WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Завдання та роль органів державної влади України в забезпеченні захисту конфіденційної інформації юридичних осіб - Реферат

Завдання та роль органів державної влади України в забезпеченні захисту конфіденційної інформації юридичних осіб - Реферат

Відносини щодо забезпечення роботи комп'ютерів, АС, КМ та МЕЗ при обробці повідомлень електрозв'язку
- Комп'ютери, АС, КМ, МЕЗ та повідомлення електрозв'язку Слідчі підрозділи ОВС, СБУ
Згідно з пунктом 3 Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 510, серед завдань служби визначено:
- своєчасне припинення злочинів у галузі економіки та запобігання їм;
- виявлення та припинення фактів порушення прав інтелектуальної власності;
- виявлення причин і умов, які сприяють вчиненню правопорушень у галузі економіки, та вжиття заходів щодо їх усунення.
Підрозділами боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та високих технологій Державної служби боротьби з економічною злочинністю у 2001-2004 роках вжито організаційно-практичних заходів щодо протидії злочинності у сфері комп'ютерної інформації та використання комп'ютерних технологій, зокрема щодо викриття злочинних посягань на ІзОД та злочинів, вчинених з використанням комп'ютерних і мережевих технологій. В Україні задокументовано та порушено кримінальні справи по фактах протиправних дій осіб, предметом злочинного посягання яких були масиви ІзОД, що завдало значну шкоду її власникам.
Протягом 2004 року підрозділами ДСБЕЗ викрито 27 злочинів щодо посягань на інформацію з обмеженим доступом та на таку, доступ до якої визначено її власником (у 2003-му - 53 злочини, у 2002 році - 32) [7]. Зазначені злочинні дії кваліфікувались слідством за ознаками статей 185, 190, 191, 231, 358, 361, 362, 363, 364 та 368 КК України. Питома вага даних злочинів становила 8,4 %, 11,4 % та 5,1 % від загальної кількості викритих злочинів у сфері високих (сучасних інформаційних) технологій (табл. 2).
До факторів зниження у 2004 році кількості викритих ДСБЕЗ злочинів щодо посягань на комп'ютерну інформацію слід віднести:
1) недосконалість норм законодавства України;
2) зміни з початку року у податковому законодавстві України та, як наслідок, підвищення у 3,5 рази розміру збитків, який свідчить про суспільну небезпеку дій порушників;
3) завантаженість підрозділів за іншими напрямами роботи [загальна тенденція щорічного росту у 15-23 % викритих ДСБЕЗ злочинів у сфері високих (сучасних інформаційних) технологій];
4) недостатню цільову організацію роботи підрозділів за даним напрямом роботи.
Таблиця 2
Статистика щодо злочинних дій проти ІзОД та інформації, доступ до якої визначено її власником, викритих
підрозділами ДСБЕЗ у 2002-2004 роках
Категорії злочинних дій 2002 2003 2004
Злочини у сфері ВТ, предметом яких є комп'ютерна ІзОД або комп'ютерна інформація, доступ до якої визначено її власником 32 53 27
Злочини у сфері високих (сучасних інформаційних) технологій 380 464 534
Питома вага, % 8,4 11,4 5,1
Підрозділами ДСБЕЗ у 2002 році викрито 25 злочинів за ознаками Розділу 16 КК України, що становило 88 % від загальної кількості викритих підрозділами ОВС. У 2003 році викрито 66 злочинів, що становило 100 % відповідно [7].
Прийняття Верховною Радою України у грудні 2004 року нових редакцій статей Розділу 16 [4] забезпечить практичні підрозділи краще сконструйованими нормами Кримінального кодексу України. Криміналізація дій проти ІзОД та комп'ютерної інформації, доступ до якої визначено суб'єктами відносин, приділяє увагу актуальності роботи саме за цим напрямом - охорони прав та законних інтересів осіб, передбаченого КК України.
За наявності у протиправних діях осіб одночасно ознак кількох складів злочинів проти різних об'єктів злочинного посягання, дії осіб кваліфікуються за сукупністю. Так, підрозділом боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та високих технологій УДСБЕЗ у Вінницькій області викрито та задокументовано злочинну діяльність гр-на Мельника А.Ю., який, використовуючи спеціальне програмне забезпечення, через мережу Інтернет незаконно збирав, використовував та розповсюджував ідентифікатори доступу до передплачених підприємствами та іншими громадянами послуг мережі, чим завдав їм значної шкоди. За результатами судового розгляду кримінальної справи на підставі зібраних доказів Мельника А.Ю. визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 362, ст. 231 та ч. 2 ст. 192 Кримінального кодексу України та обрано міру покарання - 3 роки позбавлення волі. Особу звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки. По справі забезпечено компенсацію завданих потерпілим збитків та витрати на проведення комп'ютерно-технічного дослідження по справі [8].
Згідно з Конституцією України та Закону України "Про прокуратуру" серед завдань та функцій органів прокуратури визначено:
- захист від неправомірних посягань економічної системи (ст. 4 Закону);
- захист від неправомірних посягань гарантованих законодавством соціально-економічних, особистих прав і свобод людини та громадянина (ст. 4 Закону);
- підтримання державного обвинувачення в суді (ст. 121 Конституції та ст. 5 Закону);
- представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом (ст. 121 Конституції та ст. 5 Закону).
Повноваження прокуратури також визначено в інших нормативно-правових актах України. Статтею 112 КПК України визначенопідслідність органів прокуратури з попереднього слідства за справами про злочини, передбачені статтями 145, 163, 182 та 359 КК України.
У судовому процесі по господарських справах згідно зі ст. 29 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ) прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, для представництва інтересів громадянина або держави. За статтею 2 ГПКУ прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту. Передбачено зазначення у позові органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Після прийняття судом заяви зазначений орган набуває статусу позивача (ч. 2 ст. 29 ГПКУ). Дані норми необхідно враховувати при охороні прав на конфіденційну інформацію державних та недержавних підприємств і організацій.
Органи судової влади згідно зі статтею 1 Закону України "Про судоустрій України" є органами державної влади. Відповідно до Конституції України та Закону України "Про судоустрій України" до завдань та функцій судів віднесено:
- здійснення правосуддя на засадах верховенства права, при цьому юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції та стст. 1, 5 Закону);
- забезпечення захисту гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (ст. 2 Закону).
При здійсненні правового захисту конфіденційної інформації юридичних осіб в органах правосуддя слід враховувати, що згідно зі статтею 22 Закону до повноважень місцевих (районних, міських та міжрайонних) судів віднесено розгляд кримінальних та цивільних справ, а також тих, що виникають з господарських правовідносин, та справ про адміністративні правопорушення, крім пов'язаних з державним або військовим управлінням.
Статтею 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" серед основних завдань визначено:
- здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;
- запобігання, виявлення і припинення порушень зазначеного законодавства;
- методичне забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції.
Джерелами даного законодавства згідно зі статтею 3 Закону України "Про захист
Loading...

 
 

Цікаве