WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Організаційно-правовий захист персональних даних - Реферат

Організаційно-правовий захист персональних даних - Реферат

характеру в умовах розгортання процесів інформатизації, Рада Європи у 1981 р. прийняла Конвенцію "Про захист осіб в зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних" № 108.
Конвенція № 108 виходить з того, що права й інтереси особи в умовах застосування новітніх інформаційних технологій, комп'ютерних і телекомунікаційних засобів можуть бути порушені в результаті несанкціонованого збору, обробки, зберігання і розповсюдження персональних даних їй на шкоду, завдяки цьому, звівши нанівець її природні, життєві права, що є основою свободи, загальної справедливості та миру. Означені права слід захищати владою закону.
Принципи Конвенції № 108 уточнюються і конкретизуються в Директиві Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу 1995 р. (від 24 жовтня 1995 р. 95/46/ЄС) про захист осіб у зв'язку з обробкою персональних даних та їх вільним обігом. Директива була підготована і прийнята на основі аналізу розвитку ринкових відношень, що був розроблений групою фахівців під керівництвом члена Європейської комісії Мартина Бангемана (на той час - Комісар ЕС по захисту персональних даних) на замовлення Європейської Ради в 1994 р. Звіт групи М. Бангемана представляє собою маніфест побудови інформаційного суспільства і має назву: "Європа і глобальне інформаційне суспільство. Рекомендації Європейській Раді".
Згідно з Директивою 95/46/ЄС зміст європейської моделі захисту персональних даних можна визначити як "забезпечення єдиними механізмами виконання".
Європейський Союз прагне до того, щоб суб'єкти персональних даних мали чітко визначені права і реальну можливість звернутися до посадової особи або органу, що зобов'язаний вжити дії для їх захисту. Кожній країні, що є учасником Євросоюзу, рекомендовано створити інститут Уповноваженого по захисту персональних даних. Країни інших континентів, з якими співпрацюють держави-учасники ЄС, матимуть аналогічний уніфікований рівень контролю за діяльністю у сфері захисту персональних даних.
З метою поглиблення галузевого принципу захисту персональних даних, проголошеного Директивою 95/46/ЄС, у 1997 р. була затверджена Директива Європарламенту і Ради Євросоюзу (97/66/ЄС від 15 грудня 1997 р.) про обробку персональних даних і захист прав людини (privacy) в телекомунікаційному секторі. Вона доповнює і конкретизує правила обробки даних в операційних системах, що збираються операторами під час надання телекомунікаційних послуг.
В Україні існує думка, що проблема захисту персональних даних у наш час не є актуальною у зв'язку з нерозвиненістю громадянського суспільства, наявністю менталітету примата держави і низьким рівнем інформатизації. Парадоксальність ситуації у тому, що потреба в захисті відомостей про громадян об'єктивно існує, але ця потреба суспільством серйозно не сприймається.
Є три основні причини для руху в напрямі створення законодавчої бази по захисту персональних даних, з яких виходять європейські та інші країни:
усунення несправедливості, що була допущена в минулому;
розвиток електронної торгівлі;
уніфікація національних законодавств згідно з нормами європейського права.
Для України актуальність і об'єктивна необхідність захисту прав громадян в інформаційній сфері визначається:
великою активністю в формуванні баз даних (соціального, фінансового, маркетингового, медичного, екологічного, адміністративного, правоохоронного та іншого характеру);
розвитком і розповсюдженням автоматизованих засобів і засобів збору, обробки, зберігання і поширення інформації;
використанням інформаційних технологій кримінальними структурами, що підривають зусилля щодо розвитку і зміцнення демократичної правової держави.
Потреба призведення норм права вітчизняного законодавства до вимог міжнародних стандартів є і в аспекті участі України в міжнародному процесі обміну інформацією, в міжнародних проектах, що засновані на використанні нових інформаційних технологій у різних секторах економічної, соціальної і науково-технічної діяльності (наприклад, Інтерпол, Партнерство заради миру, банківські технології та ін.).
Метою Закону "Про захист персональних даних" є усунення недоліків нормативно-правового забезпечення в Україні по захисту персональних даних і призведення його у відповідність до положень вказаних конвенцій і директив, які віддзеркалюють європейське уявлення про права і свободи людини у сфері захисту персональних даних.
Закон базується на 3 моментах:
пріоритеті інтересів та права власності людини на персональні дані;
врахуванні балансу прав особи, суспільства і держави;
умовах створення й розвитку інформаційно-комунікаційних процесів.
Захист осіб передбачається як для автоматизованої обробки персональних даних, так і для систем ручної обробки, в яких відбувається маніпулювання персональною інформацією, що реалізує індивідуальні ресурси даних, мови і зображень.
Перший розділ Закону визначає сферу його чинності, вказує суб'єкти і об'єкти захисту персональних даних, вводить загальні вимоги відносно дій з персональними даними, застерігає джерела персональних даних.
Другий розділ вводить право власності на персональні дані та визначає обсяг повноважень власника персональних даних.
У третьому розділі дається визначення права на використання персональних даних іншими суб'єктами, підстави виникнення їх права на використання стосовно збору, накопичення, зберігання і розповсюдження персональних даних.
Четвертий розділ визначає режим доступу до персональних даних, права й обов'язки суб'єктів по запиту, відстрочці, оскарженню та відмові в задоволенні доступу, а також - додаткові права володільця персональних даних.
У п'ятому розділі дано умови внесення змін і доповнень до персональних даних.
Шостий розділ регулює питання організації захисту персональних даних, а також визначає обмеження дій окремих статей.
Сьомий розділ визначає види відповідальності й умови відшкодування матеріальних і моральних збитків, порядок оскарження протиправних дій.
Восьмий розділ встановлює принципи міжнародного співробітництва і взаємодії України з іншими державами та підтримки громадян України, які проживають за кордоном.
Набуття Законом чинності дозволяє:
створити умови для захисту персональних даних
Loading...

 
 

Цікаве