WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Питання версії у розслідуванні злочинів, вчинюваних організованими злочинними об’єднаннями - Реферат

Питання версії у розслідуванні злочинів, вчинюваних організованими злочинними об’єднаннями - Реферат

властивості окремих обставин злочину, або подію злочину в цілому" [15], В. Притузова - "…припущення слідчого про характер і основні обставини злочину" [16], Г. Алєксандров - "…обґрунтований умовивід слідчого, який пояснює подію злочину" [17], Г. Арцишевський - "…направлене на розкриття злочину припущення щодо ще не встановленої суті розслідуваної події або ще не встановлених ознак складу злочину,які являють собою один із можливих висновків, що витікають із аналізу всією сукупності фактичних даних, здобутих на момент висунення цього припущення" [18], Р.Бєлкін - "…припущення, яке пояснює походження, існування або сутність фактів, причин явища, що вивчається" [4, с. 113], М. Строгович - "…можливі конкретні варіанти, можливі пояснення у справі фактів, які підлягають дослідженню" [13, с. 299], О. Ейсман - "…припустимий опис конкретної події, дій певної особи" [7, с. 98], О. Васильєв - "…індуктивний умовисновок слідчого у формі припущення, основане на фактичних даних про подію злочину і його окремих обставинах, яке підлягає перевірці за логічними правилами дедукції" [19], О. Ларін - "…інтегральна ідея, яка будується в цілях встановлення об'єктивної істини у справі, образ, що несе функції моделі досліджуваних обставин, створений уявою (фантазією), котрий містить припустиму оцінку наявних даних, які служать поясненням цих даних і виражений в формі гіпотези" [8, с. 29], Ш. Папіашвілі - "… припустиме пояснення слідчим злочинної події або її якої-небудь обставини, що повинно бути обґрунтовано фактичними даними, виходити із них і будуватися у відповідності з логічними законами мислення, уточнюватися та перевірятися при розслідувані злочинів шляхом аналізу та синтезу зібраних доказів у справі" [11, с. 95].
Із наведеного видно, що науковці характеризують версію як припущення, що ґрунтується на певних фактах і потребує доведення, а це повністю співпадає із загальноприйнятим визначенням поняття гіпотези. Тому недарма більшість науковців розглядає версію як різновид гіпотези. Але, на наш погляд, таке визначення не зовсім точно передає сутність версії. Гіпотеза як і версія є результатом оцінки і логічного осмислення певних пізнаних фактів, що дає змогу зробити певні припустимі умовиводи, які стосуються ще не пізнаних фактів. Умовивід, що робить слідчий в процесі розслідування злочину, і, який є результатом оцінки ним доказів за внутрішнім переконанням доведених фактів, вибудовується за допомогою розумових процесів, що відбуваються у його свідомості. Тому ряд авторів, у тому числі навіть тих, які вбачають деякі відмінності між гіпотезою та версією, пише про те, що по своїй логічній природі слідчі версії нічим не відрізняються від гіпотез [6]. М. Строгович не тільки дотримувався думки про логічну тотожність структури версії і гіпотези, а й зазначав, що "…перевірка кожної версії відбувається тим же шляхом, яким перевіряються гіпотези в будь-якій області наукової та практичної діяльності" [13, с. 300].
Одночасно слід також сказати, що гіпотеза (версія) - це продукт свідомості людини, що не має форми чи обрисів якогось реального матеріального предмету, а свідомість у кожної людини, незалежно від професії чи спеціальності, та процеси, що в ній відбуваються при пізнанні, підкоряються єдиним законам.
Якщо говорити про версію як різновид наукової гіпотези, то необхідно було б признати, що існує багато окремих видів самої гіпотези як загальної категорії [20, с. 1035] і в науковій діяльності, оскільки в різних галузях науки чи техніки існує безліч різноманітних предметів пізнання (у фізиці - властивості матеріального світу, у суспільних науках - суспільні відносини тощо), специфічних методів дослідження тощо. Різноманітністю відрізняються у кожній галузі і самі суб'єкти пізнання за професією та знаннями. Таким чином, слід було б говорити про різновиди наукових гіпотез: фізичну, хімічну, історичну і т. ін., а відтак - ділити гіпотези ще й в галузевих науках як загальних категоріях щодо окремих видів на окремі різновиди, чого справедливо в дійсності не робиться.
Вважаємо, що гіпотеза є поняттям загальним як форма, засіб та метод пізнання, а версію необхідно розглядати як спеціальну форму, засіб та метод у діяльності з розслідування злочинів, тобто - кримінально-процесуального пізнання. Такий поділ визначень випливає з етимологічного значення цих слів. Слово "загальний" тлумачиться як відведений для загального користування і не торкається спеціального призначення [20, с. 288], а "спеціальний" - призначений для чого-небудь і стосується окремої галузі науки, техніки і т. ін. [20, с. 1440].
Звідси виникає висновок, що версія є спеціальним видом наукової гіпотези, який застосовується у такій специфічній галузі суспільного буття, як кримінальне судочинство. Тому й вимоги щодо висунення та побудови версії такі ж самі, як і до гіпотези. Недарма Я. Пещак називає її окремим випадком гіпотези [21].
Важко погодитися також і з тими авторами, які при визначенні поняття гіпотези пишуть, що це "ідея", припущення, яке "пояснює" чи "описує" злочин або його окремі обставини і т. ін. Гіпотеза (версія) - це логічна догадка про невідоме, яка ще не "пояснює", а тим більше не "описує" його, а про "ідею" і годі говорити. Ця логічна догадка як умовивід, що є результатом процесу мислення особи у вигляді уяви про невідоме, слугує лише припустимою основою для пояснення якихось невідомих фактів. Наукове ж пояснення розкриває сутність предмету та його природу, а ідеї як форми наукового пізнання являють собою теоретичні осягання в мисленні індивіда явищ об'єктивної реальності.
Виходячи із викладеного, можна дати цій формі слідчого пізнання таке визначення. Слідча версія - це припустимий за допомогою мислення, знань та практичного досвіду умовивід творчої уяви слідчого, що базується на сукупності певних відомих фактичних даних про невідомі факти як самої події злочину, так й його окремих обставин, що підлягає у подальшому обов'язковій перевірці та доказуванню у порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством у кримінальній справі.
Тепер під цим кутом зору розглянемо процес зародження, виникнення та реалізації версійних припущень у розслідуванні.
Весь цей процес проходить чотири етапи. Перший етап - це вивчення, аналіз та оцінка слідчим всіх наявних фактичних та інших даних як наслідків припустимої події злочину і виникнення проблеми (проблем) на цьому шляху, у зв'язку з ще невідомими фактами, що потребують пояснення для пізнання досліджуваної події в цілому чи її окремих складових. Другий етап складає процес логічного розмірковування слідчого, яке базується на
Loading...

 
 

Цікаве