WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кіберзлочинність в Україні: перспективи протидії - Реферат

Кіберзлочинність в Україні: перспективи протидії - Реферат


Реферат
на тему:
Кіберзлочинність в Україні: перспективи протидії
Незважаючи на прийняті національні законодавства по боротьбі з кіберзлочинністю у ряді країн, у тому числі й в Україні, її "уніфікований" склад до цих пір чітко не визначений, оскільки як можливості технічних засобів, програмного забезпечення, засобів телекомунікацій, так і кримінальні хитрування самих кіберзлочинців, безперервно зростають з розвитком науково-технічного прогресу і відсталістю правових норм протидії [1, с. 30]. На сьогодні не існує загальновизнаного визначення поняття "комп'ютерних злочинів", а сам термін має переважно операційний характер. Це обумовлено відсутністю одноманітної доктринальної концепції, на підставі якої можна було б віднести конкретні протиправні діяння до таких злочинів у зв'язку з постійними змінами інформаційних технологій [2, с. 54]. Ми поділяємо думку Т.Л. Тропіної і вважаємо, що поняття "кіберзлочинність" потрібно вживати замість поняття "комп'ютерна злочинність", оскільки останнє вже не охоплює всі протиправні діяння в цій сфері. Вживання понять "кіберзлочинність" та "кіберзлочин" дозволить в подальшому уникати ускладнень при кваліфікації відповідних інформаційних правопорушень [3].
Інформаційні технології викликали появу нових умов, які використовуються криміналітетом для скоєння злочинів на національному, міжнародному і транснаціональному рівнях. Злочинні об'єднання, окремі "фахівці" кримінального бізнесу повною мірою використовують новітні технології для "відмивання" грошей, здобутих злочинним шляхом, несанкціонованого доступу до інформаційних систем і т. ін.
Специфіка даного виду злочинності полягає у:
- відносній комфортності, тобто готування та скоєння злочину здійснюється, практично не відходячи від "робочого місця";
- доступності - у зв'язку з тенденцією постійного зниження цін на комп'ютерну техніку;
- географії скоєння злочинів, яка є досить широкою, але враховуючи те, що основна кількість комп'ютерів розташована у великих населених пунктах, то саме на них і припадає "левова частка" злочинності;
- віддаленості об'єкту злочинних посягань - він може знаходитись за тисячі кілометрів від місця скоєння злочину;
- складності виявлення, фіксації і вилучення криміналістично-значущої інформації (слідової картини злочину) при виконанні слідчих дій для використання її в якості речового доказу і т. ін.
За даними Інтерполу, оголошеними на Шостому засіданні Робочої групи по співробітництву правоохоронних органів країн Центральної та Східної Європи (в серпні 2000 року) з питань боротьби з кіберзлочинністю, доходи злочинців, пов'язані з незаконним використанням новітніх технологій, посідали третє місце в світі після доходів від торгівлі наркотиками і зброєю [4]; за даними агентства Reuters, обіг коштів, що викрадалися і вимагалися кіберзлочинцями в 2004 році, склав 105 млрд. дол. США і, за прогнозами спеціалістів, ця цифра зростатиме.
Згідно з думкою американських експертів, у США середня вартість збитку від одного кіберзлочину становить 500 тис. дол., тоді як одне фізичне пограбування банку обраховується у 3,2 тис. дол. За заявою ФБР, американські бази даних щомісяця зазнають понад тисячу атак іноземних хакерів. Збитки від одного кіберзлочину на Заході складають в середньому від 450 тис. до 1 млрд. дол. США. Щорічні втрати фірм США - 100 млрд. дол., Великобританії - 4,45 млрд. дол., країн Західної Європи - 39 млрд. дол.
Відповідно до опитування про кіберзлочини, проведеного Інститутом комп'ютерної безпеки та ФБР, 57 % організацій-респондентів повідомили, що вважають приєднання їх до комп'ютерних мереж Інтернет місцем, звідки часто організовуються атаки, 30 % - повідомили, що мали місце факти несанкціонованого проникнення до їх комп'ютерних мереж сторонніх осіб, 26 % - зазначили, що в ході атак через Інтернет здійснювалася крадіжка інформації з обмеженим доступом.
Невипадково злочини у цій сфері ще у 1992 році були внесені ООН до списку 14 видів транснаціональних організованих злочинів, поставивши їх в один ряд із "відмиванням" грошей, терористичною діяльністю, організованим наркобізнесом, крадіжкою витворів мистецтв, інтелектуальної власності, незаконною торгівлею зброєю, захватом повітряних суден, морським піратством, заволодінням наземного транспорту, шахрайством, екологічними злочинами, торгівлею людьми, людськими органами [5, с. 13].
Наведений список кримінальних форм дозволяє виробити уявлення щодо приблизної сукупності традиційних складів злочинів, вчинюваних організованою злочинністю, і тих з них, які можуть складати її базову прибуткову національну і транснаціональну справу. Користь являється по суті їх спільною родовою ознакою і "становим хребтом" організованої злочинності в цілому [6, с. 286 - 287]. Одна із потенційних загроз кіберзлочинності полягає також і в тому, що вона надає значної матеріальної підтримки організованій злочинності для здійснення насильницьких видів злочинів, зокрема терористичних актів.
Відповідно до положень XVI розділу Особливої частини КК України можна дати загальне визначення злочинів в даній сфері.
Злочини у сфері комп'ютерної інформації - це передбачене кримінальним законом винне порушення прав та інтересів стосовно автоматизованих систем обробки даних, що зашкоджує правовій охороні прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, суспільства і держави. Тобто це діяння, суть якого міститься зовсім не у використанні самої електронно-обчислювальної техніки як засобу скоєння злочину. Цей розділ включає суспільнонебезпечні дії, які посягають на безпеку інформації та автоматизовані системи її обробки.
Наслідки неправомірного використання інформації можуть бути різноманітними: це не тільки порушення недоторканності інтелектуальної власності, але й розголошення відомостей про особисте життя громадян, майнова шкода у вигляді прямих збитків та неотриманих прибутків, втрата репутації фірми, різноманітні види порушень нормальної діяльності підприємства, галузі і т. ін.
За даними ДСБЕЗ МВС України, частка виявлених злочинів у сфері високих технологій у 2005 році складає 0,14 % від загальної кількості виявлених злочинів економічної спрямованості, що свідчить - при великозбитковості та високому рівні небезпеки, яку викликають злочини, вчинювані у сфері використання комп'ютерної інформації, - про вкрай низьку ефективність проведення дізнання та досудового слідства по злочинах цієї категорії, відсутність кваліфікованих фахівців (спеціалістів) у даній галузі, про нерозуміння на вищому державному рівні всіх проблем, що виникають внаслідок злочинної діяльності у цій сфері, сумнозвісну правозастосовчу практику, коли реалії розвитку криміналітету випереджають розробку ефективних механізмів протидії.
Офіційна статистика не дає можливості одержати достовірні дані щодо кримінологічної характеристики злочинів, що вчинюються у сфері використання інформаційних технологій, динаміки й структури таких злочинів. Це відбувається як через їїнедосконалість, так й через високу латентність таких видів злочинів. Дана тенденція спостерігається не тільки в Україні. За кордоном, де накопичена чимала й достовірна статистика кіберзлочинів, до суду доходять справи про менш ніж 1 % порушень. При цьому слід пам'ятати, що, за твердженням фахівців, ревізія в змозі виявити не більше 10 % електронних розкрадань [4].
За даними Департаменту інформаційних технологій МВС України у 2002 році із загальної кількості виявлених злочинів - 25 розслідувано було всього 15, п'ять справ зупинено на підставі п. 3 ст. 206 КПК України.
Loading...

 
 

Цікаве