WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Основи методики розслідування масових заворушень - Реферат

Основи методики розслідування масових заворушень - Реферат

[розташування мозолів, синців від кастету, сліди запалювальної речовини (керосину, бензину, пороху) на руках та одязі]. Однорідність матеріалів і видів знарядь у різних учасників масових заворушень, зокрема, ще невстановлених, дозволяє організувати оперативно-розшукову роботу з виявлення цих знарядь та їх власників, тобто звузити коло підозрюваних. Вид та функціональне призначення знарядь допомагає більш повному з'ясуванню мети учасників масових заворушень (палка - ніж - "коктейль Молотова") та мотивів організаторів.
Висунуті версії мають перевірятись в ході проведення слідчих дій, зокрема, обшуків, експертиз, допитів учасників масових заворушень, їх знайомих, родичів, свідків-очевидців, потерпілих і т. ін.
Серед типових різновидів об'єктів злочинного посягання можна виділити наступні:
- життя та здоров'я співробітників правоохоронних органів;
- життя та здоров'я сторонніх осіб (випадкові перехожі; особи, які чинили опір учасникам масових заворушень і захищали своє майно (приватні охоронці, власники (наприклад, у січні 2005 року під час масових заворушень у Франції, 61-річний громадянин тушив своє підпалено авто, був побитий учасниками масових заворушень і від отриманих тілесних ушкоджень помер); журналісти, що висвітлювали подію);
- будівлі і обстановка в середині приміщень (розбите скло; спалені двері (закидають "коктейль Молотова"); зламані меблі; знищення офісної техніки тощо);
- автотранспорт (підпалювання, перевертання, скидання з мостів та пошкодження у інший спосіб особистих авто; рейсових автобусів; спеціальних машин - швидкої допомоги, пожежних авто, авто ДАІ, спеціального автотранспорту для транспортування затриманих та ін.);
- об'єкти життєдіяльності та обладнання громадських місць (повалення стовпів електромережі (у тому числі для створення барикад); побиття вітрин магазинів, пошкодження світлофорів, дорожніх знаків, рекламних плакатів, знищення зелених насаджень, руйнування огорожі, обладнання парків, дитячих майданчиків і т. ін.
Пошук і фіксація об'єктів злочинного посягання, характеру та розміру завданої їм шкоди є обов'язковою для фіксації об'єктивної сторони вчинення масових заворушень (погромів, підпалів, знищення майна та ін.) і відбувається під час огляду місця події, проведення відповідних видів судових експертиз, огляду медичної документації потерпілих, допитів лікарів, рятувальників. Отримані відомості дозволяють висунути версії про причинно-наслідковий зв'язок шкоди, що настала із діями конкретних осіб-учасників масових заворушень; про час вчинення масових заворушень (спричиненої шкоди); про причинно-наслідковий зв'язок видів шкоди з використаними знаряддями і способом вчинення злочину; про коло свідків (можливих очевидців); за допомогою спеціалістів більш повно встановити слідову картину.
Способи масових заворушень знаходяться у межах двох форм вчинення цього злочину:
організації масових безпорядків та активної участі у вчиненні цього злочину. Підбурювання до вчинення масових безпорядків у Кримінальному кодексі визначено як окремий склад злочину, передбачений ст. 295 КК "Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку". Так, наприклад, прокуратура Парижу у листопаді 2005 року почала розслідування за двома "блогами" (Інтернет-щоденниками), автори яких (16- та 18-річні підлітки з Гани) закликали молодь до участі у масових заворушеннях, спричинення шкоди людям та їх власності.
Організація масових заворушень полягає не просто у підбурюванні, а у формуванні у людей ідеологічної основи, стійкого переконання у необхідності порушення громадського порядку; виробленні плану злочинних дій та керівництві ними; підбиранні та організації підготовки учасників, обранні часу та місця, способу та знарядь вчинення масових заворушень; фінансуванні цієї акції і т. ін.
Активна участь у масових заворушеннях полягає у безпосередньому здійсненні їх учасниками дій наступними способами:
- насильство над особою;
- погроми;
- підпали;
- знищення майна;
- захоплення будівель та споруд;
- насильницьке виселенням громадян;
- опір представникам влади за допомогою зброї або інших предметів, що були використані як зброя.
Дослідження способу вчинення злочину дозволяє висувати версії щодо: кількості учасників злочину, ступеня їх підготовки (спонтанно або сплановано і підготовлено завчасно), причинно-наслідкового зв'язку із об'єктом посягання, шкодою (підпал, самовозгоряння) та виявленими на місці події слідами і знаряддями, ролі кожного учасника акції.
Типову слідову картину вчинення масових заворушень становлять залишені на місці події
- знаряддя нападу (каміння, гумові кийки, невикористані пляшки із запалювальною сумішшю, каністри з бензином, упакування (сумки, пакети, газети, чернетки записів…) та ін.;
- сліди завданої майнової шкоди (характер пошкоджень дверей, вікон, огорож, системи відеоспостереження, залитих фарбою фасади будинків, спалені авто, пошкоджене телеобладнання журналістів, бите скло; сліди крові; пошкоджене міліцейське обмундирування; сліди опалення (кіптява, порушення цілісності інженерних споруд тощо);
- залишки агітаційних матеріалів і засобів: плакати, листівки, написи лозунгів на стінах домів, прапори, партійна символіка;
- характер і ступінь тілесних ушкоджень потерпілих (що мають визначатись з прив'язкою до причин і часу настання);
- так звані "ідеальні" сліди-зображення у пам'яті свідків (очевидців), потерпілих, учасників масових заворушень;
- кинуті або забуті злочинцями особисті речі - взуття та елементи одягу учасників злочину (рукавиці, шапки, пов'язки, сумки тощо). Сліди злочину, як і перебіг подій в цілому мають тривалий і публічний характер, а тому, як правило, фіксуються відеозаписом груп документування правоохоронних органів та ЗМІ.
Повна і своєчасна фіксація слідової картини дозволяє висунути версії щодо участі конкретної особи у масових заворушеннях вконкретному місці та у конкретний проміжок часу (відео-, сліди рук і ніг, впізнання очевидцями, потерпілими, частини одягу або взуття (імунологічна експертиза за ДНК, група крові); особисті речі - по розмірах - приблизно розміри частин тіла, по волоссю на головних уборах і т. ін. - про вік, стать і кольори волосся власника; - покрій одягу і певні особливості - про рід занять, спеціальність особи, її належність до певних неформальних об'єднань тощо); підтвердити реальність настання шкоди від застосованих злочинцями і виявлених на місці події знарядь (подолання потенційної протидії збоку злочинців); щодо мотивів і мети учасників масових заворушень.
Типові слідчі ситуації у розслідуванні злочинів вказаної категорії визначатимуться в основному тим, чи тривають масові заворушення або вони вже припинені. Типовими загальними версіями як правило є такі:
- мали місце масові заворушення;
- вчинені інші види злочинів (наприклад, передбачене статтею 293 КК "Групове порушення громадського порядку"; ч. 2. ст. 296 КК "Хуліганство, вчинене групою осіб" і т. ін.);
- відбулося порушення громадського порядку, що не має ознак злочину (несанкціонований мітинг, страйк робітників підприємства біля приміщення органів влади і управління і т. ін.).
Враховуючи складність і багатоепізодний характер кримінальної справи про вчинення масових безпорядків, необхідність у короткий час виконати значний обсяг слідчої роботи, розслідування масових безпорядків відбувається бригадним методом, із динамічним визначенням необхідної кількості вузько-спрямованих слідчо-оперативних підгруп та за різноманітних форм взаємодії з оперативно-розшуковими підрозділами.
Серед напрямів роботи вказаних слідчо-оперативних підгруп важливо врахувати наступні:
1) група, що здійснює інформаційно-аналітичне забезпечення. До неї входить старший усієї слідчо-оперативної групи. Склад цієї групи має залишатись незмінним до кінця розслідування. Завданням цієї групи є систематичне відстеження змін у слідчій ситуації та реагування на них, загальне планування розслідування і керівництво діяльністю кожної
Loading...

 
 

Цікаве