WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінально-правова кваліфікація вимагання за новим Кримінальним кодексом України - Реферат

Кримінально-правова кваліфікація вимагання за новим Кримінальним кодексом України - Реферат


Реферат
на тему:
Кримінально-правова кваліфікація вимагання за новим Кримінальним кодексом України
За складних економічних умов важливою є соціальна роль, зокрема у постачанні населенню міст і промислових центрів продуктових та промислових товарів, значна кількість яких реалізується через ринки та за останні два роки зросла майже утричі. Зазначені товари переважно є контрабандними, або фальсифікованими, що створює можливість ділкам отримувати значні прибутки. Враховуючи прибутковість даної сфери діяльності, організовані злочинні угруповання завжди вважали її "зоною" власних інтересів. Як свідчить аналіз, саме з ринків первинно почалося зародження та зростання найбільш потужних організованих злочинних угруповань, які тепер здійснюють контроль не лише над ринками, а й над значною частиною сектора легального бізнесу.
Виходячи зі значимості питань захисту ринків, органами внутрішніх справ проводилася певна робота щодо забезпечення нормальних умов їх функціонування, тобто попередження й викриття злочинів з боку як посадових осіб адміністрацій ринків, рекетирів, так і самих підприємців.
Але, як демонструють аналіз оперативної інформації та результати проведених перевірок, простежується небажання адміністрацій ринків упорядкувати торгівлю, що дозволяє використання наявної ситуації з метою власного збагачення. Зазначеною обставиною користуються й численні злочинні угруповання, для яких подібна ситуація є однією із найпривабливіших причин для кримінального накопичення коштів. Заходи, що здійснюються на промислових та продовольчих ринках, не завжди приносять бажані результати, оскільки не оцінено реальну обстановку, пов'язану з ними. На сьогодні вимагання існує не у відкритій, а в завуальованій формі. Ті самі "бойовики", які раніше здійснювали неприкрите вимагання, тепер є офіційними працівниками "охоронних" або "страхових" структур, що діють на ринках. Як можна здогадатися, страхування та охорона для всіх торгуючих є "добровільно-примусовими" послугами. При цьому, як правило, менша частина послуг оплачується за безготівковим розрахунком, більша - готівкою.
Вимагання як масштабне явище виникає саме там, де держава не забезпечує функцій соціального контролю за будь-якими видами відхилень від законної діяльності підприємств, комерційних та підприємницьких структур або відхилень у поведінці окремих громадян.
Вимагання є багатовидовим явищем, але його суть при цьому залишається незмінною - отримання майнової вигоди під загрозою відкритого або замаскованого насильства з боку злочинних угруповань.
За сучасних умов вимагання доцільно розглядати переважно стосовно особливо небезпечних фактів організованого вимагання на грунті бізнесу (відносно корумпованих представників державних та галузевих органів управління, контролюючих органів, а також підприємців, банкірів, бізнесменів). Рекетири підпорядковують собі комерційні структури, банки, "захоплюють" ринки, впритул наближаються до державних підприємств та установ. Методи їх "роботи" є різноманітними й постійно вдосконалюються.
Відповідальність за вчинення цих злочинів організованою групою передбачено ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 262, ч. 3 ст. 308, ч. 3 ст. 312 Кримінального кодексу України.
Згідно з кримінальним законодавством вимагання належить до насильницьких посягань на приватну, колективну і державну власність.
Вимагання державного, колективного або приватного майна - це пред'явлена з корисливих спонукань вимога передати чуже майно чи права на нього, поєднана як з погрозою насильства над особою, у віданні або під охороною якої перебуває це майно, насильства над близькими їй особами, розголошення відомостей, що ганьблять її або близьких їй осіб, пошкодження або знищення майна, так з насильством, пошкодженням чи знищенням майна.
Вимагання приватного майна - це пред'явлена із корисливих спонукань вимога передати приватне майно громадян чи права на нього, або вчинення будь-яких дій майнового характеру, поєднана як із погрозою застосувати насильство до потерпілого або близьких йому осіб, розголосити відомості, що ганьблять його або близьких йому осіб, пошкодити чи знищити їх майно, так i з насильством, пошкодженням чи знищенням майна.
Вимагання посягає на два види суспільних відносин: власність і особу, що охороняються законом.
Вимагання можливе лише за наявності двох взаємопов'язаних дій:
1) протиправного пред'явлення майнової вимоги;
2) погрози заподіяння певної шкоди, застосування насильства, знищення або пошкодження майна при невиконанні такої вимоги.
Вимагання слід вважати закінченим з моменту пред'явлення вимоги, поєднаної зі зазначеними погрозами, насильством, пошкодженням чи знищенням майна незалежно від досягнення винною особою поставленої мети.
Вимога як ознака складу злочинів (ст. 189 КК України) означає викладену в рішучій формі пропозицію винного до потерпілого про передачу майна, права на майно або вчинення останнім будь-яких інших дій майнового характеру. Пред'явлена суб'єктом майнова вимога утворює ознаку об'єктивної сторони цього злочину лише за умови, що вона є завiдомо протиправною.
Вимога повернути борг, поєднана з відповідними погрозами чи насильством, якщо він виник з підстав, передбачених ст. 4 Цивільного кодексу України, не може розглядатися як вимагання. За наявності відповідних підстав такі дії можуть кваліфікуватися як самоуправство, злочин проти життя, здоров'я, волі й гідності особи тощо, навіть якщо вони вчинені із корисливих спонукань (Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності" від 25 грудня 1992 р. № 12) [1, п. 17]. Предметом вимагання є не лише майно, але й право на нього (надання права вимагати виконання зобов'язань; документи, які надають право на отримання майна, тощо), а також будь-які дії майнового характеру (передача майнових вигод або відмова від прав на майно тощо).
Особливістю вимагання є те, що його предметом може бути не лише майно, яке в момент посягання знаходиться у потерпілого, але й майно, яке перебуває в цей момент у фактичному володінні винного (одержане ним у борг, на зберігання, для ремонту і т. ін.). Володіючи певною річчю, вимагач може зажадати від її власника не пред'являти претензій до її повернення. За цією ознакою майно як предмет вимагання відрізняється від предмета інших посягань на власність. Предметом може бути i таке майно, якого немає у потерпілого в момент пред'явлення вимоги про його передачу i надходження якого до нього лише передбачається.
Стаття 189 КК України обмежує коло осіб, пред'явлення майнової вимоги до яких тягне відповідальність за вимагання чужого майна. Це особи, у віданні чи під охороною яких перебуває це майно.
Право на майно - це отримана в результаті дій потерпілого можливість вимагача користуватися майном, що вимагається, володіти і розпоряджатися ним. Стосовно об'єктів власності громадян, які можуть відчужуватися тільки у встановленому нормативнимиактами порядку, то така можливість вимагачеві може бути надана лише шляхом оформлення відповідних документів. Під ними слід розуміти документи, які мають правове значення, тобто встановлюють право на майно (чи сприяють цьому), або ж звільняють від обов'язків майнового характеру. Прикладом може слугувати договір дарування речі, доручення на право користування нею. Щодо інших речей, право на які може бути одержано без документального оформлення, така можливість може бути отримана винним внаслідок вчинення потерпілим будь-якої іншої дії, що позбавляє його права на володіння певним майном (наприклад, знищення боргової розписки).
Під іншими
Loading...

 
 

Цікаве