WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю - Реферат

Дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю - Реферат

реально існують порушення прав людини - порушення права громадян на життя, недоторканність, та повагу до гідності людини з боку правоохоронних органів.
За даними Уповноваженого, найчастіше порушення прав людини пов'язані з питаннями дотримання законності та правопорядку, перегляду і виконання судових рішень тощо. Найбільше скарг стосувалося дій працівників правоохоронних органів, насамперед міліції, щодо незаконного затримання; застосування недозволених законом методів отримання доказів; порушення прав на адвокатські послуги; порушення процесуальних термінів розгляду цивільних та кримінальних справ у судах.
У 1999 році серед звернень до Уповноваженого з прав людини більше половини стосувалися громадянських (особистих) прав.
На другому місці за кількістю порушень - економічні права. Насамперед, це право на працю, затримка виплати винагороди за працю, незаконне звільнення з роботи, захист від безробіття тощо.
Значна кількість звернень до Уповноваженого з прав людини стосується порушень прав на особисту недоторканність та свободу від катувань. Найбільше порушень прав із застосуванням катувань відбувається під час затримання людини та проведення слідства. Мають місце факти незаконного притягнення осіб до кримінальної відповідальності та необґрунтованого відмовлення у порушенні кримінальної справи.
Вивчення Уповноваженим з прав людини спільно з органами прокуратури України стану дотримання конституційних прав і свобод громадян працівниками МВС свідчить, що у переважній більшості областей мають місце факти протизаконних дій, що супроводжувалися фізичним насильством та приниженням гідності громадян працівниками патрульно-постової служби, дільничними інспекторами, працівниками державної автоінспекції, карного розшуку.
Викликає занепокоєння характер та умисно спрямована жорстокість вчинених злочинів. Йдеться не тільки про перевищення посадових повноважень при затриманні злочинців або самозахисті, а й про умисне вчинення дій, що виходять за межі повноважень, наданих законом працівникам міліції. При перевірці Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини стану дотримання законності щодо осіб, котрі затримані й перебувають у районних органах внутрішніх справ, у кімнатах для затриманих районних управлінь м. Києва, більше 24 год. утримувались 25 тис. таких осіб, із них 15 тис. складали адміністративні порушення. Затриманих не годували.
Як повідомляє Інтернет-видання mignews.com.ua, у зв'язку з тривалим терміном розгляду справ сьогодні одеський ізолятор переповнений. Зараз там утримуються 1318 чоловік, справи 37 з них розглядаються більше року, а 25 - більше півтора року.
Україна посіла четверте місце по кількості звернень до Європейського суду по правах людини, її випереджають лише Туреччина, Росія і Польща. У свою чергу, Уповноважений по правах людини в Україні Н. Карпачова навела цифри про те, що за п'ять років до Європейського суду звернулися 7 тис. громадян нашої держави. І в травні 2003 року Європейський суд по правах людини прийняв 6 рішень проти України щодо умов утримання в місцях позбавлення волі засуджених до довічного ув'язнення. Відповідно до рішення суду, Україна повинна виплатити цим громадянам по 2-3 тис. євро.
Вищевикладене свідчить про те, що існуючий державний механізм регулювання суспільних відносин у сфері захисту прав людини носить достатньо консервативний характер і не зовсім відповідає сучасним умовам існування української нації, як у внутрішній, так і зовнішній сферах її життя. Система силових органів має розгалужену, складну організаційно-функціональну структуру, що ускладнює організацію і здійснення процесу управління; адміністративно-правові заходи мають стати органічною частиною широкого суспільно-політичного, цілеспрямованого плану, зорієнтованого на стимулювання демократичної активності кожного окремого громадянина, зміну суспільних умов, за яких виникає або поширюється злочинність у правоохоронних органах. Прогресивність кроків, які вживаються державою у сфері боротьби з порушеннями прав людини в правоохоронних органах, повинна підтверджуватись теоретико-управлінськими дослідженнями, що характеризує їх цілеспрямованість, послідовність; мета реформування системи правоохоронних органів збігається з проблемами державотворення України, розв'язання яких полягає у здійсненні соціально-економічних, політико-правових, організаційно-структурних заходів у напряму всебічного забезпечення прав та інтересів громадян.
Можна дійти висновків, зважаючи на перелічене, що регулювання суспільних відносин у сфері забезпечення природних прав людини повинно мати максимально розвинену, деталізовану нормативну систему. Необхідна активізація роботи з удосконалення системи соціальних стандартів щодо функціонування правоохоронних органів, проведення їх кодифікації. Стандарти дотримання прав людини повинні скласти підґрунтя відповідної роботи.
Основним фактором, що обумовлює наявність порушення прав людини правоохоронними органами, є корупція. Необхідним є використання системи оперативного управління правоохоронними органами для боротьби з корупційними проявами, розробка та впровадження доктрини розумного державного аскетизму.
За наявності в системі державного управління сукупності органів, необхідних для ефективного регулювання суспільних відносин у сфері забезпечення прав людини, охорони громадського порядку, громадської безпеки, існує проблема їх дієвого функціонування. Необхідно створення ефективного механізму управління правоохоронними органами. Одним з напрямів такого кроку є запровадження системи оперативного управління правоохоронними органами.
Неповною мірою реалізується потенціал інституту громадського контролю, хоча є аксіоматичною його роль у справі боротьби з корупцією і, як наслідок, - ліквідація фактів порушень прав людини правоохоронними органами. Всебічне сприяння утворенню громадських організацій, які ставлять за мету сприяння охороні громадському порядку, громадській безпеці, протидію корупції.
Боротьба за чистоту рядів правоохоронних органів не повинна бути виключно справою контрольних, ревізійних служб. Організація правоохоронних органів, якщо вона відповідає умовам суспільного життя, спрямована на реалізацію потреб та інтересів як нації, так і особистості, спроможна унеможливлювати злочинну діяльність окремих службовців, груп, всієї системи. Реформа правоохоронної організації України має відбуватися в рамках конституційної реформи. Адміністративна реформа не повинна приводити до змін у загальній системі правоохоронних органів.
Реорганізація системи МВС України останніми роками призвела до суттєвих змін в організації правоохоронних органів; прогнозу наслідків реформ не існує.
Не сприяють покращанню стану дисципліни й законності та створенню належного мікроклімату в правоохоронних органах часті зміни керівників середньої ланки. В органах внутрішніх справ кожен третій керівник територіального підрозділу перебуває на посаді менше року, що стосується і питань призначення керівників з інших регіонів. Необхідним, на наш погляд, є вжиття невідкладних заходів щодо перегляду основних підходів до організаційно-штатної роботи у правоохоронних органах.
Список використаних джерел
1. Права людини і правоохоронні органи: Посіб. для практ. навч.: Центр інформації з прав людини. - Страсбург, 1998.
2. Конституція України. - К., 1997.
3. Крымская правда. - 2003. - 17 лип.
4. Галицькі контракти. - 2003. - бер. - № 11.
Loading...

 
 

Цікаве