WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Корупція в Україні та Німеччині: порівняльний аспект - Реферат

Корупція в Україні та Німеччині: порівняльний аспект - Реферат

протиправних угод - відбувається домовленість про виконання взаємних зобов'язань за принципом "я - тобі, ти - мені". Після цього настає третя фаза - виконання взятих зобов'язань.
Засновуючись на цій схемі й побудована система виявлення та знищення корупції в Німеччині. Головним законодавчим актом і засобом є "Закон про боротьбу з корупцією", що діє в сучасній формі, починаючи з 13 серпня 1997 року. В ньому закріплені головні форми корупційних злочинів:
1. Підкуп парламентаріїв (§ 108e).
2. Підкуп та продажність при ділових стосунках (§ 299).
3. Особливо тяжкі випадки підкупу та продажності при ділових стосунках (§ 300).
4. Надання переваги (§ 331).
5. Продажність (§ 332).
6. Надання переваги (§ 333).
7. Підкуп (§ 334).
Особливо тяжкі випадки підкупу та продажності (§ 335).
Тим самим Закон привів до загального знаменника й протиставив одне одному підкуп та продажність, як дві сторони одного злочину.
Закономірне питання про те,наскільки об'єктивно й наскільки кількісно й якісно охоплені процеси корупції в країні може дати статистика. Проте, всеохоплюючої статистики цього виду злочинів в Німеччині нема [11] й існують лише розрізнені статистичні добірки, серед яких необхідно виділити:
- статистичні звіти правоохоронних органів. Серед них варто наголосити на "Поліцейській статистиці злочинності", в якій з 1994 року особливо виділено розділ "злочини із використанням службового становища" із детальними підрозділами про надання переваг, підкуп та продажність. Прокурорські статистики та періодичні інформації про накладення покарань, як це не дивно, не виділяють корупцію в окрему групу злочинів;
- публікації федерального комітету криміналістики "Про стан корупції в країні" ("Lagebild Korruption"), що з 1994 року подає на підставі звітів кожної з німецьких земель загальну картину процесів корупції в державі. Проте, інформація обмежується лише поліцейською статистикою справ, по яких проводилося або ведеться слідство;
- загальний звіт міністерств юстиції та внутрішніх справ про стан безпеки в державі ("Erster Periodischer Sicherheitsbericht"). Цей звіт має коротку та розширену форми і є найбільшим узагальненням інформації. Недоліком його є лише те, що дотепер з'явився лише один звіт (за 2001 рік). І хоч цей документ має назву "Перший періодичний звіт про стан безпеки", ніякої періодичності у його виході доки не спостерігається.
Всі наведені вище джерела дозволяють простежити процеси в галузі корупції. До найбільш важливих тенденцій їх розвитку слід віднести нижченаведені.
1. Кількість заведених справ цього виду злочину постійно зростає (з 258 у 1994 до 1,072 у 1998 р.). Цей постійний приріст засновується майже виключно на зростанні структурної корупції.
2. Зв'язок між ОЗ та корупцією постійно слабшає (з 1994 по 1998 рр. ця цифра знизилася із 13 % до 0,7 %). Проте, не відомо, чи цей процес справді в цьому напрямі протікає, чи лише поліції стає все менше відомо про взаємодію корупції та ОЗ [12].
3. Найбільш враженим корупцією сектором є органи місцевої влади. Із певною відстанню до них знаходяться в цьому списку також органи юстиції та підприємства.
4. Корупційні дії спрямовуються на досягнення переваг, перш за все, у таких секторах, як галузь охорони здоров'я (20 %), будівництво (15 %), поліція (12 %), органи місцевої влади (6 %) та інженерні бюро (2 %).
5. Продажні службовці перебувають на їх посадах не менше п'яти років на той момент, коли вони потрапляють по справі про корупцію до слідчих органів. Їх посади, переважно, - діловодство.
6. Корупційні справи складають досить малу частку у загальній структурі злочинності (в середньому - 0,05 %).
7. При отриманні хабарів іноземці становлять мізерний процент (3 %), а при дачі тих же самих хабарів або інших послуг з метою корумпувати, то вони переважають (51 %). Особливо вражені цим процесом органи влади, що займаються видачею паперів для іноземців (візи) та посвідчень водія [13].
8. При порушенні справ про надання або отримання переваг звинувачувані майже завжди виходять "сухими з води": лише у 4 % випадків справа закінчується засудженням. Тим самим цей вид корупційного злочину відрізняється від середнього показника засуджень по країні, який становить 30 %.
9. При порушенні справ відносно підкупу, продажності на зловживання службовим становищем шанси довести обвинувачуваним їх вину зростають. За статистикою, 31 % обвинувачених засуджують.
10. При аналізі корупційних зв'язків між тим, хто дає хабара, й тим, хто його бере, необхідно підкреслити, що давання хабара утричі небезпечніше, ніж його отримання - сторона, що дає хабара, засуджується у 30 % випадків, що стали відомими, а продажні службовці - лише у 10 %.
Наступним важливим аспектом аналізу є питання про структури та форми корупції. Це питання має принаймні такі відповіді.
1. Підвищення прибутків за допомогою корупції - для цього продажні службовці підписують за хабарі завищені рахунки фірмам, що виконують державні та комунальні замовлення.
2. Корупційні дії з метою відтіснити конкурентів й отримати відповідні контракти - для цього "відкуповуються" посадові особи, які приймають рішення або володіють конфіденційною інформацією.
3. Корупція з метою отримати від державних та суспільних фінансових установ кредити, субсидії та фінансові привілеї.
4. Підкуп державних, політичних та суспільних діячів, аби примусити їх мовчати, не ставити непотрібні їм питання й не вимагати документи, які не мають ті особи, що платять бакшиш. Цей вид особливо поширений у проектах та контрактах, пов'язаних з охороною навколишнього середовища.
5. Підкуп прикордонників і митниці з метою прикриття руху товарів, грошей або осіб, які перетинають кордон.
6. Корупція з метою примусити державні або комунальні органи видати відповідні дозволи злочинним позивачам, що веде до збитків держави та суспільства й до збагачення тих, хто підкуповує.
7. Плата місцевим службовцям з метою отримати документи з дозволом для перебування й роботи в Німеччині.
8. Підкуп з метою отримати дозволи на будівництво, організацію важких транспортів, відкриття нічних клубів та інші дозволи, які без корупції ніколи не були б виданими.
9. Плата поліції та іншим представникам правоохоронних органів з метою позбавитися необхідності сплачувати штрафи, особливо при контролях транспорту, за порушення правил руху, за повернення посвідчення водія й т. ін.
Корупція регулярно проявляє себе і в інших
Loading...

 
 

Цікаве