WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Нормативно-правове регулювання діяльності органів, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю - Реферат

Нормативно-правове регулювання діяльності органів, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю - Реферат

тканинами людини (ч. 5 ст. 143 КК України) [4].
Аналіз діяльності слідчих підрозділів МВС та СБ України дає підстави визначити основні питання кримінально-процесуального характеру щодо методики і тактики розслідування кримінальних справ про злочини, що вчинюються організованими угрупованнями, які мають будуватися на спеціальних процесуальних нормах та рекомендаціях криміналістики і зокрема.
Нечіткість законодавчого визначення компетенції підрозділів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю щодо порушення ними кримінальних справ та провадження дізнання спричиняє тяганину і гонитву за "паличками" і "відсотками", розкриття злочинів в більшості випадків без встановлення суми збитків, структури організованого угруповання, організаторів, підбурювачів. Тому, на нашу думку, підлягає перегляду доцільність негативної практики місячної, квартальної, піврічної та річної звітності, так як оперативне опрацювання та реалізація його наслідків не завжди вміщаються у зазначені терміни і потребує більш кропіткої роботи і часу, чим встановлення одних лишевиконавців. Та й світова практика свідчить, що поліція тривалий час, іноді роками, працює для виявлення глибоко "ешелонованих" груп, їх організаторів та інших членів і має позитивні наслідки у знешкодженні всієї структури окремо взятого організованого злочинного угруповання.
На практиці також постають питання, які потребують як наукового обґрунтування, так і законодавчого врегулювання, а саме: чи можуть порушувати спеціальні підрозділи Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки України як органи дізнання кримінальні справи про злочини, що вчинені організованими групами, або пов'язані з корупцією, тобто віднесені ч. 5 ст. 12 до їх відання, але не підслідні слідчим цих відомств, а також провадити у таких кримінальних справах дізнання; які із злочинів, вчинених організованими угрупованнями, відносяться до відання спеціальних підрозділів органів внутрішніх справ, а які із них - до відання спеціальних підрозділів Служби безпеки України.
Складнішим є питання щодо визначення компетенції спеціальних підрозділів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю як органу дізнання.
У пункті 2 статті 101 КПК України вказано, що вони є органами дізнання у справах, віднесених Законом до їх відання. Але сам термін "відання" законодавством не визначено. В частині 5 статті 12 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" йдеться про те, що "… спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю можуть порушувати й розслідувати… кримінальні справи про злочини, вчинені організованими злочинними угрупованнями…". Виходячи зі змісту цієї статті, вбачається, що спеціальним підрозділам СБУ надано право порушувати будь-які кримінальні справи про злочини, вчинені організованими злочинними угрупованнями (ст. 28 КК), незалежно від їх підслідності (ст. 112 КПК) і провадити у них дізнання [5]. Таким чином, виходячи зі змісту ст. 112 КПК і ч. 5 ст. 12 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "відання" спеціального підрозділу СБУ як органу дізнання і "підслідність" слідчих СБУ - не тотожні поняття. "Відання спеціального підрозділу СБУ як органу дізнання" ширше, ніж "підслідність слідчих СБУ" [3]. Слід враховувати й ту обставину, якщо до компетенції спеціальних підрозділів СБУ чинним законодавством віднесено виявлення та розкриття злочинів, вчинених організованими групами за допомогою оперативно-розшукових заходів та методів, то зовсім нелогічною, необґрунтованою та такою, що не відповідає чинному законодавству, є думка деяких вчених і практиків, що ці підрозділи не можуть як органи дізнання порушувати кримінальні справи за вказаними злочинами.
Окрім того, й сама конструкція ч. 5 ст. 12 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", в якій зазначається, що "… спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю можуть порушувати й розслідувати… кримінальні справи про злочини, вчинені організованими злочинними угрупуваннями …" не відповідає принципу публічності, згідно з яким виконання відповідними державними органами діяльності, в тому числі й підрозділом "К" як органом дізнання, по порушенню кримінальних справ в інтересах суспільства й держави незалежно від розсуду заінтересованих осіб. Тому ця норма, на наш погляд, повинна бути узгоджена зі ст. 4 КПК України.
Разом з тим слід зазначити, що в Україні все таки існує достатня нормативно-правова база щодо організації та діяльності суб'єктів боротьби з організованою злочинністю. Однак, проведене дослідження дає підстави стверджувати, що залишаються проблемними питання щодо створення ефективної міжвідомчої нормативної бази для налагодження механізму взаємодії спецпідрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, як з оперативними службами в системі МВС України і СБ України так із іншими державними органами, насамперед правоохоронними.
У той же час формування та реалізація державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю потребує прийняття цілеспрямованих, системних та комплексних правових заходів з врахуванням раніше зазначених пропозицій. Вдосконалення нормативно-правового регулювання діяльності органів, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, зумовлена реаліями сьогодення і є важливим тактичним заходом протидії цьому негативному явищу.
Список використаних джерел
1. Інструкція "Про взаємодію правоохоронних та інших державних органів України у боротьбі із злочинністю": Затв. Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Державним комітетом у справах охорони державного кордону України, Державним митним комітетом України, Національною гвардією України, Міністерством оборони України, Міністерством юстиції України 10 серпня 1994 року № 4348/138/151/11-2-2870/172/148-407/2-90-442, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21 вересня 1994 р. за № 225/435.
2. Указ Президента України від 6.02.2003 р. № 84 "Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією".
3. Закон України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 35. - Ст. 357; Закон України "Про боротьбу з корупцією" // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 34. - Ст. 265.
4. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25-26. - Ст. 131.
5. Кримінально-процесуальний кодекс України // Бюл. законодавства і юридичної практики України. - 2001. - № 9.
Loading...

 
 

Цікаве