WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Питання версії у розслідуванні злочинів, вчинюваних організованими злочинними об’єднаннями - Реферат

Питання версії у розслідуванні злочинів, вчинюваних організованими злочинними об’єднаннями - Реферат


Реферат
на тему:
Питання версії у розслідуванні злочинів, вчинюваних організованими злочинними об'єднаннями
Розслідування злочину - складний творчий процес. Тому у кожній кримінальній справі використовуються різні форми як практичного, так і наукового пізнання. Організована злочинність, набуваючи все більшого поширення та професіоналізму, вимагає найбільш кваліфікованих підходів до викриття й розслідування її злочинних діянь, що, у свою чергу, потребує науково обґрунтованих форм діяльності.
Важливу роль серед останнього відіграє й гіпотеза, яку в деяких сферах суспільної праці, у тому числі в юридичній науці, слідчій та судовій практиці іменують версією.
Велику роль версії у розкритті та розслідуванні злочину відзначили ряд науковців. Г. Алєксандров розглядав її як "слідчий компас"[1], І. Перлов - засіб досягнення істини [2], О. Ратінов - ідеальну інформаційно-логічну модель [3], Р. Бєлкін - керівну нитку в процесі збору, дослідження та оцінки доказів [4].
Незважаючи на те, що дослідженню версії у юридичній науковій літературі приділено значну увагу, залишається ряд проблемних питань, тих що стосуються самої суті, значення слідчої версії та її використання у розслідувані злочинів, вчинюваних організованими злочинними об'єднаннями.
Мета цієї статі - запропонувати результати дослідження щодо визначення поняття, сутності та змісту версії та її значення як складової процесу кримінально-процесуального пізнання у розслідуванні злочинів.
Деякі автори розглядають слідчу версію за своєю логічною природою як тотожність гіпотези [5], хоча окремі бачать і деякі відмінності. Зокрема, О. Васильєв зауважив, що основна відмінність між гіпотезами і версіями полягає в тому, що гіпотези вибудовуються з приводу крупних явищ природи або суспільного життя - закономірностей розвитку суспільства, змісту історичних подій, побудови матерії тощо, а версії висуваються як припущення про більш дрібні факти, наприклад, про подію злочину і його окремі обставини. Але за своєю "логічною природою слідчі версії нічим не відрізняються від гіпотез" [6]. З аналогічних позицій щодо пояснення версій і гіпотез виступив і О. Ейсман [7].
З таким трактуванням цих двох понять погодитися не можна. Тут необхідно підтримати О. Ларіна, який виступив з критикою О. Васильєва, зауваживши, що коли він у своєму визначенні говорить про гіпотезу, то воно відноситься тільки до гіпотези певного класу - наукової гіпотези. Різниця між "великими явищами" і "більш дрібнішими фактами" не може служити критерієм розмежування гіпотези і версії через свою невизначеність. Коли ж автор пише, що за своєю "логічною природою слідчі версії нічим не відрізняються від гіпотез", він знімає питання про їх різницю, бо сутність гіпотези є не у сфері застосування, не у конкретному змісті, а тільки в логічній природі [8].
Слід навести ще й інші аргументи нашої незгоди з О. Васильєвим та О. Ейсманом, який з таких же позицій дає визначення різниці між гіпотезою та версією. Зокрема, останній пише, що в науковому дослідженні гіпотеза частіше всього має форму загального припустимого судження або сукупності таких суджень про явища, а версія, навпаки, є припустимим описом конкретної події, дії певної особи [7].
По-перше. Наукове пізнання служить вирішенням різних за обсягом проблем як великих так і дрібних, якщо використати термінологію названих авторів, в процесі дослідження предметів, подій та явищ. Часто при дослідженні певних окремих предметів для пізнання їх невідомих сторін чи властивостей науковці використовують зовсім конкретні і невеликі гіпотетичні припущення. У ряді випадків лише на базі суми таких гіпотез можна побудувати узагальнену гіпотезу про великі явища природи чи суспільного життя. При цьому широко використовується гіпотетико-дедуктивний метод розмірковування.
По-друге. Кримінально-процесуальне пізнання відбувається також у різних за обсягами і складністю кримінальних справах. Кримінальні справи розслідуються як за фактами кишенькових крадіжок, так і за багаточисельними фактами учинення злочинів злочинними організаціями чи злочинними групами, про що піде розмова у нашому досліджені, які стосуються масштабних розкрадань і т. ін. у різних галузях економіки, фінансово-бюджетної сфери, що супроводжуються підкупом багатьох представників державної влади, у тому числі правоохоронних органів, вбивствами і т. ін. Вони можуть охоплювати не тільки значну сферу суспільних відносин окремої держави, а й стати транснаціональними. Тому у процесі такого розслідування будуть висуватися різні за величиною версії, у тому числі - узагальнені масштабні версії, які стосуються причин, умов, закономірностей та історії виникнення пізнаваного злочинного явища тощо.
В. Теребілов вбачав різницю між гіпотезою та версією в тому, що ніби гіпотеза будується на основі певної суми дослідного матеріалу, тоді як висунення версії може мати місце у тих випадках, коли є навіть мінімальні фактичні дані. На відміну від гіпотези, перевірка версії, як правило, обмежена часом, що пов'язане з процесуальними термінами розслідування справи [9]. Це не відповідає дійсності, за що справедливо критикували його О. Ратінов [10] та О. Ларін [8].
Але більшість у поясненні версії дотримується думки, що версія - це різновид гіпотези [11]. Навіть О. Васильєв, розмежовуючи гіпотезу і версію, але розуміючи останню як припущення, в своєму визначенні поняття версії говорить про неї як різновид гіпотези [6].
О. Ларін пише, що признання версії різновидністю гіпотези призводить до нових труднощів, оскільки існує ніби не одно, а декілька понять гіпотези. Але в подальшому зазначив: "…щоб уникнути таких неоправданих ускладнень, є за доцільне вважати версію різновидністю гіпотези…" [8, с. 21-22].
В. Громов взагалі не вживав терміну "версія", а писав про гіпотезу, яка висувається слідчим в процесі розслідування шляхом дедуктивного розмірковування [12], М. Строгович вважав, що версія за своєю логічною структурою є видом, формою гіпотези [13].
Показовим в ототожнені версії з гіпотезою є також ціла низка наукових визначень поняття слідчої версії та її застосування, недивлячись на їхню синонімічну різноманітність.
Наприклад, О. Колесниченко вважав, що версія - це "… обґрунтоване припущення слідчого про наявність або обставини події, що розслідується, про дії (бездіяльність) тих або інших осіб і про наявність (відсутність) у цих діях складу певного злочину" [14], О. Нікренц "…припущення про причини злочину або окремих його обставинах" [11, с. 5], О. Старченко - "…одне із можливих припущень, які пояснюють походження або
Loading...

 
 

Цікаве