WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості профілактики злочинних посягань у сфері банківського кредитування - Реферат

Особливості профілактики злочинних посягань у сфері банківського кредитування - Реферат


Реферат
на тему:
Особливості профілактики злочинних посягань у сфері банківського кредитування
Аналіз криміногенної ситуації в банківській системі України свідчить про її подальшу криміналізацію. з метою особистого збагачення посадові особи банківських установ сприяють зловживанням з фінансовими ресурсами, що вчиняються представниками комерційних структур, спрямовують грошові кошти на обслуговування шахрайських торговельних угод, безпосередньо беруть участь "у відмиванні брудних коштів", сприяють відтоку цінностей за кордон і, як наслідок, своїми діями поглиблюють економічну кризу в державі. За підсумками 1999 року банківська система вийшла на реальний приріст кредитних коштів, спрямованих в економіку держави, який відбувся через зростання кредитної заборгованості в іноземній валюті. За минулий рік обсяги заборгованості в іноземній валюті та у гривнях зросли на 3,5 млрд грн, або на 26,5%, досягнувши на кінець року 16,6 млрд грн.
Разом з тим, відмічено подальше зростання інтересу злочинного світу до процесів, що відбуваються в банківській системі, який пояснюється, в першу чергу, метою наближення до грошових коштів (які проходять через банківські установи), встановлення контролю над ними, злочинного впливу на ці процеси.
Тому одним з головних завдань оперативних підрозділів ОВС, які спеціалізуються на викритті та розкритті злочинів в банківських установах, є контроль за проведенням кредитних операцій.
Надання кредитів є однією з основних економічних функцій банків, що здійснюється з метою фінансування інвестиційних та споживчих цілей фізичних та юридичних осіб. Від того, наскільки стабільно банки реалізують свої кредитні функції, залежить економічне становище регіонів, які вони обслуговують, оскільки завдяки банківським кредитам засновуються нові підприємства та збільшується кількість робочих місць у цих регіонах, забезпечуються їх економічна стабільність [1].
Процес формування ринкових відносин в економіці України об'єктивно зумовлює необхідність підвищення ролі банківського кредиту.
Кредитні операції банків є найбільш ризикованою і доволі криміногенною сферою. У зв'язку з цим актуальності набуває кримінально-правова охорона банківських інтересів від злочинних посягань. Діяння, що спрямовано на незаконне одержання банківських кредитів, порушують нормальне функціонування фінансово-кредитної системи, знижують її ефективність як важливого джерела фінансування економічного зростання та виконання цільових програм, позбавляють фінансової допомоги тих суб'єктів підприємницької діяльності, які її насправді потребують і намагаються отримати у встановленому законом порядку. Доволі часто до злочинних посягань причетні працівники кредитної установи, що надає кредитні кошти.
Для визначення тенденцій розвитку злочинів у сфері банківського кредитування необхідно звернути увагу на специфіку вчинення злочинів, а саме:
предмет злочину (великі суми обернених на власну користь коштів);
досвідченість злочинців (якщо вони є посадовими особами банківських установ), які добре розуміються на економічних та юридичних питаннях банківських операцій, володіють інформацією на грошовому ринку, яка дає можливість отримувати кредитні кошти (під незначні відсотки) у національній валюті до початку процесу її різкої девальвації (знецінення) та вкладати їх у матеріальні цінності, валюту тощо. А вже після стабілізації національної валюти на більш низькому рівні, ніж в період видачі кредиту, повертати кредит за номіналом оформленої кредитної угоди. Прикладом може слугувати фінансова криза в Україні у серпні-грудні 1998 року, а також кризи попередніх років, коли відбувалась різка девальвація грошової одиниці України.
Для досягнення злочинної мети злочинці використовують різні способи:
створення "фіктивних фірм" частіше на підставних осіб винятково з метою отримання кредиту і привласнення його;
при укладанні кредитних договорів підробка документів, що створюють видимість фінансової спроможністі, недостовірні бізнес-плани і техніко-економічні обгрунтування майбутніх інвестицій за рахунок кредитних коштів;
фабрикація підроблених документів на обгрунтування кредитного запиту, договорів про нібито укладені угоди;
надання підроблених документів про право одержання кредиту на пільгових умовах (по заниженій відсотковій ставці);
надання у забезпечення повернення кредиту підроблених або отриманих неправомірним шляхом гарантійних листів від імені солідних державних або комерційних структур;
надання за застави неповноцінного або вже закладеного, а іноді й не приналежного одержувачу кредиту майно;
підкуп банківських працівників з метою схилити їх до видачі кредитів із порушенням економічних нормативів, вимог забезпечення повернення кредиту [2].
Не виключено варіант, коли працівники кредитної установи самі виступають ініціатором у видачі кредитних коштів для фіктивних фірм та підставних осіб.
З урахуванням цих тенденцій необхідно визнати важливість профілактичної роботи щодо умов забезпечення мінімізації кредитних ризиків та економічної безпеки фінансово-кредитної системи. Адже, у перекладі з латині "кредитування" означає "довірливі партнерські взаємовідносини" між банком та його клієнтом, а довіра, в свою чергу, обов'язково передбачає перевірку не лише об'єктів, а й суб'єктів кредитних угод. Банк аналізує, вивчає діяльність потенційного позичальника, визначає його кредитоспроможність, прогнозує ризик неповернення кредиту.
Ризик неповернення - тобто кредитний ризик, який є характерним для даного виду операцій, зумовлено рядом причин:
1. Недоступністю достовірної інформації про кредитну історію клієнта;
2. Незадовільним фінансовим станом більшості показників, якими, в основному, є державні підприємства й організації;
3. Надмірною політизованістю економіки в Україні (тобто захист інтересів деяких галузей і підприємств зацікавленими в них політичними силами);
4. Недосконалістю правової бази щодо захисту інтересів кредиторів [3].
Звісно, на три останні причини банківські установи та правоохоронні органи вплинути не можуть, тому всі зусилля зосереджуються на профілактичних заходах та тісній взаємодії оперативних підрозділів зі службою банківської безпеки.
З метою організації взаємодії необхідно звернути увагу на такі важливі моменти:
1. Необхідно чітко визначити основні способи вчинення злочинів при здійсненні кредитних операцій, що найчастіше зустрічаються на практиці:
надання фальшивих документів недобросовісним позичальником;
підробка гарантійних зобов'язань чи надання підробленого балансу;
обман банку-гаранта при страхуванні кредитів чи наданні застави;
створення фіктивної фірми (на короткий проміжок часу), яка зникає після отримання кредиту;
більш складна схема - створення фіктивних фірм, які шляхом перегонки коштів з рахунку на рахунок імітують успішну діяльність з метою отримання кредиту та зникнення в подальшому самих фірм;
"підкормка" банку - безперечне та точне виконання та
Loading...

 
 

Цікаве