WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Організаційно-правові аспекти та стан протидії корупційним проявам у системі державної служби України - Реферат

Організаційно-правові аспекти та стан протидії корупційним проявам у системі державної служби України - Реферат


Реферат
на тему:
Організаційно-правові аспекти та стан протидії корупційним проявам у системі державної служби України
Розбудова державності в Україні супроводжується ускладненням процесів в економічній, соціальній і політичній сферах суспільного розвитку. За таких умов важливою є роль держави, її апарату, від якого вимагається організованість управління, чіткість діяльності та узгоджена взаємодія. Державне управління при цьому, будучи основним інститутом організації життєдіяльності всього суспільства, є інститутом, що стимулює здійснення найбільш важливих, із суспільної точки зору, позитивних інтересів і обмежує реалізацію негативних за допомогою спрямування суперечностей між людьми і групами людей, з яких складається суспільство, до русла правової форми розв'язання цих сперечань. Невирішеність основних теоретичних і методологічних питань призводить до того, що будь-які судження щодо конкретних суспільних процесів, у тому числі й у галузі державного управління, залишаються необґрунтованими.
Сучасна цивілізація, про що свідчить історія, не знає жодної держави, яка б уникнула корупції в системі управління. Альтернативою цьому явищу може бути розробка та реалізація державної антикорупційної політики тієї чи іншої країни на основі консолідації більшої частини політичних сил і за тісної взаємодії з міжнародними правовими інститутами світового співтовариства.
На жаль, це негативне явище стало й для України реальністю сьогодення, і є одним з основних чинників, які створюють реальну загрозу національній безпеці та демократичному, соціально-правовому розвитку держави, що негативно впливає на всі сторони суспільного життя: економіку, політику, управління, соціальну та правову сфери, громадську свідомість, міжнародні відносини.
Корупція, як зазначається в Указі Президента України "Про Концепцію боротьби з корупцією на 1998-2005 роки" від 24 квітня 1998 р., є вкрай негативним явищем не лише для соціальної, правової держави та громадянського суспільства, а й для будь-якої демократичної системи врядування. Її суспільна небезпека полягає в тому, що корупція: 1) підриває авторитет держави, завдає шкоди утвердженню демократичних основ управління суспільством, побудові та ефективному функціонуванню державного апарату; 2) суттєво обмежує конституційні права та свободи людини й громадянина, особливо пересічних громадян, які найбільше потерпають від неї і неспроможні уникнути корупційного тягаря, втрачають при цьому віру в демократичні засади суспільства і держави; 3) порушує принципи верховенства права; 4) призводить до гальмування та викривлення правових, соціально-економічних реформ, перешкоджає розвитку ринкових відносин, передусім середнього та малого підприємництва, а також - надходженню іноземних інвестицій; 5) грубо порушує встановлений порядок здійснення повноважень посадовими і службовими особами органів державної влади, місцевого самоврядування, управлінських структур приватного сектора; 6) надає незаконні привілеї корумпованим угрупованням і кланам, підпорядковує державну владу їх інтересам; 7) сприяє криміналізації та "тінізації" економічних відносин, легалізації доходів, одержаних незаконним шляхом; 8) порушує принципи соціальної справедливості та законності; 9) нищить основоположні духовні, моральні та суспільні цінності [1].
Проблеми попередження та припинення корупції у сфері державної служби перебувають невипадково у центрі уваги наукової громадськості й фахівців-практиків, які досліджують зазначену проблематику. Дані неурядової організації "Трансперенсi iнтернейшнл" свідчать про те, що за ступенем корумпованості Україна посідає у списку з 91 країни світу одне з перших місць, тобто - 83.
На думку спеціалістів, прямі втрати України від корупції складають щорічно до 30 % річного бюджету, включаючи незаконний вивіз капіталу, ухилення від сплати податків, протидію розслідуванням, пов'язаним з незаконною економічною діяльністю і т.д.
Масштаби й наслідки криміногенних процесів в Україні вимагають від відповідних державних інституцій постійного та поглибленого аналізу їх причин, з метою як їх нейтралізації, так і врахування при розробці та здійсненні заходів щодо зміцнення правопорядку і законності в державі. Однією з таких негативних причин і є корупція і її небезпечні наслідки, насамперед, негативний вплив на реформування економіки, сприяння її "тінізації", підрив довіри громадян до влади, зниження міжнародного авторитету України і зменшення іноземних інвестицій в економіку України. Той факт, що останнім десятиліттям криміногенна ситуація в Україні характеризується поширенням корупційних проявів, визнаний не лише фахівцями в галузі юриспруденції, а й на вищому політичному рівні нашої країни.
За даними Міністерства юстиції та Головного управління державної служби України, у 2001 р. до суду надійшло 8 692 адміністративні протоколи про корупційні діяння з винесенням постанов, які були розглянуті районними та міськими судами, понад 4,6 тис. (або 60,7 %) - провадженням з різних підстав були закриті. У деяких областях відчутна кількість закритих справ складає такі відсотки: Вінницька (54,7), Житомирська (58,5), Сумська (61,2), Хмельницька (53,4), Черкаська (63,6), Чернігівська (60,8).
Серйозні зауваження викликає також стан виконання постанов у справах про корупційні діяння. За даними Міністерства юстиції України, у 2000 р. 42 % накладених штрафів на винних було реально стягнуто, а у 2001 - лише 33,2 %.
Упродовж першого і другого кварталу 2002 р., за даними Головного управління державної служби України органами, які здійснюють боротьбу з корупцією, було виявлено 2 182 порушення закону з боку державних службовців. До суду надіслано 1 861 протокол, з яких розглянуто 1 467. До адміністративної відповідальності судами притягнуто 1 129 державних службовців та осіб, уповноважених на виконання функцій держави.
Залишається неприпустимо великою значна кількість справ, закритих за відсутності складу правопорушення - 519, що складає майже 1/4 від складених протоколів.
Порівняно з аналогічним періодом минулого року, на 9 % збільшилася кількість справ, закритих за малозначністю вчиненого порушення.
Найбільшу кількість правопорушень антикорупційного законодавства упродовж звітного періоду зафіксовано серед:
центральних органів виконавчої влади - в системах органів: ДПА України - 50 випадків, Державного комітету України по земельних ресурсах - 10, Міністерства юстиції України - 16;
областей - місцевих органах виконавчої влади і органах місцевого самоврядування: Хмельницької - 96, Одеської - 76, Полтавської - 62, Львівської - 58, Харківської - 52, Рівненської та Тернопільської, - відповідно, по 48 випадків.
Значна кількість справ закривається у зв'язку з перебігом строків давності притягнення до адміністративної відповідальності. Причиною цього є невиправдане зволікання зі
Loading...

 
 

Цікаве