WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Першочергові заходи протидії організованій злочинності і корупції на сучасному етапі - Реферат

Першочергові заходи протидії організованій злочинності і корупції на сучасному етапі - Реферат


Реферат
на тему:
Першочергові заходи протидії організованій злочинності і корупції на сучасному етапі
Найважливішим пріоритетом національних інтересів як основної складової національної безпеки, на нашу думку, є захист прав і свобод громадян України від проявів корупції та організованої злочинності. Аналіз діяльності правоохоронних органів свідчить про те, що досягнуті ними результати жодним чином не відображають реальні масштаби та тенденції розвитку цих явищ в Україні. Так, не зважаючи на здійснені заходи*, позиції організованої злочинності залишаються все ще міцними, а в економіці країни - майже недоторканними, внаслідок чого рівень корумпованості та криміналізації життєво важливих сфер функціонування держави набули нечуваних масштабів і стали реально загрожувати її національній безпеці [1].
В Україні триває тенденція щодо зниження рівня правового і як наслідок - організаційного забезпечення діяльності державних органів у цих сферах. Це призвело до того, що деякі організовані кримінальні структури та високопосадові корупціонери за роки попередньої влади взяли під повний контроль найприбутковіші галузі економіки, стратегічно важливі господарські об'єкти, що в поєднанні зі створенням власних партій дало можливість посилити свій вплив на органи законодавчої, виконавчої та судової влади. Однак, нам так і не вдалося досягти помітних результатів у викритті вчинених злочинів та відповідних корупційних схем при так званій "прихватизації", які забезпечили фактичне викрадення державного майна.
Особливо це проявилося при відстоюванні національних інтересів шляхом повернення незаконно приватизованих стратегічно важливих для економіки держави об'єктів як "Криворіжсталь" та Нікопольський завод феросплавів.
Довідка. Промислово-фінансовий консорціум "Інвестиційно-металургійний союз" (ІМС) з порушенням чинного законодавства придбав у червні 2004 року 93,02 % акцій ВАТ "КГМК Криворіжсталь" за 800 млн. дол. США. Долаючи потужні корупційні контрзаходи власників, приватизацію цього металургійного комбінату в судовому порядку було визнано незаконною і продано на відкритому аукціоні за 4,5 млрд. грн. у жовтні 2005 року індійський міжнародній металургійній корпорації LNM (Лакшмі Міттал).
Нікопольський завод феросплавів є одним з світових лідерів з виробництва феросплавів (11,5 %). НЗФ у 2003 році було продано за 38,5 млн. дол. США консорціуму "Придніпров'я", наближеному до корпорації "Інтерпайп", яка є власністю Дніпропетровського кримінально-олігархічного клану. Після приватизації НФЗ, замість використання вітчизняної сировини з Орджонікідзевського та Марганецького ГОКів, почав експортувати цю сировину із-за кордону з використанням толлінгових схем, які є дуже вигідними для ГОК. Ця схема здійснюється через офшорну компанію Steelex, яка закупає руду в Австралії, Бразилії, Гані, Габоні і передає до НФЗ за давальною схемою, а потім вивозить феросплави (за ціною в 2,5-3 рази нижче за ринкову) для реалізації за кордоном. Верховний Суд України в січні 2006 року своїм рішенням ще раз підтвердив чинність судових рішень про незаконність продажу цього заводу.
При цьому, Кабінет Міністрів і Фонд Державного майна України діяли лише гласно, використовуючи правові, насамперед цивільно-процесуальні механізми без достатньої оперативної підтримки правоохоронних органів.
Не є для нас секретом, що придбання цих підприємств супроводжувалося незаконним усуненням конкурентів від участі в конкурсі. При цьому слід відзначити, що з процесами перерозподілу сфер економічного і політичного впливу пов'язана значна кількість убивств "на замовлення" як із застосування зброї, так і вибухівки. Аналіз подій в АР Крим, м. Києві, Дніпропетровській, Львівській та інших областях і наявної інформації свідчить про те, що найближчим часом можливе зростання проявів організованої злочинності, в тому числі й "замовних" убивств представників бізнесу, політичних партій та журналістів.
Основна причина неефективної протидії криміналізації економіки та пов'язаній з нею корупціїзації державних органів та органів місцевого самоврядування полягає не тільки в недооцінці, а й в окремих випадках свідомого ігнорування оперативно-розшукової діяльності, незадовільній діяльності правоохоронних органів, організаційний та правовий рівень якої продовжує стрімко знижуватися.
Особливо негативний вплив на стан цієї роботи справили зміни до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", які суттєво звузили сферу впливу цього Закону [2] та фактично скасували гарантії непритягнення для негласних працівників до відповідальності, якщо вони діяли в стані необхідної оборони або крайньої необхідності під час виконання своїх завдань у середовищі організованих кримінальних структур [3].
Особливу стурбованість викликає невирішеність проблеми співробітництва з особами з кола учасників організованих злочинних груп чи злочинних організацій. Майже за 14 років чинності Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" так і не було прийнято дійових заходів щодо створення відповідних механізмів реалізації статті 14 цього Закону "Використання учасників організованих злочинних угруповань у боротьбі з організованою злочинністю", статті 26 "Заходи, спрямовані на розширення співробітництва з правоохоронними органами", Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності (2000) [4] та статті 43 "Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації" чинного Кримінального Кодексу України [5].
Вищевикладене свідчить про занепад оперативно-розшукової діяльності, яка ще і дотепер будується на застарілих правових та організаційно і тактичних засадах, які дозволяють більш-менш успішно боротися лише із загально кримінальною та економічною злочинністю.
Це дає можливість і надалі розкрадачам та їх корумпованим зв'язкам залишитися безкарними і, використовуючи свої капітали, політичний, правовий імунітет, підконтрольні засоби масової інформації, активно протидіяти діяльності державних органів та лобіювати власні та корпоративні інтереси під час прийняття Парламентом тих чи інших законодавчих актів. Про обґрунтованість цих висновків свідчить і прийняття у вересні минулого року Закону України, яким надано статус недоторканності депутатам місцевих рад, що суттєво ускладнило діяльність правоохоронних і судових органів у протидії корупції і злочинності [6].
Використовуючи надані привілеї, криміналітет активно включився у процеси виборів, які супроводжувалися насильницькими діями стосовно кандидатів та навіть вбивствами окремих з них, насамперед в АР Крим. Враховуючи широкий негативний розголос і резонанс у суспільстві та посилення суспільно-політичної напруги від наслідків цього Закону, Верховна Рада України 4 квітня 2006 року скасувала статус недоторканності депутатів місцевих рад [7]. Підписання цього Закону Президентом України підтримує переважна кількість громадян нашоїкраїни та міжнародне співтовариство.
Така непослідовна діяльність вищого законодавчого органу не лише дискредитує існуючу владу, а й викликає обґрунтовану стурбованість та зневіру наших громадян у спроможності державних інституцій навести лад у країні та захистити їх інтереси та держави загалом.
Стан і тенденції розвитку організованої злочинності та корупції в країні свідчать про зростаючу протидію діяльності правоохоронних органів, насамперед, слідчих і оперативних підрозділів, судів.
Лібералізація кримінального і кримінально-процесуального законодавства істотно розширила права обвинувачуваних, а також їх захисників (адвокатів), а можливість незастосування ізоляції обвинувачуваних (залишення до суду на волі під заставу), доступу адвокатів до матеріалів слідства до пред'явлення обвинувачення й інші обставини вимагають негайного вирішення цієї проблеми, яка фактично зводить нанівець результати оперативно-розшукової діяльності у боротьбі зі злочинністю і корупцією.
Слід відзначити, що підвищення рівня професіоналізації організованих злочинних структур, їх зрощення з кримінально-олігархічними кланами, які мають власні ЗМІ, потужні служби безпеки, корумповані зв'язки в органах законодавчої, виконавчої та судової влади, створили ситуацію, коли в процесі оперативної розробки ініціатор в обов'язковому порядку повинен передбачати необхідні
Loading...

 
 

Цікаве