WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Необхідність створення в Україні Національного бюро розслідувань: критичний погляд - Реферат

Необхідність створення в Україні Національного бюро розслідувань: критичний погляд - Реферат

"реальна корупція" та "реальна профілактика"? Хіба зараз правоохоронні органи, інші органи державної влади та судова система України займаються боротьбою з "віртуальною корупцією" та її "віртуальною профілактикою"? Якщо так, то за якими критеріями прихильники створення НБР будуть вирізняти реальну корупцію та реальну профілактику з-поміж віртуального масиву таких явищ?
2. У чому суть "нової ідеї", на основі якої планується створити спеціальний орган боротьби з корупцією, і як ця ідея вписується в конституційне поле України?
3. Чи існує щонайменше одна підстава, аби стверджувати, що створення НБР призведе "до системної боротьби з корупцією і реальної профілактики таких злочинів"? І чому профілактики тільки злочинів? А хто ж буде займатися у вищих ешелонах влади профілактикою корупційних діянь, що відносяться до адміністративних, цивільно-правових чи дисциплінарних правопорушень?
4. Які існують реальні, а не віртуальні факти, аби стверджувати, що чинні правоохоронні структури України існують лише формально, а фактично не працюють? І якщо погодитися з цим твердженням, то які є гарантії того, що така ж участь не спіткає НБР? Адже багаторічний досвід функціонування правоохоронних структур України, у тому числі й у складі колишнього СРСР, засвідчуєпротилежне - усталені правоохоронні структури держави працювали і працюють, що підтверджується конкретними результатами їх діяльності. Натомість новітній досвід України показує, що НБР проіснувало формально майже три роки, а фактично не працювало жодного дня.
5. Якщо НБР постане над вищими органами державної влади, над Генеральною прокуратурою і взагалі над всією правоохоронною системою, над судами всіх рівнів, включаючи Конституційний Суд та Верховний Суд України, над депутатами всіх рівнів, то виникає щонайменше чотири запитання: а) кому буде підконтрольне НБР? б) хто здійснюватиме нагляд за додержанням ним законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового слідства? в) які суди розглядатимуть справи компетенції НБР? г) хто буде боротися з корупцією персоналу НБР?
Невже важко розгледіти той очевидний, а тому беззаперечний факт, що всі викладені прожекти стосовно великої продуктивності майбутньої законозастосовчої роботи НБР носять виключно віртуальний характер? Реальними ж вбачаються лише загрози. По-перше, загроза того, що буде спровокований функціональний хаос у діяльності існуючої правоохоронної системи, зруйноване професійне ядро її кадрів, підірвані або розбалансовані фінансова та матеріально-технічна основи, що забезпечують належне функціонування системи.
Існує, загроза створення репресивного монстра на кшталт єжовсько-берієвського НКВС, що буде стояти над всіма гілками влади, над прокурорською й судовою системами, над всіма соціально-громадськими інституціями й взагалі над всією Україною з її демократичною Конституцією і європейським законодавчим полем. А це неминуче призведе до трансформації НБР на Наднаціональне бюро переслідувань.
Вважаємо, що дійсно необхідні воля й наполегливість вищого політичного керівництва держави, але спрямовані вони мають бути не на потурання особистим амбітним проектам окремих високопосадовців, а на організацію творчої фундаментальної розробки з наступною реалізацією науково обґрунтованих та експериментально перевірених соціально-правових механізмів, які б забезпечили функціонування існуючих правоохоронних органів держави у точній відповідності до нормативно-правових вимог і унеможливили б їх бездіяльність, перевищення або інше спотворення владних повноважень чи непродуктивне виконання посадових обов'язків.
Без таких механізмів жодні новоутворення, жодні різновиди правоохоронних структур належно працювати не будуть, а постійно провокуватимуть спокусу зруйнувати неефективно діючі старі органи зі створенням натомість нових, які, врешті-решт, будуть функціонувати так само непродуктивно.
Втім не варто забувати, що в державному будівництві нашої країни, в законотворенні є дійсно невідкладні й кричущі проблеми, невирішення яких створює реальні й нездоланні перешкоди подальшому розвитку держави і суспільства на цивілізованих засадах демократії й верховенства права.
Саме такою є, наприклад, проблема формування системи досудового слідства, що передбачено пунктом дев'ятим Перехідних положень Конституції України і пов'язано з вилученням у прокуратури функції попереднього слідства. І чомусь ніхто із реформаторів не б'є тривогу з приводу того, що це перехідне положення за дев'ять років, що минули після прийняття Основного Закону України, трансформувалося в недоторканно-прохідне положення.
То в чому ж справа? Схоже, що саме така непорушна стабільність когось дуже влаштовує. Проте вона не влаштовує ні державу, ні суспільство, бо не тільки гальмує їх подальший розвиток, а й розбещує українську спільноту цинічною демонстрацією правового нігілізму.
І цей висновок також не є перебільшенням. Адже невизначеність у питаннях формування системи досудового слідства перешкоджає насамперед прийняттю нового Кримінально-процесуального кодексу України та нового Закону України "Про прокуратуру", які опрацьовані у Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, прийняті Верховної Радою України в першому читанні й повністю підготовлені Комітетом до другого читання з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії Ради Європи. Але остаточно вони не можуть бути прийняті через зазначені обставини.
Упевнені, що для українського державотворення незрівняно більше користі буде тоді, коли реформаторські зусилля спрямуються не на поквапливе створення нових сумнівних правоохоронних структур чи бездумне руйнування усталених правоохоронних органів, а на наукову розробку й реалізацією концепції, принципів і засад заснування й функціонування правоохоронної системи в цілому та її складових частин, у тому числі й органів досудового слідства.
Тільки такий підхід є продуктивним, бо він неминуче призведе до розблокування багатьох напрямів законотворчого процесу, стимулюватиме розробку й прийняття саме тих законів, необхідність у яких зумовлена об'єктивними потребами суспільства.
Список використаних джерел
1. Газета "Голос України". - 2005. - 15 бер. - № 46.
2. Король В.М. НБР: спеціально для Vip-клієнтів // Дзеркало тижня. - 2005. - 26 бер.
Loading...

 
 

Цікаве