WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Корупція в Україні та Німеччині: порівняльний аспект - Реферат

Корупція в Україні та Німеччині: порівняльний аспект - Реферат


Реферат
на тему:
Корупція в Україні та Німеччині: порівняльний аспект
Взаємовплив країн на європейському континенті - проблема, яка завжди була актуальною. За необхідності вирішити болючі проблеми чи накреслити нові перспективи варто дізнатися, як подібні завдання вирішуються у наших сусідів по континенту. Цей досвід може бути як позитивним, так і негативним, але він завжди даватиме необхідний поштовх для кращого розуміння подолання назрілих проблем.
Одним з найбільш ефективних засобів для реалізації поставленого завдання є порівняльний аналіз. При цьому об'єкти для порівняння повинні бути відмінними один від одного, але водночас не настільки різними, щоб їх співставлення не можна було класифікувати, а результати - перенести з одного об'єкту на інший.
Тому для даного дослідження обрано протиставлення України та Німеччини, яке у порівняльному аналізі не є надуманим й штучним: якщо порівняти дані із періодичних досліджень "Transparancy International" (TI), то стає відразу ж зрозуміло, що ці країни належать до різних груп. Якщо в Німеччині рівень корупції є низьким, то Україна посідає чи не чільне місце в сумнівному змаганні за звання найбільш корумпованої держави на планеті. Проте різниця суспільних систем та правоохоронних структур в Україні та Німеччині не така велика, щоб їх не можна було ефективно порівняти. До того ж Німеччина розглядається в певних аспектах як взірець для України. Ставлення суспільства до злочинності й дотримання законодавства, а також ефективне функціонування правоохоронної системи безумовно належать до цих аспектів.
Через зазначені обставини проводиться порівняльний аналіз вказаних країн у сфері розуміння феномену злочинності та його приборкання в суспільстві, науці та правоохоронних структурах й конкретно переслідується мета - з'ясувати, як треба сприймати корупцію, що можна використати з німецького досвіду та які заходи необхідно провести щонайменше для контролювання корупційних процесів в Україні, а в перспективі - зниження її рівня в державі та суспільстві.
Українська держава характеризується на сьогодні як одна з найбільш корумпованих в світі, де з корупцією майже не ведеться боротьба. Остання досягла рівня заколоту проти державного устрою [1, с. 729-731]. Україна дійшла до межі абсолютної корупції, за якою починається розпад суспільства та занепад держави [2, с. 34].
Тому є ряд об'єктивних та суб'єктивних причин, серед яких відсутність відповідного досвіду і значний вплив корумпованих структур на найвищому державному рівні на формування поняття та стратегій подолання корупції. Це суспільне явище характеризується в Україні в цілому занадто поверхово, а засоби боротьби з ним є надто недосконалими, аби суттєво вплинути на корупційні процеси.
Аналіз "Науково-практичного коментаря Закону України "Про боротьбу з корупцією" за редакцією доктора юридичних наук М.І. Мельника [3] показує, що монографія є не тільки першою вдалою спробою систематизувати й перевести на наукову основу боротьбу з корупцією в Україні, але й відбиває обмеженість українського досвіду, недосконалість визначень корупції та залежність науковців-правознавців й правоохоронних органів від злочинних бажань корумпованої верхівки української держави. Найбільш разючий приклад - це ставлення до посади Президента України. Згадка цієї посади відбувається в монографії лише спорадично й без ніякого натяку на те, що Президент за свої корупційні, тобто протизаконні дії, може бути також притягнутий до відповідальності. Аналогічна ситуація спостерігається із представниками Верховної Ради. Тим самим порушується принцип рівності, що притаманний будь-якій демократичній суспільній формі, а сама посада Президента виводиться із правоохоронного простору.
Якщо у вищезгаданому "Науково-практичному коментарі Закону України "Про боротьбу з корупцією" вже на самому початку вказується: "Цей Закон визначає правові та організаційні засади запобігання корупції, виявлення та припинення її проявів, поновлення законних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, усунення наслідків корупційних діянь", то необхідно підкреслити, що прокламація цілей не знайшла відповідного теоретичного та практичного забезпечення. Так само благим побажанням залишилася й теза про механізми боротьби з корупцією: "Боротьба з корупцією здійснюється на основі чіткої правової регламентації діяльності державних органів, служб і осіб, уповноважених на виконання функцій держави, забезпечення гарантій прав та інтересів фізичних і юридичних осіб". Як службова так і доступна до широких суспільних кіл статистика говорить іншою мовою, тобто після прийняття закону рівень корупції на Україні не знизився, а суттєво зріс.
Прийняті Верховною Радою та введені в дію закони України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також - Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією", "Загальні правила поведінки державного службовця" та Концепція боротьби з корупцією на 1998-2005 роки є не стільки дієвими засобами опанування корупційних процесів в суспільстві, скільки "барочним оздобленням" державних органів, які намагаються не тільки Україні, але й усьому світові продемонструвати їх готовність боротися з корупцією. На превеликий жаль, факти та статистика свідчать випадку про формальну та малоефективну боротьбу з корупцією в країні [4, с. 653-654].
І це відбувається в той момент, коли вирішення вказаної проблеми конче необхідно. Крім того, в новітній історії України не було й немає іншої проблеми, яка була би представниками правлячої еліти так безсоромно затерта.
Ми визнаємо величезні заслуги перед Україною й усім світовим суспільством самовідданих українських борців проти корупції та організованої злочинності - вчених, політиків, правоохоронців та громадських діячів, які в умовах майже повної корумпованості державного апарату та влади в Україні не опустили руки, а всупереч волі їхніх могутніх корумпованих й злочинних начальників вели й продовжують наполегливу боротьбу із корупцією та ОЗ.
Тому ми намагаємося розширити можливості протидії та удосконалити зброю боротьби з корупцією в Україні за допомогою позитивного зарубіжного досвіду Німеччини, яка не є світовим еталоном у справі боротьби з корупцією, але навмисно береться для порівняння не найкращий в світі взірець (як, скажімо, от скандинавські країни або Гонконг), бо орієнтація на недосяжний ідеал може
Loading...

 
 

Цікаве