WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Економіко-кримінологічні аспекти діяльності бурякоцукрової галузі України - Реферат

Економіко-кримінологічні аспекти діяльності бурякоцукрової галузі України - Реферат


Реферат
на тему:
Економіко-кримінологічні аспекти діяльності бурякоцукрової галузі України
Бурякоцукрова галузь України - одна з найпотужніших у світі. Заснована ще в 1824 р. вона стала важливим важелем розвитку агропромислового комплексу, досягнувши у 70 - 80 pp. минулого століття найбільших у світі площ посіву цукрових буряків і насінників, обсягів виробництва буряків, насіння й цукру [1].
Виробничі потужності цукрових заводів України і потенціал аграрного сектора дозволяють виробляти 5,4 млн т цукру з цукрових буряків, що втричі перевищує внутрішню потребу (1,8 млн т) [2].
У 90-их роках XX століття різко змінився підхід до цієї однієї з найважливіших галузей господарства, що негативно вплинуло на економічний стан бурякоцукрового виробництва в країні.
На сьогодні становище в галузі залишається складним і напруженим. Скоротилася кількість бурякосіючих господарств. Зросла кількість дрібнотоварних приватних підприємств. В останні роки простежується негативна практика списання посівних площ - щорічно списується 120 - 130 тис. га. Як результат, площі під цукровими буряками зменшились удвічі. Площа, з якої зібрано вражай цукрового буряку у 2003 році, склала 668,3 тис. га.
Недостатньо застосовуються органічні й мінеральні добрива та засоби захисту рослин. Гербіцидами обробляється лише 45 - 50 % засіяних площ. Внесення мінеральних добрив складає 20 - 30 % до потреби, практично не вносяться органічні добрива (4 - 7 т на 1 га при потребі 50 - 70 т) [3].
Перехід на давальницький спосіб розрахунків довершив справу, що довело бурякоцукровий комплекс до критичного стану, коли Україна з могутньої бурякоцукрової держави перетворилась на імпортера цукру.
Хоча цукровий буряк займає всього 4 % посівної площі, його реалізація забезпечує 16 % доходу, який надходить від продажу усієї продукції рослинництва. Вирощування цукрового буряку з якісного насіння при дотриманні технології виробництва дозволяє отримати прибуток на рівні 10 % [4].
З початку 90-х років вітчизняними виробниками насіння були втрачені зовнішні ринки збуту, а внутрішній наповнився великою кількістю недоброякісної продукції. Виробничий потенціал вітчизняних насінницьких підприємств дозволяє повністю задовольнити потреби держави у високоякісному насінні цукрових буряків.
У 2003 році з 266 насінницьких господарств, атестованих на право ведення насінництва цукрових буряків, через несприятливі природні умови виробили насіння всього 98 господарств, у тому числі ви-садкового насінництва - 87 та безвисадкового - 11 [5]. Валовий збір насіння склав 3448 т (при середній урожайності 6,4 ц/га), до цього треба додати перехідні залишки 2002 р. - 2000 т; у цілому 5448 т насіння цукрових буряків при внутрішній потребі 4200 т. Між тим, імпорт насіння в Україну дорівнює 352 т. На частку Республіки Молдова припадає 42 %, котра експортує насіння на підставі положення угоди про вільну торгівлю і часто-густо постачає насіння українського походження [6].
З метою стабілізації становища на внутрішньому ринку насіння цукрових буряків і захисту його вітчизняних виробників за пропозицією асоціації "Укрцукор" у квітні 2003 р. прийнятий Закон України "Про внесення змін до Митного тарифу України", яким встановлена ставка ввізного мита на насіння цукрових буряків у розмірі 22 евро за 1 кг насіння. Крім того, 23 березня 2004 року Верховною Радою України прийнята Постанова "Щодо заходів по захисту внутрішнього ринку імпорту цукру білого, цукрових сиропів та насіння цукрових буряків". Згідно з цією Постановою уряд повинен прийняти відповідну постанову про тимчасове вилучення вказаних товарів з режиму вільної торгівлі, незважаючи на попередні домовленості.
Однак, слід зауважити, що багато цукрових заводів використовують сорти насіння європейського походження без врахування місцевих особливостей.
У цьому році згідно із Законом України "Про насіння та садивний матеріал" від 26 грудня 2002 р. всі суб'єкти господарювання, які зареєстровані у встановленому законодавством порядку та здійснюють діяльність з оптової торгівлі насінням цукрових буряків, підлягають ліцензуванню [7].
У 2003 році цукровими заводами прийнято цукрової сировини 13 млн т (у 2002 р. - 13,74 млн т).
З існуючих 192 цукрових заводів, зареєстрованих в Державному реєстрі підприємств, 26 вже демонтовано на металобрухт. У найближчому майбутньому припинять своє існування ще 40 заводів, хоча в реєстрі вони значаться, а механізму вилучення їх з обліку немає.
На 121 цукровому заводі, які працювали, за оперативними даними станом на 1 січня 2004р., вироблено 1,45млн т цукру-піску з урожаю цукрових буряків 2003 р. (у 2002 р. на 127 цукрових заводах було вироблено 1,42 млн т).
У зв'язку з відсутністю коштів цукрові заводи не проводять необхідну заміну обладнання, особливо енергетичного. Всього протягом 2003 року було замінено близько 100 одиниць основного технологічного та енергетичного обладнання. На більшості цукрових заводів обладнання відпрацювало свій технічний ресурс. Якщо в 1986 - 90 pp. старіння основних фондів цукрових заводі було на рівні 51 %, то на кінець 2002 р. - вже в межах 70 % [8].
Практично всі країни, які виробляють цукор з буряків постійно, здійснюють державне регулювання шляхом квотування виробництва солодких коренеплодів та цукру, встановлюють ціни (у тому числі мінімальні) на них, застосовують високе ввізне (імпортне) мито, надають пільгові кредити усім суб'єктам цього ринку.
Такі ж норми містить і Закон України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" № 758, прийнятий Верховною Радою України 17 червня 1999 року. Цим Законом встановлені правові, економічні та організаційні принципи щодо виробництва, експорту, імпорту, оптової та роздрібної торгівлі цукром [9].
На виконання вказаного Закону Уряд України своєю Постановою від 25 грудня 2003 року № 1977 встановив квоту поставки цукру на внутрішній ринок (1,8 млн т), мінімальну ціну на цукрові буряки -165 грн/т (з ПДВ) та на цукор - 2370 грн/т (з ПДВ) на поточний маркетинговий рік (з 1 вересня 2003 р. по 1 вересня 2004 р.) [10].
Станом на кінець січня поточного року через низький попит реалізація цукру на внутрішньому ринку здійснюється за оптово-відпускними цінами - 2210-2430 грн т.
У державі не створено цивілізованої оптової торгівлі цукром, відбулася штучна сегментація внутрішнього ринку цукру на кілька ринків: цукрових заводів, сільськогосподарських виробників, постачальників матеріальних ресурсів та ін. Існуюча організаційно-управлінська структура бурякоцукрової галузі АПК України вже не відповідає вимогам часу [11]. Вкраїні немає центрального органу, який би здійснював єдину державну політику в галузі. Не все гаразд з управлінням і на рівні регіонів.
Україною втрачені зовнішні ринки збуту цукру. Ми зіткнулися з жорсткою конкуренцією на міжнародному ринку, де щорічно вільно реалізується до 10 млн т цукру за низькою ціною.
Виявилася неспроможність митних органів зупинити контрабандуцього цукру через митні кордони. Українські підприємці зуміли в умовах угоди про вільну торгівлю з країнами СНД поставити на наш ринок останніми роками більше 1,5 млн т цукру. У 1998 - 2000 роках та у 2003 році в Україну завозився цукор-сирець тростинний за ставкою ввізного мита 1 %, але не менше 5 євро/т при діючій ставці 300 євро/т. При цьому внутрішні перехідні залишки цукру складали 500 - 700 тис. т щорічно.
Давальницькі схеми, за якими працюють майже 100 % цукрових заводів, це, перш за все, бартеризація, тінізація взаємозаліків, що зовсім не сприяє затвердженню стабільних економічних умов у галузі.
Несанкціонований ввіз на територію України (контрабанда) цукру в загальному імпорті складає 2 - 3 %.
Ввозиться він з Польщі, Молдови, але переважно - з Росії. Залежно від цінових перепадів на ринку відтік цукру відбувається у бік того чи іншого кордону, завдаючи збитки обом країнам. У ліквідації митних прогалин зацікавлені обидва
Loading...

 
 

Цікаве