WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Організаційно-правові аспекти та стан протидії корупційним проявам у системі державної служби України - Реферат

Організаційно-правові аспекти та стан протидії корупційним проявам у системі державної служби України - Реферат

право, механізм його реалізації, контролює виконання. У той самий час держава сама діє в рамках установленого права і дуже важливо, щоб її представники були чесними, "не зараженими корупцією" громадянами, адже корумпованість апарата управління - цесистемні недоліки організації, що обумовлюють зловживання службовим становищем її персоналу.
Недосконала система державного управління породжує корупціонерів, а продажні чиновники формують "вигляд системи", створюють умови для її неефективного функціонування. Сама організація управління винна у створенні атмосфери можливості використання чиновником недоліків бюрократичної машини як засобу для задоволення виключно особистих корисливих потреб [4]. Злочинність миттєво реагує на безсилля та нерішучість влади, вона нахабніє, набирає темпів зростання і поглинає все на своєму шляху, залишаючись суворою та об'єктивною реальністю.
Корупція у сфері державної служби призводить до дезорганізації державного апарата, підриває організаційні основи влади, є перешкодою на шляху соціально-економічних перетворень, що здійснюються у нашій країні. Корупція сприяє виникненню й розвитку цілого ряду негативних явищ і процесів, серед яких слід, насамперед, виділити такі:
порушення механізму ринкової економіки, оскільки розвиваються монополії у найбільш рентабельних галузях економіки;
неналежне виконання державного бюджету, яке спричиняє порушення при формуванні державних замовлень, виділенні кредитів, розподілі трансфертів, що перешкоджає реалізації заходів, спрямованих на боротьбу з корупцією;
перерозподіл доходів, які збагачують корупціонерів, у тому числі в інтересах олігархічних кланів на шкоду іншим членам суспільства, зростання впливу олігархічних угруповань на державний механізм;
зниження податкових надходжень до Державного бюджету;
відтік капіталу за рубіж;
деформація цінностей, подвійний стандарт поводження, підвищення соціальної напруги в суспільстві, формування у свідомості громадян уявлення про беззахисність перед корупцією, посилення правового нігілізму, зневірення у можливість вирішення питання законними засобами й ін. [5].
Висновок стосовно того, що корупція є соціальним явищем, корені якого виростають з недоліків організації державної служби і специфічної психології її персоналу, диктує необхідність прийняття широкого спектра заходів антикорупційного характеру і, насамперед, адміністративно-правових і організаційно-управлінських.
Потреба у створенні реальних механізмів попередження та протидії корупції зумовила необхідність прийняття ряду нормативно-правових актів, спрямованих на попередження та боротьбу з корупційними діяннями. На жаль, більшість з них декларативно проголошували необхідність боротьби з корупцією та не визначали при цьому правових і організаційних основ для попередження, виявлення та припинення проявів корупції, усунення причин і умов, що їм сприяють.
Не відповідають сучасним вимогам окремі закони і нормативні акти. Аналіз ефективності дії Закону України "Про державну службу" показав, що його реальний вплив на вирішення зазначеної проблеми є малоефективним, основні норми спрацьовують слабо, особливо ті, які регламентують атестацію та декларування доходів.
Суттєвих змін і доповнень потребує Закон України "Про боротьбу з корупцією". Він не визначив головного: чітких рамок, які розділяли б поняття адміністративного та кримінального корупційного діяння. Як результат - кримінальне законодавство щодо протидії корупції різко відстає від криміногенної ситуації в державі.
В цілому Закон прийнято без урахування основних чинників корупції, норми його побудовані переважно на забороні займатися тією чи іншою підприємницькою діяльністю. Він вирішив лише одну із проблем - встановив адміністративну відповідальність за корупційні діяння. Передбачені ним норми не конкретні, не узгоджені між собою та дозволяють по-різному їх тлумачити. 12 вересня 2002 року внесено зміни до Закону України "Про боротьбу з корупцією", але, на жаль, вони є незначними і не мають широкого впливу на обставини, що склалися.
Доводиться констатувати, що різноманітні заходи щодо подолання корупції, які плануються і здійснюються сьогодні в державі, дуже слабо пов'язуються із зусиллями по наведенню порядку в економіці, а законодавчі акти, які регламентують економічні реформи, нерідко прийняті поспіхом, недосконалі і, головне, не завжди передбачають відповідні механізми з нейтралізації зловживань. Це обумовило внесення до них чисельних змін і доповнень: до Закону України "Про плату за землю" з липня 1992 р. зміни і доповнення вносилися 36 разів; до Закону України "Про підприємництво" та "Про підприємства в Україні" з 1991 p. відповідно - 44 і 31 раз.
Така нестабільність економічного законодавства, з одного боку, ускладнила його правильне застосування, з іншого, цим максимально скористався злочинний елемент.
Аналіз причин подальшої криміналізації економіки і на цій базі корумпованості суспільства дозволяє виділити ряд основних чинників, які визначально впливають на цей процес. Головним з них стала "тінізація" економіки, яка за підрахунками фахівців сягнула сьогодні більше 50 % ВВП і перетворилася по суті на головний фактор ускладнення криміногенної ситуації в країні.
Є нагальною потреба у прийнятті законів про державне регулювання та підтримку розвитку малого та середнього підприємництва; про фінансову відповідальність юридичних та фізичних осіб; про порядок видання ліцензій на здійснення окремих видів підприємницької діяльності; про декларування фізичними особами доходів і майна; про протидію відмиванню незаконно здобутих коштів і майна та ін.
Викладене дає підстави констатувати, що рівень діяльності державних і правоохоронних органів та судів щодо обмеження розмірів і впливу корупції на життєво важливі сторони суспільного життя країни та організаційно-правове забезпечення цієї діяльності не відповідають вимогам сьогодення.
Вважаємо, що зрушення ситуації на краще у вирішенні зазначених проблем потребує від виконавчої та законодавчої влади неординарних заходів що до наведення порядку і законності, у першу чергу, в економіці і, зокрема, посилення контрольних, фінансових і владних функцій.
Список використаних джерел
1. Концепція боротьби з корупцією на 1998-2005 рр.: Указ Президента України від 24 квітня 1998 р. № 367/98 // Офіційний вісник. - 1998. - № 17. - Ст. 621.
2. Коментар до Конституції України. - 2-ге видання. - К., 1998. - С. 38.
3. Теорія государства и права. - Ч. 1: Теория государства. - М., 1995. - С.111.
4. Социально-психологический портрет государственного служащего и законность // Прикладная юридическая психология. - М., 2001. - С. 81.
5. Кузнецов А.Н. Преодоление коррупции в государственном аппарате (Теоретико-правовой аспект): Автореф. дис. … канд. юрид. наук. - СПб., 2000. - С.15.
Loading...

 
 

Цікаве