне збирання чи поширення відомостей про приватне життя особи, що складають його особисту чи сімейну таємницю". Але стосовно всіх випадків порушення конфіденційності персональних даних (у тому числі засобами масової інформації) цього явно недостатньо. В країні об'єктивно склалася потреба приведення правової основи сфери захисту персональних даних у відповідність до положень європейських стандартів.
Спочатку в Росії був розроблений законопроект "Про захист персональних даних". Проте, у Думу був внесений і прийнятий до розгляду протоколом від 24.10.2000 р. № 49 засідання Комітету з питань інформаційної політики законопроект "Про інформацію персонального характеру" [13]. Відмінності між ними полягають у тому, що перший проект розроблений на базі принципів і підходів Конвенції № 108 Ради Європи (пріоритет прав людини), а іншій - Директиви 95/46/ЄС Європейськогопарламенту і Ради Європейського Союзу [4] (пріоритет економічних питань).
Координацію роботи у сфері захисту персональних даних законопроект доручає вести Уповноваженому органу з питань захисту персональних даних. Виконання відповідних завдань і функцій передбачено покласти Урядом РФ на один з числа діючих органів державної влади.
Уповноважений орган зобов'язаний вести реєстр баз персональних даних щодо органів державної влади і органів місцевого самоврядування. Він повинен виключити невиправдане дублювання при комплектуванні цих даних, а також здійснювати ліцензування роботи (діяльності) з персональними даними, сертифікацію інформаційних технологій і систем, що використовують для обробки персональних
Loading...

 
 

Цікаве