WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Природа правомірної поведінки - Курсова робота

Природа правомірної поведінки - Курсова робота

конкретних справ, що негативно відбивається на авторитеті закону. Проте й недостатньо строгі санкції неефективні: якщо за ухилення від сплати податків чи за причинення в результаті підприємницької діяльності шкоди природі встановлені відносно невисокі штрафи, недостатній стимул для зупинення протиправної поведінки. Міри примусу, передбачені санкцією, повинні сприяти охороні і відновленню правопорядку, виправленню і перевихованню правопорушника. Покарання і штраф повинні бути відповідно строгими для даного виду правопорушень, достатнім для їх попередження. Це відповідність визначається практикою, статистикою, власним розумінням.
Отож, з вищенаведеного можна зробити висновок. що найбільш важливою проблемою боротьби з правопорушеннями являється їх попередження, усунення причин і умов, що породжують шкідливі і небезпечні для суспільства наслідки. Правопорушення неможливо викорінити, борячись безпосередньо з ними, проте суттєво зменшити їх кількість можливо і необхідно. Очевидно, що число шкідливих і небезпечних для суспільства діянь самітно збільшилася б, якщо би вони були незаборонені, чи якщо б за них були встановлені неефективні санкції чи якщо, на кінець, правові заборони можна було порушувати безкарно.
По своєму змісту міри, передбачені санкціями, повинні мати за ціль перевиховання правопорушників, попередження споєння нових правопорушень ними чи ін. особами. усунення причин правопорушень. Ця ціль реалізовується в процесі застосування і реалізації санкцій, тобто в відношенні юридичної відповідальності за правопорушення.
В.О.Котюк виділяє ще й теорії причин злочинності. Серед них він відзначає соціологічну теорію причин злочинності, до яких входять:
1) теорія науково-технічної революції;
2) вчення Є.Сатерленда про диференціальні асоціації (різні зв'язки);
3) теорія соціальної дезорганізації (аномії);
4) теорія багатофакторності;
5) класова теорія.
Серед біосоціальних теорій причин злочинності найбільш розповсюдженною є теорія небезпечного стану, фрейдистські (психоаналітичні) теорії, теорія психопаталогічних причин, спадкові теорії, теорії конституціональної схильності, расові теорії.
Підводячи підсумок, можна сказати, що існують різні причини і умови злочинності і правопорушень - як соціальні, так і біологічні, психологічні, ідеологічні, економічні і політичні та інші причини і умови. І завжди слід пам'ятати, що правильне і точне встановлення причин правопорушення - невід'ємна умова їх профілактики і зменшення.
Висновок
Отже можна зробити висновок, ще раз наголосивши на тому, що дана тема, яка стосується правомірної та прав оправної поведінки людини, є дуже актуальною в теперішній час. В час, коли під впливом багатьох факторів, як зовнішніх, так і внутрішніх, спостерігається різко збільшення правопорушень, злочинів, особливо неповнолітніми, статистичні дані простожахають своїми показниками. І найбільше лякає той факт, що злочинність продовжує зростати. Величезних масштабів не тільки в нашій державі, а й в інших країнах, набув наркобізнес, незаконна торгівля зброєю і т.д. Ми вже перестали дивуватися сумам грошей, які перебувають в просторі "тіньової" економіки, кількості невинних громадян, що постраждали внаслідок грубих злочинних діянь, числу неповнолітніх, котрі перебувають на обліку в наркологічних кабінетах, в органах внутрішніх справ за споєння тих чи інших правопорушень.
Як відомо, усі правопорушення спрямовані проти вимог чинного законодавства чи природних прав людини, які ще не закріплені в законодавстві. Вони можуть виявитися в активних фізичних діях правопорушника, наприклад, порушення правил дорожнього руху, хуліганстві тощо. В окремих випадках правопорушення вчиняються в результаті бездіяльності, коли на суб'єкта покладаються юридичні обов'язки, передбачені законом чи договором, а він не виконує їх в результаті чого наноситься шкода або створюються соціальна небезпека. Наприклад, на охоронника покладається обов'язок охороняти матеріальні цінності, а він не виконав своїх обов'язків і трапилось розкрадання майна.
Я хочу наголосити також на тому, що реалізація права має надзвичайно велике значення, і вона тісно пов'язана з правомірною поведінкою суб'єктів суспільних відносин. При допомозі цих двох процесів реалізуються суб'єктивні права і обов'язки учасників суспільних відносин.
Необхідно наголосити, що тривалий час в нашій науці і практиці головна увага приділялась вивченню протиправної поведінки. Це пов'язано із вивченням причин і умов правопорушень і злочинності. Разом з тим, не менш важливим питанням є аналіз і вивчення правомірної поведінки особи.
Проаналізувавши все викладене в даній курсовій роботі в світлі проблематичності, я дійшла висновку, що економічна нестабільність на цьому перехідному етапі розвитку ринкового простору, колізії та прогалини, що містить наше досконале законодавство і до цього всього низька правова культура і право освіченість населення є чи не найголовнішими причинами виникнення правопорушень різного роду: кримінальних, цивільних, трудових, адміністративних.
На мій погляд потрібно докорінно змінити і по-новому подивитися на систему заходів, направлених на правову освіченість наших громадян.
Я пропоную в усіх учбових закладах, починаючи з шкіл, ввести в програму вивчення таких важливих юридичних дисциплін, які б вели до підвищення право культурного рівня кожного громадянина і підвищення позначки правосвідомості всього суспільства.
Але, крім усього цього, ми самі повинні усвідомлювати про життєву необхідність таких знань, їхню корисність тощо, тобто повинно обов'язково відштовхуватися від власного бажання і власних потреб, адже недарма в народі говорять: "Знання - це сила".
Список використаної літератури
1. Конституція України від 28 грудня 1996 р.
2. Загальна декларація прав людини і громадянина від 10 грудня 1918.
3. В.Н.Хропалюк. Теория государства и права. Хрестоматия. - М., 1998.
4. Конституційне право України / За ред. В.Ф.Погорілка. - К.: Наукова думка, 1989.
5. Н.Н.Алексєєв. Основи філософії права. - Париж, 1931.
6. О.Михайленко. Основи держава і права. - К., 1995.
7. Н.М.Коркунов. Лекции по общей теории права. - 1986.
8. Общая теорія права / Под ред. А.С.Пиголкина. - М.: Издательство МГТУ им. Н.Э.Баумана, 1996.
9. А.І.Кудрявцев. Правова поведінка: норма і патологія. - К., 1993.
10. М.Н.Лазарєв. Правомірна поведінка, як об'єкт юридичного дослідження. - К., 1992.
11. Л.П.Назимирчук. Сучасна соціологія права. - Х., 1992.
12. Конституційне право зарубіжних країн. - К., 1988.
Loading...

 
 

Цікаве