WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінологічна експертиза як засіб удосконалення законотворчого процесу - Реферат

Кримінологічна експертиза як засіб удосконалення законотворчого процесу - Реферат

здійснювані на основі науково обґрунтованої методики з використанням кримінологічних знань дослідження та оцінка законодавчих проектів та інших нормативно-правових актів з метою виявлення і запобігання нормативному закріпленню положень, реалізація яких може посилювати дію причин та умов, що призводять до вчинення злочинів, або послаблювати соціальні засоби (заходи), спрямовані на усунення таких причин та умов [8, с. 96-98].
Аналізуючи дані документи, можна цілком погодитись із зазначеними здобутками в даному напрямі щодо визначення поняття кримінологічної експертизи у відповідності з вибором об'єкта її впливу.
Щодо об'єктів кримінологічної експертизи, то вважалося б за доцільне зазначити, що коли йдеться про спеціальний закон або інший нормативно-правовий акт, ці об'єкти повинні визначатисяспеціальним конкретним законом. Зокрема, в статті 5 Проекту під редакцією А.П. Закалюка до об'єктів кримінологічної експертизи відносяться:
1) проекти:
а) Закону України;
б) Указу Президента України;
в) державної програми;
г) постанови Кабінету Міністрів України;
д) нормативно-правового акта іншого органу виконавчої влади;
е) постанови або наказу Національного банку України та інших суб'єктів прийняття нормативних актів, що функціонують не загальнодержавному рівні;
2) у випадках, передбачених даним законом, може бути чинний законодавчий або інший нормативний правовий акт [8, с. 100].
З цим повністю можна погодитись. Водночас, говорячи про п. 4 ст. 7 проекту, де зазначено, що експертиза щодо чинного акту може призначатись у разі "істотного погіршення" стану злочинності у сфері суспільних відносин, які він регулює, якщо є підстави пов'язувати це погіршення з недоліками правового регулювання [8, с. 101], на нашу думку, немає необхідності чекати, поки "істотно погіршиться стан злочинності" в даній сфері відносин, а завдяки саме ініціативі як державних, так і недержавних (кримінологічних асоціацій) органів і установ, які могли б бути замовниками експертизи та їх кримінологічним спостереженням, могла б проводитись кримінологічна експертиза, коли існуватиме достатньо підстав для її проведення, пов'язаних просто "з недоліками правового регулювання", не очікуючи "істотного погіршення стану злочинності". Закони, чи інші нормативні акти можуть застарівати, втрачати свою актуальність, не відповідати сучасній політичній і економічній обстановці і т. ін. Тому кримінологічна діагностика даних актів повинна здійснюватись постійно і цей процес має бути контрольованим.
Зважаючи на те, що норма права детермінується та забезпечується цілою системою соціальних факторів як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру, таким чином, одночасно вона стає детермінантою людських уявлень та людської поведінки. Саме детермінаційна сила правової норми в залежності від її спрямованості (соціальної корисності чи, навпаки, шкідливості) може спонукати, активізувати чи стримувати діяльність людей в тому чи іншому напрямку і одночасно бути стимулятором або рушійною силою тих чи інших вчинків.
Тому, наскільки соціальна цінність, у нашому разі кримінологічна ефективність правової норми буде відповідати істинності, яка залежить від законодавця лише настільки від нього залежить відображення в нормах об'єктивної потреби розвитку суспільства. І наскільки вірно буде визначений кримінологічний інтелектуальний момент в нормі права, настільки вдало буде ця норма сформульована, а не навпаки, бо істину законом вигадати чи змінити неможливо, оскільки розвиток суспільства здійснюється не за юридичними законами, а за їх допомогою стримуються чи стимулюються ті чи інші суспільні процеси. Тому, на наш погляд, у законопроектних роботах під керівництвом А.П. Закалюка вдало здійснено розподіл щодо прогнозування та оцінки як юридичної, так і соціальної ефективності закону шляхом проведення експертизи його проекту за критеріями "юридичної ефективності, що проводиться правовою експертизою, а також за критеріями соціальної ефективності, яка має оцінюватися відповідною соціально-галузевою експертизою, у тому числі кримінологічною" [8, с. 96-98].
Слід додати, що юридична ефективність норми визначається як неухильне її дотримання адресатом, а соціальна, у тому числі кримінологічна ефективність, - як рівень досягнення соціальної мети. Безперечно, ідеальних ситуацій співпадання юридичної та соціальної (кримінологічної) ефективності трапляється значно менше, ніж це бажано. Можна навести приклади того, що за часів адміністративно-командної системи і органічно супутнього їй бюрократизму була переважна орієнтація на юридичну ефективність норм права і повне ігнорування їх соціальної ефективності, що приводило до певних конфліктів між особою та державою.
Сьогодні наявні певні викривлення орієнтирів у законотворчій діяльності, в результаті чого суспільство постійно хвилюють процеси втягнення в протиправну, у тому числі злочинну, діяльність широких верств населення, коли для одних вона є основним засобом забезпечення високого соціального і матеріального статусу; для інших - виживання, захисту своїх прав та інтересів, а для когось - вираз протесту.
Має певний розвиток кримінальна підструктура суспільства зі своїми політичними амбіціями, "духовною базою", "тіньовою економікою", корупцією, "тіньовою юстицією", що породжує та об'єднує на ґрунті спільних інтересів певні кола громадян та процеси глобалізації злочинної діяльності, які, на жаль, недостатньо супроводжуються адекватною глобалізацією правоохоронної діяльності. Саме тому актуальним є примат запобіжної діяльності над каральними заходами, а в запобіжній діяльності - примат заходів соціальної допомоги тим, хто її потребує. Одночасно важелі каральних засобів повинні забезпечити для злочинців високу "собівартість" порушень ними кримінального закону.
При проведенні кримінологічної експертизи, на нашу думку, доцільно враховувати такі підходи щодо здійснення правового і кримінологічного аналізу ефективності правових норм. Зокрема, - співвідношення між фактичним результатом їх дії (якщо ми експертуємо чинні правові норми) або результатом їх дії, що передбачається завдяки кримінологічному прогнозу і тими соціальними цілями, для досягнення яких ці норми були прийняті.
У даному разі суб'єктами, що проводять кримінологічну експертизу, мають бути доведені наступні принципові позиції.
По-перше, що сама властивість дії правової норми, а не щось інше, здатна посилювати дію причин і умов, що призводять до вчинення злочинів, або послаблювати соціальні заходи, спрямовані на усунення таких причин і умов. Можливо в даному
Loading...

 
 

Цікаве