WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Організована злочинність: актуальні проблеми процесу доказування - Реферат

Організована злочинність: актуальні проблеми процесу доказування - Реферат

недостатнім.
Більш того, вимушена поспішність дослідчої перевірки інформації нерідко призводить до безповоротних витрат процесуального часу на подальших стадіях судочинства: як на стадії попереднього, так і судового слідства.
У цієї проблеми є і "зворотна сторона медалі", що зумовлено суб'єктивною оцінкою достовірності та достатності наданої інформації особою, яка має право порушити кримінальну справу, у тому числі у випадку, коли справу у порядку ст. 104 КПК України може порушити керівник оперативного підрозділу, нехтуючи при цьому судовою перспективою розглядукримінальної справи.
Недостатність, а часом недостовірність попередньо отриманої чи наданої інформації, призводить як до безпідставного порушення кримінальних справ, так і до закриття їх за очевидності вчинення злочину певними особами.
Наприклад, у 1996 році слідчими прокуратури і МВС було закрито більше 32 % порушених кримінальних справ. Підстави закриття цих справ переважно пов'язані саме з поспішністю при вирішенні питань про порушення справи, з поверховим вивченням матеріалів, що надійшли і т. ін. [7].
Ці "дві сторони однієї медалі" - ще одна з причин низької ефективності кримінально-процесуальної форми соціального контролю над організованою злочинністю.
Після порушення кримінальної справи оперативно-розшукові заходи також можуть мати місце. Згідно з частиною 3 статті 114 КПК України слідчий по справі, що знаходиться в його провадженні, має право давати органам дізнання доручення та вказівки щодо проведення оперативно-розшукових заходів (наприклад, встановлення місцезнаходження співучасників чи викраденого майна). Але це не означає, більш того, зовсім не означає, що результати ОРЗ "автоматично" матимуть доказове значення. Скоріше за все, відомості, отримані оперативним шляхом, слугуватимуть слідчому за додаткову інформацію для планування розслідування, висунення слідчих версій, проведення слідчих дій для отримання нових доказів у межах вимог чинного КПК України.
Тож слід погодитись з тим, що для слідчого результатом оперативно-розшукової діяльності перш за все є добута оперативним шляхом інформація, що фігурує в процесі доказування як інформація, орієнтуюча суб'єктів доказування при вирішенні тих чи інших завдань [8]. Тоді перед слідчим постає проблема стосовно часу та способу перетворення оперативної інформації на доказову.
Вкрай нагальною була і залишається на сьогодні необхідність у процесуальних нормах щодо порядку проведення та фіксації результатів оперативно - розшукової діяльності в цілях подальшого їх використання за докази у кримінальному судочинстві.
Законом України "Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України" від 21 червня 2001 р. здавалося б дуже доречно доповнено перелік доказів, викладених у ст. 65 КПК України. Здійснилася давня мрія співробітників спецпідрозділів по боротьбі з ОЗ: з 29.08.01 р. доказами у справі вважаються також дані, встановлені протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів. Вирішено проблему "легалізації" матеріалів ОРД? Скоріше за все, отримали нові проблеми, продемонструвати які можна на такому прикладі. Скажімо, що до матеріалів кримінальної справи з протоколом про таємне проведення оперативної зйомки до порушення кримінальної справи, складеним оперуповноваженим УБОЗу, залучено у вигляді того самого "відповідного додатку" відеокасету, на якій згідно зі складеним протоколом, зафіксовано подію злочину чи інші обставини, які відповідно до вимог ст. 64 КПК підлягають доказуванню.
Але статтею 84 КПК передбачено ведення протоколів лише за умов провадження слідчих дій під час дізнання, попереднього та судового слідства. Винятком з цього правила є протокол огляду місця події, що складається до порушення кримінальної справи і є на сьогодні єдиним процесуально допустимим з визначеного Законом їх переліку.
За статтею 85 КПК для проведення слідчої дії та підпису протоколу залучаються поняті. Статтею 127 КПК передбачається присутність не менше двох таких осіб. Та цією статтею визначено і перелік процесуальних дій, що проводяться в присутності понятих, де проведення оперативної зйомки не передбачено.
Та і хто засвідчить у суді, що час та дата на плівці відповідають дійсності, а не виставлені "умілою рукою" зацікавленого оператора з числа оперативних співробітників?
А з огляду на особи понятих (на практиці частіше за все залучаються пенсіонери правоохоронних органів чи курсанти профільних вузів), суд може засумніватися в їх незацікавленості та об'єктивності.
Враховуючи викладене, можна стверджувати, що у підозрюваного, обвинувачуваного та підсудного існуватимуть законні підстави для заперечування на попередньому і судовому слідстві доказової сили залучених до справи матеріалів, отриманих у ході проведення оперативно-розшукових заходів.
Законодавчих уточнень потребують і передбачені новою ст. 3151 КПК України процесуальні можливості співпраці суду та оперативного підрозділу в цілях виконання слідчих дій та "здобуття доказів."
Як вже зазначалося, для кримінального судочинства були б дуже важливими свідчення звільнених від кримінальної відповідальності членів ОЗГ в цілях викриття і притягнення до відповідальності більш небезпечних учасників злочинних угруповань. Але на практиці отримати такі свідчення майже неможливо саме з тих причин, що відсутній процесуально-правовий механізм звільнення таких свідків від кримінальної відповідальності за вчинені ними злочини у складі ОЗГ. Як наслідок , - позбавлення (навіть на короткий термін) волі означатиме для зазначених осіб неминучу розправу. За таких умовах лише суїцидент погодиться на співпрацю зі слідством і судом.
Деякі кроки до забезпечення правового переходу оперативних відомостей у кримінально-процесуальне доказування з одночасним вжиттям заходів безпеки по відношенню до осіб, які надають слідству дані про злочин і злочинців, в минулому вже зроблено. Йдеться про зміни, внесені Законом України "Про внесення змін в деякі законодавчі акти України" від 13.01.2000 р. до діючого КПК стосовно процедури дачі показань свідками з шифруванням їх анкетних даних, про упізнання осіб поза візуальним спостереженням осіб, які упізнаються і т. ін.
О.В. Горбачов вважає, що така модифікація заходів безпеки упереджуватиме також можливість небажаного впливу на свідків в цілях зміни ними показань [9]. Зауважуючи при цьому, що зазначене ні принципово, ні практично остаточно проблеми не вирішить.
У зв'язку з цим доцільною є турбота керівництва Генеральної прокуратури України з приводу тривалого нерозгляду внесених до Верховної Ради України пропозицій з цих та інших питань.
Перший заступник Генерального прокурора України М.В. Гарник звертає увагу на той факт, що у міжнародній практиці важливим засобом боротьби з ОЗ вважається
Loading...

 
 

Цікаве