WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Міжвідомчий науково-дослідний центр – надбання та перспективи - Реферат

Міжвідомчий науково-дослідний центр – надбання та перспективи - Реферат


Реферат
на тему:
Міжвідомчий науково-дослідний центр - надбання та перспективи
Проголошення незалежності України відкрило неосяжні перспективи для суверенного економічного і політичного розвитку та становлення молодої держави. У будь-якому разі, ні для кого вже не є таємницею, що наша країна стала на цей важкий шлях не лише зі спадщиною колишнього Радянського Союзу, але й почала розвиватися за так званим "сценарієм" пострадянських республік - нині незалежних країн.
Безперечно, що за умов реформування та розбудови державно-правової системи виникають надзвичайно сприятливі можливості для проникнення організованої злочинності в усі сфери суспільного життя, галузі господарювання та управління. Феномен організованої злочинності саме і полягає в її здатності як індикатора реагувати на будь-які мінімальні прогалини в законодавстві, правозастосовчій діяльності, на складнощі періоду утвердження ринкової економіки.
Десять років тому соціально-економічна криза в Україні призвела до стрімкого зростання рівня криміналізації життєво важливих сфер функціонування держави. Ми невипадково згадуємо ретроспекцію, адже, в іншому разі, було б вкрай важко оцінити масштаби загроз та швидкість детермінант наступу організованих злочинних проявів. Спад виробництва, розбалансування державних фінансів, гострий бюджетний дефіцит, інфляція, низька платоспроможність суб'єктів господарювання та населення, очевидна недосконалість національного законодавства та відсутність ефективної системи державного контролю за діяльністю комерційних структур спричинили зубожіння основної частини громадян, викликали стійкий комплекс правового нігілізму - зневіри людей у силу та спроможність закону й держави захистити їх від проявів організованої злочинності й забезпечити при цьому можливість чесної праці та отримання законних засобів для пристойного життєзабезпечення.
На цьому вкрай негативному соціально-економічному тлі значного поширення набули процеси криміналізації економіки, влади, суспільства. У свідомості та психології громадян з'являється та укорінюється сумнозвісний "престижний" образ кримінального авторитета - відвертого злочинця-бізнесмена, якому не треба докладати особливих зусиль задля власного збагачення та безтурботного існування.
Виникнення та стрімке утвердження "п'ятої влади" викликало необхідність вирішення питання щодо негайного створення державного органу, який би на консолідуючих засадах своєї діяльності, об'єднавши керівників правоохоронних та інших державних органів, мав здійснювати координацію рішучої боротьби з організованою злочинністю і корупцією, а також визначати механізми реалізації державної політики у цій сфері.
Саме тому Указом Президента України від 18 червня 1993 року "Про Координаційний комітет з питань боротьби зі злочинністю", виходячи з надзвичайно важливого значення подальшого посилення протидії найбільш небезпечним організованим формам злочинної діяльності та на виконання Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" створюється такий координуючий орган. Очолює його перший Президент Незалежної України.
Нині можна вже з упевненістю констатувати, що створення зазначеного Комітету було першою спробою реалізації державної політики у протистоянні організованій злочинності, втім, переважно, у контексті боротьби зі злочинністю загальнокримінальної спрямованості, що стає абсолютно зрозумілим навіть з самої назви наведеного Указу Президента України. Звертає на себе увагу й та обставина, що вже на першому етапі створення і функціонування Координаційного комітету було здійснено спробу об'єднати зусилля та досвід роботи практичних працівників і науковців.
Минав час, зрозуміло, трансформувалася й організована злочинність, змінювалися та удосконалювалися способи та методи здійснення злочинної діяльності, зростав рівень латентності вже відомих видів злочинів, почали з'являтися нові форми здійснення організованих протиправних проявів. Зокрема, злочинність у сфері економічної та зовнішньоекономічної діяльності; вбивства на "замовлення"; торгівля людьми та трансплантатами; наркобізнес; "відмивання брудних" грошей; нелегальна міграція; терористичні акти; кіберзлочинність; корупційні прояви. З'являється та стрімко розвивається професійна організована злочинність.
Зрозуміло, що зазначені зміни в природі організованої злочинності потребували відповідних трансформацій і в координації діяльності, спрямованої на подолання протиправних проявів. Виходячи з цього, 26 листопада 1993 року Президент України підписує Указ "Про Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю".
Набуває високої актуальності наукове обґрунтування та вироблення новітніх підходів та методів боротьби, створення української моделі стратегії протидії зазначеним небезпечним соціальним явищам, поєднання практичного досвіду з науковими досягненнями вітчизняних і зарубіжних дослідників організованої злочинності й корупції. Так, Указом Президента України Л.Д. Кучми від 1 грудня 1994 року на виконання ст. 21 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" створюється Міжвідомчий науково-дослідний центр з проблем боротьби з організованою злочинністю при Координаційному комітеті по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. Базою для новоствореного підрозділу було обрано Національну академію внутрішніх справ України, що мала на той час необхідний науковий і технічний потенціал.
Аналізуючи діяльність і завдання Міжвідомчого НДЦ, вирізнимо основні напрями його роботи: науково-дослідний та інформаційно-аналітичний і методичний.
Науково-дослідна робота Центру проводиться за погодженою з Координаційним комітетом щорічною тематикою і складається зі спектру наукових досліджень стосовно проблем боротьби з організованою злочинністю у сфері економіки, проти особи і держави та корупцією. Додамо, що в межах цієї ділянки роботи працівниками Центру виконуються завдання інформаційно-технічного забезпечення наукових досліджень, за результатами яких вносяться конкретні пропозиції щодо покращення координації правоохоронних та інших державних органів, удосконалення законодавства і т. ін.
Фахівці Центру, які здійснюють інформаційно-аналітичні та методичні розробки, постійно оцінюють криміногенну ситуацію в країні, прогнозують подальший її розвиток і результати щорічно доповідають Президентові України, Голові Верховної Ради, Кабінету Міністрів. На основі аналізу та прогнозування виробляються стратегія і науково-практичні пропозиції щодо тактики боротьби з організованою злочинністю та корупцією. Здійснюються також аналітичні дослідження найбільш важливих питань боротьби з організованою злочинністю, які є предметом розгляду на засіданнях Координаційного комітету, з метою вироблення управлінських рішень на рівні вищих органів влади.
Не залишається поза увагою науковців й іноземний досвід. Так, працівники Міжвідомчого НДЦ не лишедетально його вивчають і опрацьовують, а й проводять моніторинг зарубіжного законодавства, глибоко вивчають сучасні тенденції ведення боротьби з організованою злочинністю і корупцією в різних країнах світу.
Незабаром виповнюється десять років з початку функціонування Міжвідомчого науково-дослідного центру. Свій ювілей він зустрічає із незаперечними здобутками та реальними перспективами у напрямі наукового забезпечення протидії організованій злочинності та корупції, подальшого удосконалення своєї діяльності. За це десятиліття Центр якісно зміцнів - і професійно, і в плані
Loading...

 
 

Цікаве