WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Міжнародний наркобізнес та його вплив на криміногенну ситуацію в Україні - Реферат

Міжнародний наркобізнес та його вплив на криміногенну ситуацію в Україні - Реферат

охоронців та бойовиків.
Особисті охоронці - це особи, які є найближчим оточенням лідера, з функціями охорони лідера, контролю за діяльністю бойовиків, вирішення конфліктів між ними, розправи з членами, які порушують встановлені норми поведінки.
Бойовики - це особи, які є безпосередніми виконавцями злочинних нападів (наприклад, напади на об'єкти зберігання наркотичної сировини або наркотичних засобів з метою заволодіння ними).
До близького оточення лідера може належати особа, яка користується його довірою і здійснює процес фінансування наркодіяльності. Організоване злочинне угруповання має у своєму розпорядженні значні кошти, які складаються переважно з грошей, добутих злочинним шляхом. Дані кошти використовуються на внутрішні потреби угруповання (фінансова підтримка членів, придбання техніки, зброї, оплата послуг "консультантів" та фахівців-хіміків, закупка наркотиків або обладнання для нарколабораторії і т. ін.), а також на залучення нових членів, корумпування представників законодавчої та виконавчої влади, правоохоронних та судових органів, проникнення членів угруповання в легальне підприємництво з метою "відмивання" грошей, здійснення підприємницької діяльності з найменшим матеріальним ризиком. Значна частина коштів використовується для здійснення взаємодії із засудженими, підтримки каналів проникнення заборонених речей, в тому числі й наркотичних засобів, у місця позбавлення волі [3].
Цікавим є та обставина, що перевірці піддаються всі, хто викликає підозру, проводиться спостереження за діями співвиконавців злочину та пособників.
Пособники - особи, які сприяють вчиненню злочинів, надають поради, рекомендації, засоби вчинення злочинів, знищують перешкоди, заздалегідь пропонують послуги у наданні сховища як злочинцям, так і для знарядь і засобів вчинення злочинів, допомагають в укритті слідів злочинної діяльності, пов'язаної з незаконним обігом наркотиків.
Поза сумнівів, центральною фігурою наркоугруповання є лідер. Лідери найчастіше є ініціаторами створення організованих угруповань. Дослідження показало, що вони не обов'язково повинні бути раніше судимими. Положення лідера визначається з урахуванням його особистих якостей: фізичні дані, рівень освіти, організаторські здібності, воля, рішучість, наявність грошей. Таким чином особа, яка є лідером, володіє певними особистісними якостями, що необхідні для здійснення функцій керівника в злочинному угрупованні [4]. Особисті якості лідера мають значення, оскільки вони потрібні для розв'язання загальних завдань, що стоять перед групою в її злочинній діяльності. Такі якості опосередковуються через злочинну діяльність [5].
М.В. Корнієнко перераховує риси так званих "старих" лідерів, які дотримуються традицій і звичаїв, що існували в кримінальному середовищі ще в 40-50-ті роки і збереглися дотепер. Це, як правило, особи старшого віку (понад 40 років), що мають значний злочинний досвід, багато судимостей, незаплямовану, з погляду злочинців, репутацію, високий авторитет серед засуджених та кримінального середовища на волі. Основним принципом життєдіяльності їх є принцип існування тільки за рахунок вчинення злочинів, взаємопідтримки. "Нові" лідери - це не тільки переважно більш молоді люди, але й ті, яким притаманні трохи інші погляди на способи злочинної діяльності і відповідна поведінка. Вони з'явилися в 70-ті роки у зв'язку з активізацією злочинної діяльності [6, с. 377].
Окрім авторитету, яким лідер володіє у злочинному середовищі, він здійснює загальне керівництво, контролює зовнішні кримінальні зв'язки організованої групи та дієвість структурного устрою, поведінку членів групи, забезпечує взаємодію між окремими ланками, планує та бере участь у виконанні окремих заходів, спрямованих на нормальне функціонування угруповання та розширення сфери її впливу, встановлення взаємовідносин з іншими організованими злочинними угрупованнями та організованими злочинними групами, проводить аналіз різних питань, що стосуються інтересів членів групи, розподіляє злочинні прибутки, вирішує питання щодо матеріально-технічного забезпечення злочинної діяльності.
Лідер значно відрізняється розвитком свого інтелекту, життєвим, в тому числі, злочинним досвідом, рішучістю, вмінням орієнтуватись у складній обстановці, домагатися неухильного виконання своїх рішень. На думку В.С. Овчинського, В.Е. Емінова, Н.П. Яблокова, лідери злочинних угруповань - своєрідні генератори злочинних ідей і поглядів. Вони винахідливі, товаристські, вміють встановлювати контакти [7]. У той самий час, як визначають Г. Подлеських та А. Терещонок, вони нерідко егоїстичні, підозрілі, брехливі, мстиві, жорстокі [8].
В основному, лідерами злочинних угруповань стають суб'єкти, які мають високий авторитет і користуються впливом серед злочинців. У цьому зв'язку можна стверджувати, що вони є своєрідними суперлідерами антисоціальних неформальних організацій і представляють собою модель або еталон "криміналізованої" особистості, в якій фокусуються основні цінності субкультури злочинців, а також соціально-психологічні та моральні риси, в яких детермінує відчуженість людини від інтересів суспільства та позитивно орієнтованих груп [6, с. 378].
Отже, дослідження показало, що опорою для лідера є активні учасники, які добровільно беруть на себе обов'язки, пов'язані з підготовкою та здійсненням злочинів, в тому числі й нападів. Саме вони виконують функції особистих охоронців, бойовиків, вживають заходи щодо виявлення агентури оперативних підрозділів, застосовують технічні засоби для проникнення у різні приміщення і т. ін. Як правило, це особи раніше судимі за тяжкі, насильницькі злочини; спортсмени, які виступали у бойових видах спортивних єдиноборств; які брали участь у бойових діях під час воєнних конфліктів і т. ін.
Нерідко лідери після створення організованих злочинних угруповань взагалі не беруть участі у безпосередньому здійсненні злочинів. Вони є тільки їх організаторами, і лише завдяки допомозі й підтримці з боку активних учасників групи, з одного боку, чинять жорстке протистояння правоохоронним органам, а, з іншого, - успішно здійснюють свої злочинні дії. Тому, на наш погляд, потребується подальша розробка і використання дієвих методик здійснення оперативно-розшукових заходів, спрямованих на виявлення та ліквідацію організованих наркоугруповань.
Список використаних джерел
1. Словник спеціальних термінів правоохоронної діяльності / За ред. проф. Я.Ю. Кондратьєва. - К.: Національна академія внутрішніх справ України,2004. - С. 304.
2. Довідка щодо основних показників боротьби з наркобізнесом за 1991-2004рр.: ДБНОН МВС України. - К., 2004.
3. Сущенко В.Д., Пижевський А.М., Никифорчук Д.Й. Тактика оперативної розробки лідерів організованих злочинних угруповань // Наук. вісник НАВСУ. - 2004. - № 1 (ч. 2). - С. 89.
4. Быков В.М. Преступная группа: криминалистические проблемы. - Ташкент: Узбекистан, 1991. - С. 31
5. Мазунин Я.М. Тактика выявления и доказывания вины организаторов преступных групп: Автореф. дисс. …канд. юрид. наук. - М.,1996. - С. 13.
6. Корнієнко М.В. Сучасні засади протидії спеціалізованих підрозділів ОВС організованій злочинності: Монографія. - К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003.
7. Основы борьбы с организованной преступностью: Монография / Под. ред. В.С. Овчинского, В.Е. Эминова, Н.П. Яблокова. - М.: ИНФРА-М, 1996. - С. 177.
8. Подлесских Г., Терещонок А. Воры в законе: бросок к власти. - М., 1994. - С. 236.
Loading...

 
 

Цікаве