WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Методологія правової інформатики в систематизації податкового законодавства України як чинник боротьби з корупцією - Реферат

Методологія правової інформатики в систематизації податкового законодавства України як чинник боротьби з корупцією - Реферат

(часто небезпідставної) до більшості платників податків, так і з корисливих мотивів (як чинник корупції).
Відповідно, економіко-правовий нігілізм працівників держапарату передається й самим платникам податків. Цьому сприяє і "заплутаність" податкового законодавства: відсутність юридично визначених гіперзв'язків між законодавчими актами, низька культура правотворення, перевантаженість законів несистемними, несуттєвими формулюваннями, дієвого організаційного механізму реалізації гарантій та зобов'язань держави перед суспільством, конкретним громадянином, який потребує соціального захисту.
Негативні наслідки чинної системи податкового законодавства можна відобразити і такими показниками правозастосовчої діяльності. У 2001 році тільки 28 % судових рішень було прийнято на користь ДПС. У 2003 році цей показник становив 12 %. У вартісному вимірі судові рішення у 2001 році в середньому становили 450 тис. грн на користь ДПС та 1240 тис. - на користь платників податків. У 2003 році - з 1,5 млрд грн донарахованих сум до бюджету надійшло лише 451 млн.
Зазначене як елемент суспільної правової культури (ментальності) зумовлює зниження податкової дисципліни суб'єктів в системі правовідносин. В результаті - продукуються все більш складні та масові схеми ухилень від оподаткування, корупційні діяння з боку службовців реєстраційно-дозвільних, фіскальних та інших контрольних органів.
Надмірний податковий тиск, який полягає не стільки у великих ставках податків, як у кумулятивності системи оподаткування, утворюється введенням до неї принципів "податок на податок", "податок на витрати". Сутність кумулятивності полягає, серед іншого, і в тому, що в базу оподаткування, наприклад, акцизного збору, ПДВ і деяких інших податкових платежів включається весь цикл виробничого обороту. Це утворює багатократне оподаткування всіх сегментів економічного (виробничого) обороту. Таким чином вимиваються обігові кошти вітчизняних підприємств, штучно збільшується собівартість продукції, вона стає не конкурентноздатною з імпортною (на внутрішньому ринку), та не конкурентноздатною на експорт (на зовнішньому ринку). Тобто, через штучне збільшення собівартості продукції, виробленої в Україні, та низької платоспроможності фізичних і юридичних осіб в нашій країні вона не знаходить збуту як на території країни, так і за кордоном [10].
Очевидно, що залишення в чинній системі оподаткування існуючого організаційно-правового механізму адміністрування податків не має соціально-економічної перспективи для розвитку України, у тому числі й у контексті сприяння залучення іноземних інвестицій [11]. Зазначене можна розглядати як загрозу національній економічній безпеці України.
Кодифікація норм податкових правовідносин передбачає створення ієрархічної системи норм у податковій сфері на принципі забезпечення співвідношення потреб та інтересів платника податків та держави щодо формування Державного бюджету України. До провідних завдань кодифікації можна віднести такі: формування узгоджених між собою норм та процедур стягнення податків; узгодження прав та обов'язків суб'єктів суспільних відносин щодо податків; при визначенні ставок податків не повинно бути тенденції повторного оподаткування, "сплати податку на податок"; створення юридичних умов для однозначного розуміння та застосування норм податкового права всіма його суб'єктами.
Нині податкові правовідносини визначаються, регулюються, гарантуються, охороняються, захищаються нормами конституційного права та методами адміністративного, цивільного, кримінального та інших галузей права. Це зумовлює необхідність узгодження окремих норм зазначених галузей права на основі комплексності - узгодженості між собою (за принципом гіперзв'язку галузей права). Особливого узгодження потребує понятійний апарат (терміни, категорії, поняття), які використовуються при розкритті сутності податкових правовідносин, що випливають з цивільно-правових та господарських.
Наступним етапом дослідження було формування концептуальних положень щодо побудови структури Податкового кодексу України (далі - ПКУ) на основі теорії гіперсистеми права. Відповідно до цієї теорії структурно Кодекс повинен складатися з чотирьох частин: Загальної, Особливої, Спеціальної частин та Прикінцевих положень на основі методології формування комплексної галузі права. Загальна, Особлива та Спеціальна частини складаються (агрегуються) з розділів. Розділи можуть включати глави (підрозділи).
Основу систематизації законодавства становлять окремі статті, в яких визначаються норми правовідносин (їх диспозиції). При формуванні статей ПКУ пропонується застосовувати такі принципи правотворення: простоти і компактності формулювання; правової економії і т. ін.
У Загальній частині проекту ПКУ повинні бути систематизовані основні положення, з яких формуються засади для всіх видів податкових правовідносин, у тому числі - визначених в Особливій та Спеціальній частині та Прикінцевих положеннях. Тобто, Загальна частина ПКУ має бути своєрідною матрицею податкових правовідносин, положення якої мають екстраполюватися на окремі види податків, які будуть визначені в Особливій частині проекту Кодексу.
Орієнтовні положення Загальної частини ПКУ визначаються на основі перевірених практикою норм Закону України "Про систему оподаткування".
Мета Податкового кодексу - визначення основних положень правового регулювання суспільних відносин стосовно податків в Україні.
Завдання ПКУ можна представити таким чином: визначення системи податків та їх стягнення; визначення принципів оподаткування; регулювання владних (адміністративних, управлінських) відносин щодо податків; порядок вирішення конфліктних ситуацій у податкових правовідносинах; регулювання прав і обов'язків учасників податкових правовідносин.
Система правового регулювання правовідносин щодо податків визначається таким чином. Основу законодавства про податки складають положення (норми) Конституції України, які розвиваються в нормах Податкового кодексу. Особливості регулювання правовідносин щодо окремих податків можуть визначатися спеціальними законами, що приймаються Верховною Радою України як доповнення до Особливої частини Кодексу. Уповноважені органи державної виконавчої влади у підзаконних нормативно-правових актах можуть визначати тільки методичні рекомендації щодо організації застосування законодавства та визначати в інструкціях функціональні права та обов'язки структурних одиниць щодо застосування законодавства про податки.
У разі введення в систему оподаткування нових податків такі правовідносини не мають зворотної сили: їх встановлення визначається з дня прийняття нового закону чи з дати, яка визначена у майбутньому щодо чинності закону. Застосування аналогії закону щодоподаткових правовідносин можлива тільки до тлумачення окремих понять господарських та цивільних правовідносин. Застосування аналогії права органами державної влади щодо податкових правовідносини повинно бути заборонено.
Провідні функції податкового законодавства пропонується визначити таким чином: фіскальна (фінансова) - правове забезпечення формування надходжень до Державного бюджету; економічна - правове забезпечення регулювання господарських правовідносин через податки (стимулювання
Loading...

 
 

Цікаве