WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Деякі можливості криміналістики у запобіганні злочинам, що вчинюються з використанням розрахункових банківських документів - Реферат

Деякі можливості криміналістики у запобіганні злочинам, що вчинюються з використанням розрахункових банківських документів - Реферат


Реферат
на тему:
Деякі можливості криміналістики у запобіганні злочинам, що вчинюються з використанням розрахункових банківських документів
Злочинність як негативне соціальне явище та окремі злочини як конкретні її прояви можна назвати своєрідним показником хвороби суспільства. Як і хворобу людського організму, "захворювання" суспільства бажано упереджувати, вдаючись до заходів запобігання та профілактики. Діяльність правоохоронних органів, що спрямована на запобігання злочинам, відносять до особливого виду соціальної практики, котра забезпечує перетворення суспільних відносин з метою усунення або нейтралізації причин і умов злочинної поведінки особи. В юридичній та спеціальній літературі, що присвячена питанням боротьби зі злочинністю, вживають терміни "запобігання" та "профілактика" злочинності чи конкретних злочинів. В окремих випадках, на думку науковців, ці терміни мають синонімічне забарвлення, в інших - вживаються авторами як різні, але близькі за змістом поняття.
Пропонують також розглядати запобігання злочинам вширокому та вузькому розумінні слова. В широкому значенні - це система заходів (економічних, соціально-культурних, правових, виховних), що здійснюються органами держави у боротьбі зі злочинністю; у вузькому - це спеціальні заходи правоохоронних органів щодо недопущення або припинення злочинних посягань, що здійснюються законними засобами стосовно окремих осіб, груп та сформованих злочинних формувань [1]. Розрізняють також загально-соціальну та спеціально-кримінологічну профілактику [2].
На сьогодні у переважної більшості вчених та практиків не викликає заперечення те положення, що до завдань криміналістики відноситься й запобігання злочинам, і таке твердження входить до визначень поняття науки криміналістики, що пропонуються різними вченими, зокрема, Р.С. Бєлкіним [3], В.К. Лисиченком [4], В.Я. Колдіним і М.П. Яблоковим [5], Т.А. Сєдовою та А.А. Ексархопуло [6] та ін.
Однак, слід підкреслити, що проблематика попередження злочинів криміналістичними засобами та методами в останні десятиліття, на жаль, не привертає особливої уваги криміналістів. Між тим, у 70-80 роки минулого століття питання профілактики, попередження злочинів у практичному та науковому плані стояло дуже гостро. У колишньому СРСР існувала наукова спеціальність, наукова галузь та навчальна дисципліна, що включали знання із профілактики злочинів. Очевидно в той час це спонукало вчених-криміналістів активніше розвивати проблеми криміналістичної профілактики злочинів. Досить зазначити, що із відомих нам 274 дисертацій з методики розслідування злочинів, захищених у колишньому СРСР у 70-80 роках, більше 50 % включали питання запобігання, попередження, профілактики тих чи інших злочинів [7]. Це цілком виправдано та справедливо, адже в криміналістиці закладені ґрунтовні основи теорії криміналістичної профілактики, на що вже зверталася увага у науковій літературі [8; 9; 10].
Значну увагу дослідженню питань запобігання злочинам засобами і методами криміналістики приділено М.Ш. Махтаєвим, на думку якого, криміналістичне запобігання злочинам - це вчення про закономірності виникнення, виявлення, збирання (фіксації), дослідження, оцінки і використання криміналістично значущої інформації щодо обставин, які сприяють вчиненню і приховуванню злочинів, і заснованих на пізнанні цих закономірностей спеціальних засобах, прийомах і методах криміналістики, що спрямовані на усунення (локалізацію) вказаних обставин, а також на запобігання тим, що готуються, і припинення розпочатих злочинів [11].
За службовою роллю у боротьбі зі злочинністю існуючі криміналістичні засоби й методи запобігання злочинам можна класифікувати таким чином: засоби й методи встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню або приховуванню злочинів; засоби і методи отримання інформації про злочин, що готується; засоби і методи захисту різних об'єктів від злочинних посягань і створення сприятливих умов для виникнення доказової інформації [12]. Вважаємо, що до останньої групи заходів запобігання злочинам, котрі розробляються криміналістикою, відносяться також і засоби захисту документів від підроблення. Розробка таких засобів профілактики повинно базуватися на використанні спеціальних знань в галузі криміналістичного дослідження документів. Найбільш докладно такі заходи розробляються в межах експертної профілактики.
У процесі проведення експертизи можуть бути виявлені такі недоліки, як: недотримання затверджених форм документів, неправильне їх заповнення, відсутність у них необхідних реквізитів, порушення встановлених стандартів чи правил щодо носіїв документів та матеріалів для письма, порушення правил погашення документів. Недоліки, виявлені під час огляду документів посадовими особами установ і банківських зокрема, можуть свідчити як про використання підроблених документів, так і про ті обставини, що можуть бути використані зловмисниками для вчинення злочину з використанням підроблених документів. І.Я. Фрідман вважав, що необхідність більш широкого залучення спеціалістів з метою профілактики правопорушень, певний досвід, що накопичений спеціалізованими експертними установами, наявність з цих питань спеціальної літератури дає змогу розширити рамки предмету окремих видів експертиз, включивши до них і питання профілактичного характеру [13].
Розробка рекомендацій щодо посилення захисту документів від підроблення є одним з напрямків профілактичної діяльності не лише експертних підрозділів чи судових експертів, а й спеціалістів окремих підрозділів банківських установ та спеціальних підприємств, де розробляються захисні реквізити та виготовляються документи з реквізитами захисту. Підтвердженням цьому є те, що, наприклад, за ініціативою Міністерства юстиції України в межах Державної програми боротьби із злочинністю комплексно і цілеспрямовано здійснюються дослідження та розробки технологій виготовлення голографічних елементів захисту документів, грошей, цінних паперів [14].
Засоби захисту банківських документів від підроблення треба запроваджувати з самого початку, з моменту їх виготовлення. Такої ж точки зору дотримується й С.С. Наумов, який зазначає, що в профілактиці низки злочинів у сфері економічної діяльності велике значення має удосконалення спеціальних технологічних процесів і обладнання, що забезпечують надійний захист грошових знаків та важливих документів від підробки, копіювання та незаконної зміни змісту. Істотну роль відіграє розробка підприємствами-виготовлювачами конструктивних елементів захисту від використання копіювально-розмножувальної техніки зі злочинною метою, нанесення на отримувані зображення прихованих міток, ідентифікаційного маркування, голограм, плівки типу "VOID" [15].
На нашу думку, з позицій техніки і технології проблема запобігання підробленню банківських документів повинна вирішуватися за трьома основними напрямами.
1. Розробки й запровадження нових технологічних матеріалів та процесів, що забезпечують підвищений захист документів відпідробки.
2. Введення до документів в процесі їх виготовлення спеціальних ознак справжності, котрі можна швидко, просто і вірогідно виявити візуально під час попереднього вивчення документу.
3. Використання спеціальних латентних ознак справжності, для виявлення та ідентифікації яких потрібне застосування відповідних допоміжних засобів.
Чіткої межі між зазначеними напрямами провести не можна, тому що, зазвичай, вони використовуються у різних поєднаннях з різноманітним наповненням, а для попереднього контролю документів, поряд з візуальним дослідженням, широко застосовують спеціальні прилади та пристрої. Водночас зрозумілою є наявність прямої залежності між підвищенням рівня захисту документів від підробки та зниженням рівня злочинів, що вчинюються з їх використанням, зокрема, і в банківській сфері.
Список використаних джерел
1. Белкин Р.С Криминалистическая энциклопедия. - М.: БЕК, 1997. - С. 172.
2. Джужа О.М., Іванов Ю.Ф. Профілактика злочинності // Юрид. енцикл. у 6 т. - К.: Українська енцикл., 1998-2004. - Т. 5. - С. 184.
3. Белкин Р.С. Курс криминалистики: Учеб. пособие для вузов. - 3-е изд., доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА "Закон и право", 2001. - С. 65.
4. Лисиченко В.К. К вопросу о предмете и содержании советской криминалистики: Материалы 2-й Респ. конф. судеб. медиков и криминалистов. - К.: УОСМиК, 1958. - С. 93.
5. Криминалистика / Под ред. Н.П. Яблокова. - М.: БЕК, 1995. - С. 7.
6. Криминалистика: Учебник. - СПб.: Лань, 2001. - С.18.
7. Іщенко А.В., Красюк І.П., Матвієнко В.В. Проблеми криміналістичного забезпечення розслідування злочинів. - К.: НАВСУ, 2002. - С. 52-80.
8. Предупреждение преступлений и судебная экспертиза. - М.: Юрид. лит.,1968. - 191 с.
9. Фридман И.Я. Предмет криминалистики и вопросы предупреждения преступлений // Криминалистика и судебная экспертиза. - К.,1969. - Вып.6. - С.11-22.
10. Іщенко А.В. Методологічні проблеми криміналістичних наукових досліджень. - К.: НАВСУ, 2003. - С. 116.
11. Махтаев М.Ш. Основы теории криминалистического предупреждения преступлений: Монография. - М.: Изд-во Раритет, 2001. - С. 96.
12. Белкин Р.С. Курс криминалистики: Учеб. пособие для вузов. - 3-е изд., доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА "Закон и право", 2001. - С. 87.
Loading...

 
 

Цікаве