WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблеми застосування кримінального законодавства в частині відповідальності за злочини у сфері службової діяльності - Реферат

Проблеми застосування кримінального законодавства в частині відповідальності за злочини у сфері службової діяльності - Реферат

посередництва в хабарництві було роз'яснене в Постанові Пленуму Верховного Суду СРСР від 31 липня 1962р. "Про судову практику в справах про хабарництво", де зазначалося, що посередником в хабарництві є той "хто діє за проханням або дорученням того, хто дає, чи того хто одержує хабар, сприяє досягненню або реалізації домовленості щодо дачі або отримання хабара". Таким чином, посередник одночасно сприяє здійсненню злочину і хабародавцем і особою, яка отримує хабар, що і є однією із підстав виділення цього діяння в окремий склад злочину.
Разом з тим існують інші обставини. На думку Б. Волженкіна, ці обставини заключаються в тому, що посередник, на відміну від пособника при даванні або отриманні хабара, обов'язково пов'язаний зі суб'єктами хабарництва, і в тому, що посередник, на відміну від підбурювача і організатора в даванні або отриманні хабара, діє не за власною ініціативою, а за проханням або дорученням хабародавця або особи, яка отримує хабар [11, с. 42]. Дану позицію займає також В. Клименко, який стверджує, що діями посередника обумовлюється вчинення злочину іншими співучасниками, законодавче вирішення питання про його кримінальну відповідальність усуне існуючу у Кримінальному кодексі України прогалину, що сприятиме підвищенню ефективності боротьби з більш широким спектром проявів пособництва у вчиненні злочину, і, в решті-решт, - більш повному охопленню кримінальним законодавством суспільно небезпечних діянь [7, с. 85]. Отже, на нашу думку, необхідно криміналізувати посередництво в хабарництві та доповнити відповідну статтю частиною такого змісту: "Посередник звільняється від кримінальної відповідальності, якщо він діяв в інтересах особи, відносно якої завідомо для нього мало місце вимагання хабара, або якщо після передачі хабара він добровільно заявив про це до порушення проти нього кримінальної справи".
Під час обговорення проекту нового КК України деякі вчені та законодавці висловлювали міркування щодо можливості декриміналізації відповідальності за провокацію хабара. Наявність цієї кримінальної норми, на їх думку, істотно ускладнює боротьбу з хабарництвом, зокрема методом контрольованого давання хабара особою, спеціально уповноваженою на таку дію правоохоронним органом. Ця особа, як вони вважають, не вчиняє злочину, бо, діючи в інтересах суспільства, вона виявляє особу, яка може одержати хабар, і викриває її [8, с. 35]. Разом з тим, якщо виходити з диспозиції статті 370 КК України "провокація хабара - це спеціальний вид підбурювання до вчинення злочину, а саме давання або одержання хабара, з метою викриття того, хто дав, або взяв хабар", практично будь-які оперативно-розшукові заходи, спрямовані на документування хабарництва є провокацією. Проте проблема полягає не тільки в тому, що зазначена норма суперечить Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" в статті, що передбачає право на провокування злочинних дій у випадку, коли інші можливі легітимні оперативно-розшукові заходи вичерпано, а й в тому, що мета викриття того, хто дав або взяв хабар може використовуватись працівниками правоохоронних органів для приховування хабарництва.
На думку Н. Капітонова, Б. Волженкіна, метод контрольованої пропозиції хабара виявляється поза законом, оскільки працівники правоохоронного органу, які його застосовують, самі визнаються злочинцями. Провокування суперечить морально-етичним засадам суспільства, створює небезпеку корумпованості в середовищі самих "провокаторів", від рішень яких залежатиме не тільки репутація, а й доля службових осіб різного рівня. Окрім цього, будь-яке посилення контролю і відповідальності призведе до зростання ставок хабарів, оскільки оплаті завжди підлягають не тільки послуги, а й острах бути викритим [12, с. 159].
З точки зору О. Охотнікова, ст. 370 КК України жодним чином не сприяє ефективній протидії корупції, оскільки захищає хабарників, перешкоджає викриттю корумпованих посадових осіб [13, с. 147]. Такої ж позиції дотримується О. Литвак і А. Зелінський, які вважають, що стаття про кримінальну відповідальність за провокацію хабара "захищає" корумпованих чиновників від оперативно-розшукових заходів для їх викриття [14, с. 5]. Таким чином, чинне законодавство України практично обмежує можливості оперативних підрозділів успішно протидіяти корупції та хабарництву. Тому, на наш погляд, було б доцільно декриміналізувати ст. 370 КК України "Провокація хабара" і доповнити ч. 2 ст. 369 КК України "Давання хабара" такими словами: "поєднане з умисним створенням службовою особою обставин і умов, що зумовили одержання хабара".
Усе вищевикладене дозволяє дійти висновку про наявність прогалин у кримінальному, оперативно-розшуковому та кримінально-процесуальному законодавстві, що в одних випадках робить неможливою боротьбу з хабарництвом законним шляхом, а в інших, - ускладнює проведення оперативно-розшукової діяльності та досудового слідства з розкриття хабарництва. Тому чинне законодавство потребує внесення низки змін для визначення підстав, методів виявлення та документування хабарництва, порядку їх здійснення та ретельної деталізації [15, с. 224].
Отже, проблема застосування кримінального закону в частині відповідальності за злочини в сфері службової діяльності є актуальною як в теоретичній, так і в практичній площині. Аналіз відповідних джерел засвідчив, що зазначені питання представлені лише в плані їх постановки. Все це дає підстави стверджувати про необхідність подальшого детального розгляду, обґрунтування та проведення власного дослідження із зазначеної проблеми, внесення пропозицій щодо змін та доповнень до чинного кримінального законодавства.
Список використаних джерел
1. Іванюк Р.І. Основні етапи соціально-правового дослідження проблем корупції та хабарництва // Вісник прокуратури. - 2003. - № 9. - С. 112.
2. Литвак О.М. Державний вплив на злочинність. - К.: Юрінком Інтер., 2000. - С. 78.
3. Стручков Н.А. Воинские должностные преступления. - М.: Юрид. лит., 1955. - С. 12.
4. Прокопович Е.В. Понятие и квалификациядолжностных преступлений // Сов. юстиция. - 1976. - № 17. - С. 5-8.
5. Светлов А.Я. Ответственность за должностные преступления. - М.: Юрист., 1978. - С. 7-9.
6. Мельник М.І., Хавронюк М.І. Розмежування складів злочинів "зловживання владою або службовим становищем" та "перевищення влади або службових повноважень" // Право України. - 1997. - № 6 - С. 27.
7. Клименко В.А. Посередництво у вчиненні злочинів: поняття, відповідальність, питання криміналізації // Міжнар. право і національне законодавство: Зб. наук. праць за заг. ред. д.ю.н. В.Л. Чубарєва. - К.: КиМУ, 2003. - Вип 3. - С. 84-85.
8. Борисов В.І. Кримінальна відповідальність за злочини у сфері службової діяльності за новим Кримінальним кодексом України // Збірник матеріалів міжнар. наук. - практ. семінару (11-12 травня 2001 р.). - Х., 2003. - С. 35.
9. Бажанов М.И. Некоторые вопросы ответственности за взяточничество по новому Уголовному кодексу Украины // Збірник матеріалів міжнар. наук. - практ. семінару (11-12 травня 2001 р.). - Х., 2003. - С. 37.
10. Навроцький В.О. Провокація хабара як можливий спосіб боротьби з корупцією // Вісн. акад. правових наук України. - 1998. - № 4. - С. 159.
11. Волженкин Б.В. Корыстные злоупотребления по службе (Хищения, взяточничество, злоупотребление служебным положением): Уголовно-правовая характеристика и проблемы квалификации: Дис…до-ра юрид. наук. - М., 1991. - С. 42.
12. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. - К.: Юрінком Інтер., 1998, - С. 311.
13. Охотніков О.М. Посилення кримінальної відповідальності за посадові злочини // Вісн. Запорізького юрид. ін-ту. - 1998. - № 3. - С. 147.
14. Литвак О.М., Зелінський А.Ф. Кого карає і захищає закон // Голос України - 1998. - 19 трав. - С. 5.
15. Попов І.М. Оперативно-розшукова діяльність чи провокація хабара? // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС ім. 10-річчя незалежності України. - 2003. - № 4. - С. 224.
Loading...

 
 

Цікаве