WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Науково-практичний інтерес до становлення кримінально-виконавчої та кримінологічної політики України - Реферат

Науково-практичний інтерес до становлення кримінально-виконавчої та кримінологічної політики України - Реферат

державну доктрину щодо протидії злочинам у даній сфері суспільних (у тому числі правових) відносин; законодавчу і підзаконну нормативну базу, яка також потребує подальшого удосконалення; концептуально визначений особливий вид соціальної діяльності, спрямованої на активну протидію злочинам та іншим правопорушенням, безпосередньо в кримінально-виконавчих установах; наукову теорію і відповідний дослідницький інструментарій щодо вивчення і подолання проблем, які існують у сфері виконання покарань.
Зміст даного напряму кримінальної політики, на наш погляд, має включати:
1) розробку і реалізацію цілей і завдань держави у сфері застосування та безпосереднього виконання кримінального покарання;
2) визначення засобів, форм і методів діяльності державних органів і підрозділів судової та правоохоронної системи відповідно до Конституції України, чинного законодавства та підзаконних актів;
3) забезпечення організаційно-управлінської функції, виконання стратегічних і тактичних завдань даного напряму.
Виходячи з його змісту як багаторівневого і багатоаспектного поняття, вважаємо за доцільне виділити такі рівні:
1) концептуальний, що передбачає розробку теоретичних основ і наукові дослідження, які б дали змогу сформулювати і обґрунтувати ідеї соціальної та правової сутності необхідності адекватності із законом та загальнолюдськими цінностями і принципами моралі;
2) законодавчий - стосовно забезпечення розробки нових і удосконалення чинних правових основ діяльності кримінально-виконавчої системи відповідно до державної кримінальної політики;
3) нормативний рівень, що передбачає формування та удосконалення на основі Конституції та чинних законів відомчої та міжвідомчої нормативної бази, що регламентує діяльність державних органів у даній сфері;
4) управлінський - щодо організації та здійснення керівництва реалізацією правозастосовчого та запобіжного процесу, керівництва практикою в системі виконання покарань, її підрозділів та забезпечення належного і ефективного застосування сил, засобів, форм і методів впливу;
5) правозастосовчий рівень, що представляє собою безпосередньо правозастосовчу діяльність посадових осіб системи кримінальних покарань у сфері виконання запобіжних заходів та забезпечення режиму тримання.
У даному разі слід визначити значну кількість суб'єктів, які безпосередньо реалізують зазначений напрям кримінальної політики, їх належність до різних гілок влади (судової, виконавчої) та різних відомств, що причетні до цього.
Певний науково-практичний інтерес сьогодні представляє визначення на державному рівні змісту та сутності кримінологічної політики держави як однієї зі складових частин кримінальної політики.
В цілому можна погодитися із визначеннями кримінологічної політики таких авторів, як В.М. Бурлаков, Г.Н. Горшенков та інших, які вважають її за мистецтво управління складною системою заходів запобіжного впливу на злочинність, заснованого на глибокому вивченні злочинності та її причин, соціальних можливостей щодо зниження ступеню активності їх прояву, розробці науково-обґрунтованої стратегії і тактики запобіжної діяльності, що визначає основні, не каральні напрями в боротьбі зі злочинністю і розглядається як основоположна частина кримінальної політики, виконує провідну роль в загальнодержавному процесі протидії правопорушенням [17, с. 61].
Науково-практичний інтерес сучасної кримінологічної політики полягає в тому, що для неї є характерною, перш за все, експертна обробка проектів законів та інших рішень вищих органів державної влади, в тому числі й у сфері кримінального, кримінально-процесуального та кримінально-виконавчого законодавства, реальної оцінки можливостей правоохоронних органів в запобіганні злочинам, у вирішенні гострих соціально-економічних протиріч, розробці комплексних програм щодо запобігання злочинності і т. ін. Інтерес щодо розкриття принципів, основних етапів розвитку кримінологічної політики повинен спонукати до подальшої розробки сучасної концепції кримінологічної політики України, законодавчого визначення суб'єктів її формування і реалізації перспективних напрямів та пріоритетних досліджень, включаючи теоретичні й прикладні аспекти.
На наш погляд, науковий інтерес щодо визначення на теоретичному і практичному рівнях кримінологічних та криміногенних ситуацій як передумов для розробки і реалізації кримінологічної політики повинен стимулювати державно-правову та управлінську діяльність у сфері запобігання та протидії злочинам. Оціночно-експертний напрям кримінологічної політики повинен бути пріоритетним у законодавчій та нормативній (підзаконній) сферах державної діяльності.
На нашу думку, слід "реанімувати" певні спроби впровадження в практику законотворчої діяльності кримінологічної експертизи. Значний інтерес викликає подальше правове та організаційне забезпечення кримінологічної політики з урахуванням конкретних джерел та ресурсів, необхідних для цього, а також - інформаційного забезпечення щодо формування та реалізації кримінологічної політики.
Список використаних джерел
1. Філософський словник / За ред. В.І. Шинкарука. - К., 1986. - С. 502.
2. Баринова Л.В., Мартыненко Н.Э. , Ревин В.П. Словарь терминов и схем по курсам "Уголовная политика и ее реализация в деятельности органов внутренних дел" и "Организация профилактической деятельности органов внутренних дел". - М., 2000. - С. 23-25.
3. Гогель С.К. Курс уголовной политики в связи с уголовной социологией. - СПб, 1910.
4. Гогель С.К. Роль общества в деле борьбы с преступностью. - СПб, 1904.
5. Чубинский М. Курс уголовной политики. - СПб, 1909. - С. 52.
6. Чубинский М. Очерки уголовной политики. - СПб, 1905. - С. 55-58.
7. Беляева Л.И. Уголовная политика и ее реализация органами внутренних дел: Академия управления МВД России. - М., 2003. - С. 20-22.
8. Эстрин А.Я. Эволюция советской уголовной политики // Основы и задачи советской уголовной политики. - М.-Л., 1923. - С. 3.
9. Беляев Н.А. Понятие советского исправительно-трудового права и основные причины советской исправительно-трудовой политики // Вестник ЛГУ. - 1958. - № 5. - Вип. 1. - С. 118-119.
10. Владимиров В.А., Ляпунов Ю.И. Советская уголовная политика и ее отражение в действующем законодательстве. - М., 1979. - С. 7-9.
11. Загородников Н.И., Стручков Н.А. Направления изучения советского уголовного права // Сов. гос-во и право. - 1980. - № 7. - С. 4.
12. Панченко П.Н. Советская уголовная политика. - Томск, 1988. - С. 73.
13. Коробеев А.И., Усс А.В., Голык Ю.В. Уголовно-правовая политика: тенденции и перспективы. - Красноярск, 1991. - С. 7.
14. Кримінально-виконавче право України (Загальна та Особлива частини): Навч. посіб. / За заг.ред. О.М. Джужи. - К., 2002. - С. 7-8.
15. Кримінально-виконавче право України / За заг. ред. В.М. Трубнікова. - Х., 2001. - С. 7-8.
16. Босхолов С.С. Основы уголовной политики. - М., 1999. - С. 32.
17. Криминология. Словарь / Под общ. ред. В.П. Сальникова. - СПб., 1999. - С. 61.
Loading...

 
 

Цікаве