WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Нагальні проблеми ефективності координації заходів щодо протидії нелегальній міграції - Реферат

Нагальні проблеми ефективності координації заходів щодо протидії нелегальній міграції - Реферат


Реферат
на тему:
Нагальні проблеми ефективності координації заходів щодо протидії нелегальній міграції
Питання протидії нелегальній міграції на сьогодні є вкрай актуальним, тому що, як свідчать наукові дослідження ситуації, що склалася, далеко не все зроблено і робиться щодо недопущення перетворення території нашої країни на місце концентрації осіб зазначеної категорії та їх транзиту в країни Західної Європи. Нелегальна міграція однозначно асоціюється з такими негативними і небезпечними явищами, як розповсюдження наркотиків, корупція, торгівля людьми, зброєю, поширення нетипових для України інфекційних захворювань тощо.
Особливу стурбованість викликає те, що нелегальна міграція втратила спонтанний характер, контролюється організованими злочинними угрупованнями, перетворилася на один з найприбутковіших видів злочинного бізнесу.
Аналіз міграційних процесів в Україні підтверджує, що проблема нелегальної міграції вийшла за рамки окремих країн і стала дестабілізуючим фактором не лише для європейських держав. Зокрема, в нашій країні одним із головних чинників, які впливають на розвиток міграційної ситуації, є і залишається протиправна діяльність, пов'язана з незаконним перетинанням державного кордону і транзитним використанням території України громадянами Південно-Східної Азії, Близького і Середнього Сходу, Північної Африки, які у будь-який спосіб намагаються осісти на території нашої держави, або дістатися до країн Західної Європи.
Сьогодні можна констатувати, що північні і східні ділянки державного кордону фактично стали загальноєвропейським бар'єром на шляху нелегальних мігрантів. Тому із розширенням міжнародних контактів щодо протидії нелегальній міграції, організатори нелегальних переправ нелегалів шукають замість перекритих нові канали, методи та засоби своєї злочинної діяльності. Разом з цим зростає ймовірність використання каналів нелегальної міграції екстремістськими і терористичними угрупованнями для транспортування наркотиків, зброї та бойовиків.
З метою недопущення погіршення оперативної обстановки в Україні, концентрації та накопичення в державі нелегальних мігрантів Указом Президента України "Про заходи щодо посилення боротьби з нелегальною міграцією" 18.01.01 № 222001 затверджена "Програма боротьби з нелегальною міграцією на 2001-2004 роки".
Головною метою і завданням цієї Програми є реалізація державної політики з питань міграції та національної безпеки, спрямованої на активізацію протидії нелегальній міграції і, зокрема на:
недопущення проникнення на територію України осіб, які незаконно прибувають в Україну і не заявляють у встановленому порядку про свій намір набути статусу біженця чи отримати притулок, втратили підстави для подальшого перебування в Україні і ухиляються від виїзду з неї, переховуються та уникають контактів з компетентними державними органами;
перекриття транснаціональних каналів незаконної міграції на державному кордоні України та за її межами;
припинення протиправної діяльності фізичних і юридичних осіб, які незаконно переправляють мігрантів в Україну або транзитом переміщують їх через територію України;
посилення контролю за додержанням правил в'їзду, виїзду, перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства.
Координація роботи, пов'язаної з боротьбою з незаконною міграцією, Указом Президента України покладена на Міністерство внутрішніх прав.
На сьогодні відомі механізми утворення транзитних потоків нелегальної міграції в Україну і через її територію та причини, що їм сприяють.
Це, насамперед:
легальний або нелегальний в'їзд іноземців в країни СНД і далі нелегальне переправлення в Україну;
легальний виїзд з країни проживання чи первинного формування груп нелегальних мігрантів та напівзаконне прибуття в Україну (мета поїздки не відповідає зазначеній у візі) з подальшим нелегальним проживанням в Україні та спробою нелегального виїзду до країн Західної Європи;
транзитна нелегальна міграція через Україну здійснюється за участю юридичних та фізичних осіб;
дозвіл на в'їзд іноземців в Україну, контроль за їх перебуванням, продовження термінів реєстрації в Україні згідно з чинним законодавством здійснюють різні міністерства та відомства та інші центральні органи виконавчої влади;
не відповідає ситуації візова політика держави стосовно в'їзду в Україну громадян з країн потенційних постачальників нелегальних мігрантів - Афганістану, Пакистану, Китаю, В'єтнаму, Індії, Бангладешу та ін.
неефективне здійснення регулювання та контроль за іноземцями на ринку зайнятості населення України, зокрема у сфері підприємництва. Працевлаштування відбувається в основному шляхом придбання патенту для здійснення торгівельної діяльності;
недостатній контроль за сплатою іноземцями податків, які у сфері оподаткування прирівняні до громадян України. Оскільки в більшості своїй іноземці за заявленими адресами не проживають, вагомі важелі впливу у бік сплати такими іноземцями податків відсутні.
Аналіз організації та координації протидії нелегальній міграції свідчить, що Міністерством внутрішніх справ України у співпраці з іншими, визначеними Указом, зацікавленими міністерствами та відомствами здійснено ряд заходів з цих питань, але ситуація на краще змінюється вкрай повільно, наявна проблема залишається гострою і викликає серйозну занепокоєність.
Про це свідчать і дані підрозділу боротьби з нелегальною міграцією Генерального секретаріату Інтерполу, де зазначено, що контрабандне переміщення людей через транзитні країни в Європу наступними роками буде суперничати за кількістю прибутків з таким видом злочинної діяльності, як незаконний обіг наркотиків, продаж зброї та ін. А прибутки в сфері нелегальної міграції Генеральним Секретаріатом Інтерполу оцінюються більш ніж в 3.5 млрд дол. США щороку.
На ситуацію, що склалася, значно впливає і лібералізація візового режиму. Кількість іноземців та осіб без громадянства, які щорічно прибувають в Україну, має стійку тенденцію до зростання. Так, протягом 2001 року органами внутрішніх справ на облік поставлено 382 645 іноземців.
Найбільша концентрація іноземців відмічається в м. Києві - 101,9 тис. чол., Харківській - 32,1 тис., Одеській - 24,5 тис., Донецькій - 20,3 тис., Дніпропетровській - 19,3 тис. та Львівській - 20,3 тис. Найменше в Чернігівській - 3,2 тис., Рівненській - 3,6 тис., Волинській - 2,4 тис., Черкаській - 4,0 тис, Сумській - 2,8 тис., Тернопільській - 3,0 тис. та Івано-Франківській - 3,4 тис. Продовжують залишатися найбільш привабливими для нелегалів м. Київ - 6,5 тис., Закарпатська - 2,7 тис., Одеська - 2,7 тис., Дніпропетровська - 1,6 тис., Донецька - 1,6 тис., Запорізька обл. - 1,7 тис. та АР Крим - 1,9 тис. чол., що становить 66,4 % від загальної кількості (27,1 тис.) нелегальних мігрантів, виявлених у 2001 р.
Потребує негайного вирішення процедура встановлення особи нелегального мігранта шляхом надсилання запиту до відповідного посольства через ДепартаментКонсульської служби МЗС яка на практиці триває від 2-х до 6-ти місяців, у той час, коли чинним законодавством термін тримання нелегальних мігрантів більш 30 діб не передбачений. Продовження його терміну є досить проблемним як з правової так і з фінансової точки зору.
Непоодинокими є випадки, коли працівники дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном не належним чином ставляться до перевірки дійсності запрошень на навчання та проведення співбесід з кандидатами у студенти. Особливо це стосується громадян країн "ризикової" міграції. Так, наприкінці 2001 року до Донецького державного технічного університету прибула група громадян із Сомалі, яка протягом тижня після прибуття залишила навчальний заклад і через деякий час була затримана за спробу незаконного перетину україно-угорської ділянки державного
Loading...

 
 

Цікаве