WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Методологія правової інформатики в систематизації податкового законодавства України як чинник боротьби з корупцією - Реферат

Методологія правової інформатики в систематизації податкового законодавства України як чинник боротьби з корупцією - Реферат


Реферат
на тему:
Методологія правової інформатики в систематизації податкового законодавства України як чинник боротьби з корупцією
У сенсі постановки проблеми у загальному вигляді вважаємо за необхідне звернути увагу на концептуальні підході до систематизації податкового законодавства з урахуванням економіко-кримінологічних чинників, зокрема у контексті боротьби з корупцією у сфері податкових правовідносин. У контексті проблем податкової інформатики положення правової інформатики адаптуються таким чином:
1. Фрагментарність, а отже й хаотичність при формуванні податкового законодавства вже у минулому. Це зумовлене тим, що в нашій країні тривалий час через суб'єктивні чинники не формувалася критична маса умовно автономних наукових знань у сфері податкових правовідносин. Тобто, недостатньо були розвинені науки податкового права та податкова інформатика [1; 2; 3].
2. Концептуальні положення щодо систематизації норм податкових правовідносин, які пропонувалися раніше, базувалися на засадах інкорпорації - простого зведення чинних законів до купи, у тому числі - під назвою "Кодекс".
3. Пропозиції стосовно концепцій проектів податкових кодексів України за змістом переважно були концепціями різних теоретико-практичних підходів до розуміння податкової політики, яку пропонувалося здійснювати в Україні на певному етапі її економічного розвитку [4; 5].
Все зазначене зумовило необхідність і можливість систематизації законодавства України про податки на засадах нових наукових положень, методології кодифікації, яка базується на теорії "гіперсистем права" та теорії "матриці правовідносин", які були сформовані вітчизняною науковою школою правової інформатики [6; 7; 8; 9].
Мета публікації полягає у тому, щоб запропонувати науковій громадськості для розгляду та обговорення результати науково-дослідної роботи щодо розробки проекту Концепції Податкового кодексу України (далі - Концепції) на основі застосування теорії гіперсистем права і теорії "матриці правовідносин" з використанням положень теорії "детінізації" економіки [10], у тому числі - у контексті як чинника протидії корупції в органах державної податкової служби в Україні.
Під час підготовки Концепції були досліджені положення законопроектів: про Концепцію реформування системи оподаткування в Україні (внесеного 17.07.1998 р. на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Ю. Тимошенко, О. Єльяшкевичем, О. Білорусом, О. Турчиновим); про Концепцію Податкового кодексу України (внесеного народним депутатом України І. Богословською); а також проект Концепції реформування податкової системи України (запропонований у 2000 році народними депутатами України Б. Губським, В. Альошиним, І. Білоусом, В. Макеєнко, В. Рибаком, В. Сокерчак, А. Станковим, В. Хмельницьким, І. Шаровим); проект Концепції реформування системи оподаткування в Україні (розроблений у Національній академії державної податкової служби України у 2000 році), проекти Податкового кодексу України (від 14.05.2002 р. № 935, від 20.06.2000 р. № 3266-1), подані до Верховної Ради України III скликання), а також багаторічні наукові розробки НДЦ з проблем оподаткування Національної академії державної податкової служби України і т. ін.
Виклад матеріалів з обґрунтуванням отриманих результатів пропонується розпочати з висвітлення сучасного стану правового регулювання оподаткування в Україні.
З точки зору інформаційно-правового та системного підходу, фрагментарний, полісистемний підхід до формування податкового права за час незалежності України призвів до того, що податкові правовідносини знайшли відображення у більше ніж 5000 нормативно-правових актах. Серед них виділяються такі: 659 законів; 351 постанова Верховної Ради; 26 Декретів Кабінету Міністрів; 557 указів Президента; понад 1000 постанов та 8181 розпорядження Кабінету Міністрів; більше 1000 нормативно-правових актів міністерств та відомств, у тому числі: 357 - Міністерства фінансів; 509 - Державної податкової адміністрації України .
Еклектика законотворення в Україні породила проблеми застосування правових норм на практиці. Одним з проявів цих проблем була та, обставина, що до чинного законодавства з податків вносилися і вносяться численні зміни та доповнення. Нерідко вони лобіювалися різними за інтересами економічними групами суспільства. Таким чином, дуже часто ці зміни були протилежними від загальних суспільних інтересів. Через різні обставини зміни та доповнення до податкових правовідносин (особливо при наданні пільг щодо сплати податків окремими господарюючими суб'єктами) вносилися завдяки різним спеціальним законам. При цьому створилася колізія у застосуванні норм різних спеціальних законів, у тому числі щодо визначення пріоритетності їх застосування.
Окремими вітчизняними політиками за підтримки деяких науковців протягом років неодноразово пропонувалися різні концептуальні підходи до систематизації законодавства про податки в межах концепцій реформи податкової системи. Більшість з цих концепцій базувалася на інкорпорації чинного податкового законодавства, або на простому запозиченні кодифікованого податкового законодавства інших країн (Франції, Російської Федерації, Республіки Білорусь, Німеччини та модельного Світового Податкового кодексу) без урахування національної специфіки (рівня розвитку економіки країни, ментальності, культури податкових правовідносин і т. ін.).
Під час проведеного дослідження було визначено, що механічне недиференційоване застосування в зазначених соціально-економічних умовах системи оподаткування інших країн не тільки консервує негативні чинники народного господарства України, а й стає основним фактом ризику (загрозою) руйнації діючих виробничих підприємств та створення нових. За таких обставин організаційно-правове регулювання суспільних відносин щодо податків у чинній системі податкового законодавства виступає деструктивним чинником на шляху розвитку української національної економіки, її "тінізації".
З точки зору економіко-кримінологічного аспекту, слід зазначити, що з метою мінімізації наслідків можливої руйнації виробництва, а також для формування нового виробництва на рівні підприємництва спостерігається резонне прагнення господарників до уникнення загроз для своєї діяльності, наявність яких змушує до виштовхування легальної підприємницької діяльності в сферу "тіньової" економіки: створення фіктивних фірм, конвертаційних центрів, псевдо експортних операцій і т. ін. [10, с. 376, 394].
Чинна система оподаткування сьогодні зумовлює можливості постійного відтворення "тіньових" економічних відносин криміногенної спрямованості. Проведений аналіз статистичних даних засвідчив, що нині окремі податки (наприклад, податок на додану вартість) є перевитратними стосовно їх адміністрування. Виникає запитання: чи варто мати такі податки, на які витрачається з Державного бюджету більше коштів, ніж надходить від них?
Постійна несистемна зміна "правил гри" податкових правовідносин також є відображеннямнизької інформаційно-правової культури правотворення ініціаторів змін та доповнень до закону. У свою чергу, зазначені чинники є фактором продукування правового нігілізму у працівників держапарату. Останнє зумовлене як з мотивів недовіри чиновників
Loading...

 
 

Цікаве