WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Межі судового контролю на стадії досудового слідства. Слідчий суддя - Реферат

Межі судового контролю на стадії досудового слідства. Слідчий суддя - Реферат

складовою структур судової влади. Сьогодні відродження інституту судових слідчих повинно бути закладеним в основу реформування вітчизняного кримінально-процесуального законодавства.
На нашу думку, на суди слід покладати обов'язок вирішувати всі конфлікти між особами, що здійснюють досудове слідство, з одного боку, й учасниками кримінального процесу, з іншого. Судовий контроль, будучи дійсно зв'язаним з посиленням змагальних начал, забезпечить доступ до правосуддя і гарантії реалізації принципу змагальності на стадії досудового слідства. Тільки суд має право розглядати матеріали і приймати рішення, коли йдеться про обмеження конституційних прав громадян (стст. 165-2, 165-3, 177, 178, 184, 187 КПК). Без цього "судове слідство втратило б своє першочергове значення і представлялося б одним повторенням того, що зроблено було вже по перевірці кримінальних доказів на досудовому слідстві" [14].
Чинний КПК слід доповнити положенням про те, що тільки суд правомочний приймати рішення про накладення арешту на майно, включаючи кошти фізичних і юридичних осіб, що знаходяться на рахунках чи внесках на збереженні в банках й інших кредитних організаціях, позбавляти спеціальних звань чи нагород. Це захищатиме конституційне право на власність, яке останнім часом часто порушується органами досудового слідства. Змагальність припускає судовий розгляд заперечень зацікавлених осіб проти дій і рішень органів, що здійснюють судочинство, у тому числі - на початку порушення кримінальної справи і кримінального переслідування. Цей процесуальний механізм дозволяє реалізувати суб'єктивне право на судовий захист від зазначених дій і рішень.
Зміст судового контролю за органами досудового слідства полягає в тому, щоб забезпечити особі гарантію захисту своїх прав і інтересів в суді. Особа, права якої порушуються на стадії досудового слідства, не позбавлена судового захисту і має перспективу такого захисту, а суд за чинним законодавством має широкі можливості у поновленні прав та інтересів особи. Такий контроль повинен забезпечити гарантію оскарження всіх рішень, діянь органів досудового слідства, прокурора, які здатні завдати шкоди конституційним правам і свободам учасників кримінального судочинства або утруднити доступ громадян до правосуддя (стст.110, 234-236-6 КПК та ін.), а правосуддя звертається до принципів "однако застосовних до всіх і протиставляється будь-яким конкретним наказам чи привілеям" [15].
Варто усвідомити, чи відповідає це суттєве застереження ст. 55 Конституції, якою громадянину гарантовано право на оскарження в суді всіх без винятку рішень і діянь органів державної влади. Вважаємо, що сюди слід віднести не тільки ті, якими були порушені конституційні права і свободи громадянина, але й ті, в результаті яких його права і свободи могли бути порушені: це ті, що зв'язані з арештом, затриманням, триманням під вартою, з відмовою у порушенні кримінальної справи, із припиненням провадження по справі, з обшуком, з накладенням арешту на майно, із продовженням терміну досудового слідства [16]. Судове втручання в діяльність органів досудового слідства не може бути обмеженим, а судовий контроль повинен бути за наявності скарги на законність будь-якої дії чи рішення особи, що проводить досудове слідство чи прокурора [17].
Ми не погоджуємося з тим, що не можуть бути оскаржені в суді діяння чи рішення органів досудового слідства, які хоча і не порушують процесуальних прав учасників процесу, але зводяться до незадоволення їх інтересів, відмови в клопотаннях з мотиву, що вони потрапляють під судовий контроль у стадії судового розгляду. Такі діяння повинні бути оскарженими, бо їх вирішення може вплинути на хід судового слідства, встановлення, спростування чи пом'якшення вини і т. ін. Конституція (стаття 55) має на увазі можливість оскарження в суді всіх незаконних чи необґрунтованих рішень і дій, сюди ж слід віднести дії, що створюють обмеження або перешкоджають доступу до правосуддя. Визнано неконституційними положення ч. 3 ст. 236 КПК, які унеможливлювали розгляд судом на стадії досудового слідства скарг на постанови слідчого, прокурора стосовно приводів, підстав і порядку порушення кримінальної справи щодо особи [18].
Процедурні питання, що стосуються організації розслідування, вибору засобів і методів розслідування повинні вирішуватися в рамках конкретних відомств, однак вони повинні перебувати під контролем суду. Це є дуже актуальним питанням і вирішення його в повному обсязі стане можливим з введенням процесуальної одиниці слідчого судді. За вітчизняним законодавством прокурор, орган дізнання, слідчий є процесуально самостійними фігурами, однак в їх діяльності нерідко наявні необґрунтовані рішення, незаконні дії, тиск, порушення прав людини. Результати розслідування оцінюються судом, а критеріями оцінки є всебічність, повнота й об'єктивність розслідування (ст. 22). Однак, на чільному місці повинні бути вимоги належності, допустимості, достовірності, достатності доказів і законності способів їх збирання (стст. 160, 164) [19], що відповідає сучасним вимогам. За статтею13 ЄКПЛ кожен, чиї права і свободи порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо порушення скоїли особи, діючи в якості офіційних осіб [7], а тому він повинен мати гарантію захисту своїх прав у суді.
Важливо сформулювати правило, за яким слід надати право звернутися до суду, й у випадку, коли громадянин вважає, що в ході досудового слідства був ускладнений доступ до правосуддя, чим обмежено його право в розумний термін, без невиправданої затримки "одержати" ефективне і справедливе правосуддя. До рішень і дій, які "ускладнюють доступ до правосуддя", слід віднести випадки, коли оскаржений акт досудового слідства, прокурора не надається оперативно до суду; коли особи, дії чи рішення яких оскаржено, умисно затягують розгляд справи неявкою до суду чи не надають негайно суду належні матеріали (справа Колесникова № 9318205 / Ген. прокуратура України), коли скарга на дії чи рішення особи, що здійснює попереднє розслідування, подана керівнику слідчого підрозділу, прокурору, залишилася без руху чи без відповіді.
Під час обговорення проблем судового контролю зустрічається точка зору, що його потрібно розширювати і далі, а саме: істотно розширити перелік підстав, по яких допускається судове оскарження, включивши до нього не тільки основні дії та рішення органів досудового слідства й прокурора, "перешкоджаючі руху кримінальної справи", але й оскарження в суд відмови в задоволенні клопотання сторони захисту про проведення слідчих дій по збиранню доказів [20].
Противники цієї позиції аргументують свої заперечення тим, що це може призвести до постійних судових засідань протягом досудового слідства, а адвокати умисно затягуватимуть процес, щоб потім мати змогу у разі відмови в задоволенні їх клопотань оскаржувати ці відмови до суду [11, с. 40-44].
Наявна й інша крайність, за якою пропонується не просто розширитисферу судового контролю за досудовим
Loading...

 
 

Цікаве