WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Замісна терапія у контексті протидії незаконному обігу наркотичних засобів і поширенню наркобізнесу в Україні - Реферат

Замісна терапія у контексті протидії незаконному обігу наркотичних засобів і поширенню наркобізнесу в Україні - Реферат

метадону - на "чорний" ринок, тим більше, що вже наявні спроби налаштування метадонового торгового наркобізнесу [15]. Так, у квітні 2004 року оперативники вилучили 150 г метадону на суму 30 тис. дол. США у будинку жительки Боярки. Жінка промишляла збутом наркотику разом зі своїми родичами - так би мовити, сімейне заняття злочинним промислом. Злочинців взяли на "гарячому". Під час обшуку оперативники виявили також і зброю. Неважко здогадатися, якими темпами наповнюватиметься чорний вітчизняний наркоринок, коли не треба буде, скажімо, контрабандно провозити метадон через кордон, а він вже законно буде завезеним до країни під приводом використання у методі замісної терапії. Вважаємо, що, з одного боку, у такий спосіб наркоторговцем виступить сама держава, а, з іншого, від "великого" наркобізнесмена чимало перепаде внутрішньодержавному (містечковому) наркобізнесу. У будь-якому разі страждатиме той самий наркоспоживач!
Відомо, що не існує єдиного ефективного медикаментозного методу лікування різних видів наркозалежності. Але певний позитивний досвід використання ефективних засобів лікування героїнової наркоманії, що передбачає відмову від застосування наркотиків, є в Російській Федерації, який дозволяє у 85 % випадків за умов стаціонарного лікування домогтися стабілізації стану хворих, що неминуче веде до активних устремлінь пацієнтів до подальшої соціально-психологічної підтримки [16]. Тут стає очевидною відверта неспроможність і безпідставність заявленого замісного методу терапії, тому що дана програма позбавляє лікарів добиватися істинного лікувального ефекту, індивідуалізації терапії та спричиняє подальшу наркотизацію населення України, одним з наслідків якої виступає зростання рівня криміногенності суспільства на тлі наркоманій.
І ще один важливий аспект - наявність домислів і здогадок про істинну природу пропаганди, розширення територій та масштабів введення замісної терапії наркоманії наркотиками. Виступаючи на Міжнародній конференції "СНІД, рак і споріднені проблеми" у Санкт-Петербурзі у 2003 році з доповіддю "Метадонові програми: критичне дослідження", фахівець зі Швеції Т. Халберг [16] указав на величезну фінансову силу, що стоїть за тією інформацією про замісну терапію наркоманії, яку ми отримаємо. За приклад він навів дані з Австралії, де фармацевт за постачання метадону 20-ом героїновим наркоманам отримує протягом одного року 40 тис. дол. США. (Такий собі організовано-легалізований збут наркотику вже державою - своєрідний наркобізнес у дзеркальному відображенні). Якщо у Франції 60 тисяч наркоманів отримують замісну терапію бупренорфіном, то у перерахунку на вартість такого лікування у Швеції (14 тис. дол. США - на одну людину на рік) вона складатиме 840 млн. дол. США. Чим же наведене не скидається на узаконену монополізацію наркобізнесу в руках конкретних посадових осіб на легальних підставах? Хочемо сказати, що у такому разі гіпотетично матимемо, з одного боку, набивання власних гаманців чиновників величезними грішми, а, з іншого, - своєрідну форму узаконеної евтаназії метадоном хворих на наркоманію.
Окрім наведеного широкого спектра проблем, пов'язаних із програмами і методом замісної терапії метадоном, існує ще один блок - це справжній міф, що стосується високого ступеню ефективності замісної терапії у хворих на героїнову наркоманію. Сама ідея не нова - початок був закладений ще у 1964 році для запобігання споживання наркотиків, придбаних у наркоділерів нелегально, а от використання одного наркотику для лікування залежності від іншого спочатку є провальною ідеєю. Приклад - безуспішні намагання лікування героїном і кокаїном морфінової залежності ще на початку 20-го століття. Сьогодні як засоби замісної терапії використовуються такі наркотичні засоби - оральний розчин метадону з цукром; повільно вивільнений морфін у таблетках і пігулках; бупренорфін - сублінгвальні таблетки. Метадон відрізняється високим ступенем хімічної залежності й токсичності. Бупренорфін викликає синдром відміни при переході з героїну. Повільно вивільнений морфін містить в собі небезпеку передозування та спричиняє відверто виражений синдром відміни. З огляду на зазначене, стають зрозумілими такі висновки.
1. Замісна терапія не може розглядатися як ізольований захід з видачі наркотичних засобів хворим на наркоманію, а має реалізовуватися лише й тільки у комплексі соціально-реабілітаційних заходів і адекватної професійно-трудової терапії (треба надати реальну альтернативу: замінити наркоспоживання нормальними умовами життя, навчання, працевлаштування. Сама ресоціалізація, на наше глибоке переконання, має виступати елементом замісної терапії).
2. Замісна терапія передбачає постійний моніторинг вмісту наркотику у біологічних середовищах хворого під жорстким контролем працівників наркологічної служби. За умов сьогодення навіть у першій групі з 200 осіб, розпорошеній по місту Києву, АР Крим, Одеській, Миколаївській, Донецькій та Дніпропетровській областях [14], навряд чи вдасться домогтися успіхів, тому що в основі такого заходу закладено, на наш погляд, і що підтверджується досвідом його введення в інших країнах світу, не турбота про психічне здоров'я українського народу, не бажання запобігти поширенню ВІЛ-інфекції/СНІД, що теж виступає міфом замісної терапії, а зовсім інший чинник - збути Україні партію метадону, який у нас не виробляється та є підконтрольним.Більше того, протягом 6 місяців триватиме апробація Проекту, на що виділено 200 тис. дол. США Глобальним фондом на замовлення Уряду України, а потім Програма замісної терапії потребуватиме величезних витрат з уже вітчизняного Держбюджету. А у той самий час, поки триватиме "пілотний проект" замісної терапії, наркобізнес і наркоманії в змозі вразити, беручи до уваги офіційну статистику МВС України щодо обліку споживачів наркотиків, та наші елементарні підрахунки, близько 8-10 тис. осіб [17, с. 1].
3. Значна кількість наркоманів не утримується в програмах замісної терапії, бо повертаються до систематичного споживання нелегальних наркотиків через криміналізацію наркотичних засобів і психотропних речовин.
4. І ще один, вкрай несподіваний, але реальний висновок - як лікувати потім результат замісної терапії, що проявляється у розвитку метадонової залежності, як запобігти виникненню так званої вікарної наркотизації як у випадку із залежністю від трамадолу [18, с. 207].
З огляду на все перелічене, вважаємо, що потребується розробка та введення в дію Національної стратегії боротьби з наркобізнесом, щоб раз і назавжди покінчити з міфологізацією наркоманій та наркобізнесу.
1. До основ Стратегії має бути закладене положення про те, що проблема не є нездоланною, тим більше, що існує позитивний досвід протидії у світі - фактично повне припинення нарковиробництва у 2000 році в Пакистані, скорочення на 78 % площ посівів коки в Болівії, зниження на 50 % міжнародних поставок кокаїну з Перу на світовий ринок.
2. Переведення основного вектора з політики зниження пропозиції за допомогою репресивних методів на політику зниження попиту, бо відомо, що основа величезних прибутків наркобізнесу живе завдяки першій збутій дозі наркотику або психотропу в 0,2 гр.
3. Консолідація всіх без винятку правоохоронних, а також інших органів державної влади, що мають реалізовувати даний напрям протидії, під жорстким контролем єдиного органу державного управління з проблем протидії наркобізнесу безпосередньо під керівництвом Президента України. Більше того, потребується об'єднання зусиль як по урядові лінії, так і по лінії неурядових структур. Пропонуємо перетворити Департамент боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС України на Національну агенцію з контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин - з виведенням ДБНОНу зі структури Міністерства внутрішніх справ - як спеціальний орган виконавчої
Loading...

 
 

Цікаве