WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінологічна експертиза як засіб удосконалення законотворчого процесу - Реферат

Кримінологічна експертиза як засіб удосконалення законотворчого процесу - Реферат

діяльності з площини кримінологічних досліджень емпіричного та теоретичного характеру у нормативістську сферу, а також визначення компетенції суб'єктів цієї діяльності має здійснюватися державою, її законодавчою та виконавчою владою.
Разом з тим, вважалося б за доцільне не захоплюватись практикою безсистемних змін нормативних правових актів щодо боротьби зі злочинністю без їх достатнього науковогообґрунтування та забезпечення кримінологічними експертизними процедурами. А для цього суттєве значення має створення та організація реєстрації і обліку системи кримінальних проявів на позавідомчих засадах, що дало б змогу стеження за рухом інформації про злочини від перших сигналів до їх подальшого проходження і реакцією на них з боку правоохоронних, судових та інших державних органів, від початку кримінологічного відстеження кримінальних процесів аж до зняття чи погашення судимості і відшкодування збитків засудженими. Без реальної картини даного процесу та об'єктивних кримінологічних досліджень цієї сфери відносин вирішення цих питань за допомогою однієї нормативістики є проблематичним.
Існує певний досвід з цих питань у Росії. Зокрема, у Зверненні кримінологів до Президента Російської Федерації та до Федеральних зборів Російської Федерації пропонується створити в структурі апарату Державної Думи структурний підрозділ з організації кримінологічної експертизи законопроектів, новою редакцією законопроекту "Про кримінологічну експертизу" - здійснення підбору експертів, у перспективі передбачається створити Єдину кримінологічну службу Російської Федерації, яка б, поряд із іншими питаннями, організовувала б проведення кримінологічної експертизи нормативних правових актів, що вносяться різними суб'єктами законодавчої ініціативи і т. ін. [4].
Ще до цього у 1996 році під редакцією А.І. Долгової було розроблено проект Федерального Закону Російської Федерації про кримінологічну експертизу законодавчих та інших нормативних правових актів [5]; Урядом Російської Федерації в 2000 році в проекті Федерального Закону "Про основи державної системи попередження злочинів" кримінологічна експертиза визначалась як спеціальне дослідження проектів законів, інших нормативних правових актів, що проводиться для оцінки їх можливого впливу на стан злочинності [6]. Сам термін "кримінологічна експертиза" виник як припис для виконання в РФ у 1992 р. [7].
У цьому сенсі слід зазначити, що розроблена Академією правових наук з участю фахівців Національної академії внутрішніх справ України та деяких інших установ Державна автоматизована система кримінологічної інформації (ДАСКІ) дає можливості системного інформаційного забезпечення кримінологічної експертизи [8, с. 104].
Підтримуючи думку А.П. Закалюка щодо розвитку "прикладних кримінологічних розробок", а також створення загальної системи кримінологічної безпеки та використання кримінологічної експертизи в якості інструментарю, запобігання та протидії кримінальним проявам, зокрема, у сфері законотворення щодо відповідності закону вимогам кримінологічної ефективності, вважалося б за доцільне звернути увагу на наступне [7, с. 100].
Започаткована у 1992 році А.П. Закалюком ідея кримінологічної експертизи законопроектів знайшла свою підтримку у Розпорядженні Президента України № 35/95-ПР (п. 11) від 10.02.1995 р. і реалізована під керівництвом автора у Науково-дослідному інституті вивчення проблем злочинності Академії правових наук України.
Розробка методологічних засад цієї експертизи [7, с. 101-103], а також вихід проектів Закону України "Про кримінологічну експертизу" та Положення про порядок проведення кримінологічної експертизи [9, с. 96-124] створило в сучасний період фундаментальні засади та організаційно-методичне підґрунтя для впровадження в Україні кримінологічної експертизи проектів законодавчих актів.
Виконання цього завдання здійснювалось створеним при Науково-дослідному інституті вивчення проблем злочинності тимчасовим творчим колективом (відповідно до постанови № 7-11/б від 6.03.96 р. Бюро Президії Академії правових наук України) під керівництвом доктора юридичних наук, професора, академіка АПрН України А.П. Закалюка [8, с. 96-98].
Втілена у вищеназваних розробках ідея наукового забезпечення законодавчого регулювання найгостріших соціальних процесів завдяки концептуальним підходам щодо законотворчого експерименту, наукового супроводження реалізації прийнятого Закону, прогнозування кримінологічних наслідків його дії та оцінка його юридичної та соціальної ефективності знайшла своє визначення як у сформульованих чинниках, що впливають на кримінологічну ефективність законів, так і у зазначених вихідних положеннях, що стосуються експертизи проектів законів та інших нормативних актів.
Повністю можна погодитись з думкою авторського колективу щодо необхідності законодавчого регулювання кримінологічної експертизи, а також з тим, що, виходячи зі специфіки предмету, цілей, завдань, підстав проведення, особливостей висновку та інших питань, які стосуються кожного окремого виду експертизи, весь комплекс проблем не може бути врегульований у загальному та особливому законах, і що кожен вид експертизи потребує спеціального закону [8, с. 96-98].
І саме відображення сутності вищезазначених концептуальних проектів, їх юридична конструкція відповідають започаткованій ідеї, а методологічні засади кримінологічної експертизи щодо розуміння кримінологічної ситуації (чинників, що впливають на неї, у тому числі законодавчих), методики пізнання явищ, які реалізовуватимуться у майбутньому завдяки прогностично-оціночним операціям за виконанням інформаційно-пошукових та інформаційно-прогностичних завдань, дають змогу створення державної системи забезпечення експертів необхідною кримінологічною інформацією для вирішення прогностично-експертних завдань.
Заслуговує на увагу розробка комплексної методики кримінологічної експертизи проектів законодавчих, інших нормативних правових актів, управлінських рішень, яка охоплює питання, пов'язані з операціями добору і підготовки експертів, визначення завдань, моделювання та оцінювання інформації, впливу об'єкта експертизи на кримінологічні чинники, агрегування експертних оцінок та підготовка експертних висновків. Розгляд цієї діяльності як однієї з ланок (етапів) законодавчого (нормативного) процесу, і що кожний вид експертизи потребує спеціального закону, надає "конкретики" регулюючим нормам на загальному, особливому і спеціальному рівнях [7, с. 101-104].
Тому поняття кримінологічної експертизи відповідно до названого проекту визначається у вузькому розумінні як
Loading...

 
 

Цікаве