WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінологічна експертиза як засіб удосконалення законотворчого процесу - Реферат

Кримінологічна експертиза як засіб удосконалення законотворчого процесу - Реферат

разі варто проаналізувати кримінологічну ефективність окремої гіпотези, диспозиції та санкції правової норми і зробити з цього експертні висновки як по кожному її елементу, так і в цілому по нормі.
По-друге, що саме сукупна мета правової норми як один з основних елементів соціального управління є головним критерієм оцінки її дії (як чинної, так і прогнозованої на майбутнє), та яку питому вагу відіграють кримінологічні чинники в механізмі регулювання конкретних правовідносин. При цьому, зважаючи на елементи юридичної техніки, необхідно визначити основні рівні та типи суто кримінологічних цілей та їх значення в сукупній соціальній меті. Таким чином, система правових та соціально-галузевих, у тому числі кримінологічних цілей утворює, умовно кажучи, "дерево цілей", де цілі конкретних правових норм взаємоконкретизуючись і трансформуючись в цілі правових інститутів, мають певний вимір їх конкуренції між собою і становлять свою специфічну ієрархію, в якій кримінологічна мета має займати своє гідне місце, не поступаючись іншим цілям, незалежно від їх рівня. При цьому слід зазначити, що юридична мета завжди займає нижчу ланку в ланцюгу безпосередніх цілей, яким слугують певні норми та інститути, вонине є самоціллю, а засобом забезпечення досягнення більш вагомих соціальних цілей.
По-третє, без належної інформації про результати дії чинних правових норм та їх співвідношення з метою визначення їх кримінологічної ефективності є проблематичним. Іще більшу складність являє собою кримінологічна експертиза проектів (як законів, так і інших нормативних актів). У даному разі виконавцям кримінологічної експертизи за допомогою прогнозування слід чітко визначити саме ті проблеми, що пов'язані з дією в майбутньому норми права як регулятора відносин, об'єктом яких є самі дії, які слід передбачити, а не думки і наміри, а також ті проблеми, що пов'язані з дією права в якості знаряддя кримінологічного впливу у сфері індивідуальної, групової та суспільної свідомості, і що про майбутні результати цього впливу можна судити знову таки лише по їх діям, які також необхідно передбачити з певним ступенем відхилень від прогностичних висновків.
Як відомо, на суспільні відносини, пов'язані з криміналом, впливають, з одного боку, норма права, а, з іншого, - різні негативні явища. У свою чергу, норма впливає на негативні явища і, навпаки, негативні явища здійснюють зворотний вплив на норму, що викликає зміни законів. Ці та інші моменти також доцільно враховувати під час кримінологічних експертиз чинних правових актів та їх проектів.
По-четверте, необхідно передбачити і відстежувати усі параметри кримінологічної ефективності правових норм, яка може набувати самого різного значення. Вважається за можливе передбачити існування різних рівнів ступенів кримінологічної ефективності, наприклад, максимальної, високої, середньої, низької, а також неефективності та антиефективності. В даному разі запропонована нами пропозиція не протирічить загальному правилу, що норми права мають ступінчаті цілі, які самі формуються у виді наближення до якогось окремого ідеалу (скорочення злочинності тощо), і що в цих умовах ефективність дії правових норм може набувати самих різних ступенів (рівнів) [10, с. 32, 109].
У даному контексті доречно навести висловлювання Гегеля про те, що мета для свого існування має потребу в засобі, мета пов'язує себе через засіб з об'єктивністю"[11, с. 196]. Саме тут можна вбачати дію правової норми в якості одного з засобів в досягненні кримінологічної мети, яка є складовою загальносоціальної мети.
По-п'яте, - щодо визначення змісту класифікації умов, в яких діє чи має діяти норма права:
- макросоціальні умови;
- мікросоціальні умови;
- особистісні умови, які відносяться:
1) до самої норми;
2) до діяльності правозастосовчих органів;
3) до особливостей правосвідомості й поведінки громадян, які дотримують чи порушують вимоги правової норми;
4) урахування загальних законів та принципів управління в сучасний період (необхідного різноманіття, співвідношення стимулів і антистимулів, сполучення зовнішнього регулювання і саморегулювання тощо);
5) урахування сукупності збуджуючих криміногенних факторів антистимулів та їх нейтралізації;
6) забезпечення переваги потужності позитивних стимулів над потужністю антистимулів;
7) охоплення управлінським впливом усіх основних факторів, які визначають кримінологічний стан даної системи, що знаходиться в даній правовій сфері регулювання;
8) урахування в процесі експертизи специфіки права та дотримання законотворчої техніки.
По-шосте, - щодо здійснення процесу виміру кримінологічної ефективності правових норм можна запропонувати послідовність цих дій:
1) визначення існування чи неіснування соціальної (у тому числі кримінологічної) проблеми;
2) оцінка з кримінологічних позицій ефективності норми за вищеназваними ступенями (рівнями) згідно з критеріями;
3) визначення причин кримінологічної неефективності норми;
4) визначення шляхів усунення причин і умов неефективності удосконалення законопроектів та практики їх застосування.
5) визначення схеми кримінологічного дослідження щодо вивчення ефективності норм права може включати наступні елементи:
а) визначення мети гіпотези, питання дослідження в операційних поняттях та в кількісній формі;
б) визначення методики і техніки дослідження (методів отримання достовірної інформації та методів кількісного аналізу);
в) збір необхідної інформації;
г) перевірка, класифікація, підготовка інформації для розрахунків;
д) здійснення розрахунків;
е) аналіз і опис результатів перевірки гіпотез в операційних поняттях та в кількісній формі;
є) інтерпретація результатів кримінологічних даних.
По-сьоме, - щодо методики визначення шляхів підвищення кримінологічної ефективності правових норм доцільно дотримуватись таких правил:
1) висунення гіпотез про недостатню кримінологічну ефективність правових норм;
2) перевірка вказаних гіпотез - розробка способів і прийомів збору, обробки і аналізу інформації;
3) формулювання висновків і рекомендацій, що випливають з результатів перевірки гіпотез;
4) обговорення проблеми правового експерименту як особливого методу пошуку оптимальних правових рішень.
Аналізуючи зарубіжний досвід щодо застосування кримінологічної експертизи та деякі дискусійні питання, пов'язані з цим явищем, зокрема з такими, як проблеми визначення об'єктів кримінологічної експертизи, а також - чи можна віднести кримінологічну експертизу до заходів загального попередження
Loading...

 
 

Цікаве