WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Економіко-кримінологічні аспекти діяльності бурякоцукрової галузі України - Реферат

Економіко-кримінологічні аспекти діяльності бурякоцукрової галузі України - Реферат

уряди, тому їх дії повинні бути синхронними.
Російський союз виробників цукру запропонував устаткувати митниці приладами, здібними розпізнавати походження цукру: тростинний чи буряковий.
Україна повинна гармонізувати своє митне законодавство по цукру. Тим більше, що Росія згодна надати нам квоту на експорт бурякового цукру при умові 100 % забезпечення ним свої потреб.
Одна з найскладніших проблем - операції з давальницькою сировиною. Цим шляхом в Україну надійшло майже 1,5 млн т цукрової сировини. Згідно з чинним законодавством майже стільки ж повинно повернутися. В дійсності, за оцінками фахівців, з цього обсягу на внутрішньому ринку осіло 200 - 270 тис. т білого цукру. Вихід його з тростини складає 96 - 97 %. Слід зауважити, що деякі заводи декларують до 16 % збитків. Таким чином, навіть технологічно в Україні залишається до 15 % цукру-сирцю, котрий є компонентом для змішування з буряковим [12].
Імпорт цукру в Україну за останні роки наведено в таблиці [5].
Таблиця
Найменування 2001 2002 2003
Всього, тис. т 449 473 1520
У тому числі:
білого цукру
138
54
79
Цукру-сирцю з тростини 311 410 1399
У тому числі за квотою для внутрішнього ринку
260
-
380
Цукровий сироп (в перерахунку на білий цукор)
-
9
42
Слід зазначити, що традиційні економічні зв'язки в галузі бурякоцукрового виробництва та торгівлі цукром між Україною і країнами СНД, в першу чергу з Російською Федерацією, були розірвані внаслідок застосування обмежень на імпорт українського цукру.
З метою просування українського цукру на російський ринок українською стороною внесена пропозиція щодо надання пільг при поставках цукру до Російської Федерації російським власникам українських цукрових заводів та українським цукровим заводам з російськими інвестиціями.
До Програми економічного співробітництва між Україною і Російською Федерацією на 1998 - 2007 pp. внесені пропозиції про створення спільних українсько-російських підприємств в цукровій галузі, участь суб'єктів Росії в приватизації українських цукрових заводів, створення клімату найбільшого сприяння спільному виробництву і реалізації продукції.
Узгоджено з російською стороною графіки поетапного скасування вилучень з режиму вільної торгівлі - по цукру з січня 2007 p., запропоновано аналогічні терміни скасування вилучень з Білоруссю, Молдовою та іншими країнами СНД.
Встановлення щорічної тарифної квоти на імпорт цукру-сирцю тростинного, як цього вимагають країни-члени Світової організації торгівлі, до якої Україна має намір приєднатися, може призвести до негативних економічних і соціальних наслідків, оскільки ще більш ускладнить ситуацію на ринку цукру в Україні. Крім того, це суперечить домовленостям, досягнутим з Російською Федерацією щодо можливості введення з 2004 р. тарифної квоти на експорт з України в Росію цукру білого, при відсутності префенційного імпорту цукру-сирцю, білого цукру та цукромістких продуктів в Україну [6].
Основними причинами незадовільного стану бурякоцукрової галузі є поглиблення розладу в роботі підприємств цукрової промисловості, деформація сировинних зон, багаторазова зміна власників, загальна деградація матеріально-технічної бази галузі, виснаження природно-біологічного потенціалу основних зон бурякосіяння, різке зменшення внесення добрив, недосконала інфраструктура ринку.
В галузі зросла кількість посередницьких структур і трейдерів, а цукровий завод як основний економічний суб'єкт втрачає своє значення та сенс існування. Агробізнес взагалі здійснюється не у виробництві, а у спекулятивно-комерційній сфері навколо цукрового заводу в "тіньовому" режимі.
Останніми роками збільшилася кількість корисливих злочинів у сфері цукрової галузі. Ситуація стає ще більш небезпечною у зв'язку з тим, що до протиправної діяльності все частіше залучаються особи керівного складу [13].
Починаючи з 2000 року, у галузі тільки співробітниками органів внутрішніх справ викрито 533 корисливі злочини, з яких 476 (майже 90 %) розкрадань, у тому числі у великих та особливо великих розмірах - 255 (53,6 %), 224 (47 %) - посадові злочини. До кримінальної відповідальності притягнуто 194 особи. Встановлена сума матеріальних збитків, яка складає 110,2 млн грн [13].
Основними типами зловживань у цукровій галузі є такі [14]:
Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів; зловживання владою або службовим становищем. Наприклад, керівники 3-ох львівських фірм уклали з американською компанією договір на переробку тростинного цукру. Львів'яни вирішили приховати факт ввозу тростинного цукру. Вони уклали нові протиправні угоди з тією ж американською фірмою. Таким чином припинили дію договорів про переробку сировини. Ввезений цукор-сирець отримав статус вже імпортної сировини, яка переробляється без давальницьких схем. А щоб заплутати справу, бізнесмени продали цукор-сирець ще одному підприємству, котре переробило його, потім комерсанти реалізували перероблений цукор. Таким чином, державний бюджет недоотримав обов'язкових платежів в особливо великих розмірах. За матеріалами УБОЗ УМВС Львівської області прокуратурою порушені кримінальні справи.
Розкрадання державного та колективного майна. У підсобному господарстві ім. Шевченка торгово-промислової фірми "Джі СіЕМ Індастрікс Інк." Бобровицького району Чернігівської області встановлено недостачу 88,5 т цукру вартістю 106,2 тис. грн, який також не обліковувався в бухгалтерському обліку.
Неефективне, нецільове використання бюджетних та позабюджетних коштів. ВАТ "Первухінський цукровий завод" Харківської області без відповідного дозволу ДПІ реалізовано 672 т меляси на загальну суму 241,9 тис. грн, що перебувала у податковій заставі. Зазначені кошти не були перераховані до державного бюджету, а використані на поточні потреби товариства.
Шахрайство з фінансовими ресурсами, фіктивне підприємництво. Правоохоронці Буковини припинили діяльність шахрая-"гастролера", котрий тривалий часперебував у всеукраїнському розшуку. Роз'їжджаючи країною, 33-річний уродженець Донецька видавав себе за представника чи керівника різноманітних торговельних фірм та підприємств. І, пред'являючи, звичайно ж, фальшиві документи, пропонував приватним підприємцям придбати за доступною ціною цукор. Та отримавши солідні грошові кошти, "гастролер" "кидав" компаньйонів. За останні три роки він у різних обласних центрах аналогічним чином "кинув" принаймні 30 надто довірливих комерсантів.
Відсутність належного контролю за реорганізацією підприємств, інвентаризацією майна. Так, під час приватизації Хмельницького цукрового заводу (правонаступник ВАТ "Хмельницький цукровий завод") комісією безпідставно занижено вартість приватизованого майна на загальну суму 77,9 тис. грн.
Наявна інформація та узагальнені матеріали кримінальних справ свідчать, що часто взаємини між юридичними особами набувають кримінального характеру. До цього причетні посадові особи (керівники підприємств та установ, голови правління ВАТ, головні бухгалтери, керівники підрозділів підприємств) і матеріально-відповідальні працівники.
Їх питому вагу складають:
- керівники підприємств, установ, голови правління ВАТ -19 %;
- фінансово-бухгалтерські працівники - 15,9 %;
- керівники підрозділів підприємств - 12,9 %;
- матеріально-відповідальні працівники - 11,8 %.
На вищевказані категорії припадає основна частина (до 80 %) матеріальних збитків у результаті вчинення злочинів. Групова злочинність складає 36,6 % від загальної кількості.
Такому стану справ сприяють певні чинники, серед яких можна виділити наведені нижче.
1. Високий рівень бартерних операцій. У галузі обсяг бартерних операцій перевищує 60 %.
Більшість порушень у цій сфері економіки скоюється внаслідок здійснення фінансово-господарських операцій шляхом товарообмінів бурякоцукрової продукції на паливно-мастильні матеріали, сільгосптехніку і т.
Loading...

 
 

Цікаве