WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю - Реферат

Дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю - Реферат

нечітко окреслює повноту конкретних заходів щодо запобігання порушенням прав людини, їх профілактики; не надає повноти форм і видів юридичній відповідальності; не встановлює повний процесуальний порядок застосування запобіжних заходів, а головне - не системно і не достатньо регламентує діяльність правоохоронних органів із застосування існуючих юридичних норм, дія яких спрямована на запобігання можливим порушенням прав людини, корупції, бюрократизму, хабарництву, корисливості в управлінських правовідносинах.
Протиправні прояви у діяльності правоохоронних органів відносно прав людини можуть стосуватись:
1. Порушення недоторканності особи, що передбачає свободу особи від таких явищ як: безпідставне чи незаконне позбавлення життя; зникнення; застосування катувань та інше жорстоке, нелюдяне або принижуюче гідність поводження чи покарання; безпідставний арешт, затримання чи заслання; позбавлення права на справедливий публічний суд.
2. Недотримання громадських свобод: свободи слова й преси; свободи мирних зібрань та об'єднань, свободи релігії; свободи пересування в межах держави, міжнародної подорожі та репатріації.
3. Порушення політичних прав: права громадян змінити владу.
4. Перешкоджання проведенню міжнародних та неурядових перевірок за заявами про порушення прав людини.
5. Дискримінації за расовою ознакою, статтю, релігією, фізичними вадами, мовою або за соціальним станом жінок, дітей, людей, релігійних, меншин, національних, расових, етнічних меншин.
6. Порушення прав робітників: права на створення об'єднань; права на колективне представництво та укладання колективних трудових договорів; заборона підневільної та примусової праці; дитяча праця та мінімальний вік прийому на роботу; прийнятні умови праці; торгівля людьми.
Як повідомляють електронні ЗМІ, такі дані обнародував суддя Європейського суду по правах людини професор міжнародного права Інституту міжнародних відносин у Женеві Люсіус Кафліш. За словами Люсіуса Кафліша, частіше за все громадяни скаржаться на незаконну затримку, затягування судових розглядів і виражають незгоду щодо вирішення майнових спорів.
Якщо звернутися до українських ЗМІ, то щоденна міська газета "Слава Севастополя" (http://sevastopol.com.ua) повідомляє, що за результатами перевірок Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України виявлено ряд порушень у Львівській області. Встановлено, що криміногенна ситуація залишається складною, не розкриваються вчинені вбивства "на замовлення", порушується законодавство щодо затриманих та обвинувачених.
Наприклад, у слідчому ізоляторі Львівської області шість років незаконно утримувалася жителька області Кушинська, яка обвинувачується у вчиненні вбивства, а 3 травня 2003 року мешканець області Бачинський був заарештований за те, що 12 років тому, за радянських часів, самовільно залишив місце служби в армії. У березні 2003 року на Львівщині була заарештована неповнолітня Маткурбанова, яка має на утриманні 5-місячну дитину, за те, що рік тому вона викрала 13 грн.
Екс-генеральний прокурор України С. Піскун повідомив результати роботи київських працівників міліції. За його словами, в ході розслідування кримінальної справи "перевертнів" установлені факти 14 умисних вбивств, вчинених працівниками міліції [3].
Прикладом порушення прав людини може слугувати скандал, пов'язаний зі спробою самогубства начальника Черкаської обласної міліції О. Кочегарова та загибелі начальника райвідділу Черкаської міліції В. Романовського. У цьому разі права людини порушуються в самих правоохоронних органах відносно самих службовців [4].
Інформація Генеральної прокуратури України про прокурорсько-слідчу роботу і злочини у сфері економіки за 12 місяців 2002 року по Україні свідчить, що при розслідуванні органами прокуратури злочинів у сфері економіки у 2001 році закінчено 10 095 кримінальних справ, у 2002 - 10 659. З цього загалу у 2001 році за п. 1 і 2 ст. 6 КПК України закрито 253 кримінальні справи на 96 осіб і 362 кримінальні справи на 117 осіб у 2002 році. Проведений аналіз свідчить про існування прихованої форми порушення конституційних прав громадянина.
Виникає питання: чому за відсутності відповідних критеріїв прокурорами України порушувались кримінальні справи щодо невинних осіб?
Найбільша кількість таких фактів виявлена у м. Києві: - у 2001 р. - 37 справ, у 2002 р. - 42, в Автономній Республіці Крим, відповідно, 20 і 35, Львівській - 17 і 10, Луганській - 17 і 13, Запорізькій - 16 і 11, Полтавській - 11 і 15, Харківській - 12 і 7 та інших областях, що свідчить про грубі порушення законності в процесі досудового слідства.
Звертає на себе увагу і той факт, що в регіонах України закрито провадження по 135 кримінальних справах з реабілітаційних підстав, а саме: у Донецькій області - 24, в Автономній Республіці Крим - 13, у Волинській області - 10, у Харківській - 9 та ін. Але ж за кожною такою кримінальною справою стоять конкретні люди, чиї конституційні права грубо порушені.
Наявні факти, коли суди змушені повертати кримінальні справи на додаткове розслідування, які в процесі повторного досудового слідства припиняються з вищезазначених мотивів.
Про численні порушення законодавства, як наслідок, і прав людини, в якій формі вони не виражалися б, свідчить і те, що, в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів за матеріалами прокуратури притягнуто до різних видів відповідальності всього по Україні 95 593 посадові особи у 2001 р. та 92 653 у 2002 р.
Факти порушень прав людини правоохоронними органами, неефективна їх діяльність щодо забезпечення охорони громадського порядку, громадської безпеки, боротьби зі злочинністю, особливо з її організованими проявами, породжують у населення недовіру як до них, так і до державної влади в цілому. Так, до Адміністрації Президента України зі зверненнями з питань забезпечення законності та охорони правопорядку звернулося громадян: у 2001 р. - 25 234 особи, у 2002 р. - 28 362 особи та за перший квартал 2003 р. - 6 322 особи.
У зверненнях порушуються питання, що безпосередньо відносяться до стану забезпечення правоохоронними органами прав людини, так, порушуються питання щодо оскарження судових рішень - 54 803 (2001, 2002, І кв. 2003 рр.); несправедливих дій працівників правоохоронних органів - 14 245 (2001, 2002, І кв. 2003 рр.); забезпечення прав та інтересів репресованих і реабілітованих громадян - 860 (2001-2002 рр.); порушення вимогзакону про звернення громадян - 4 909 (2001-2002 рр.); порушення громадського порядку, боротьби з пияцтвом та наркоманією - 1665 (2001-2002 рр., І кв. 2003 р.); боротьба з організованою злочинністю і корупцією - 173 (2001 р.); невиконання судових рішень - 12 240 (2001, 2002, І кв. 2003 р.).
Конституція України (ч. 3 ст. 55) передбачає, що кожен має право звернутися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (омбудсмена). Відповідно до Закону від 13 листопада 1997 р. "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" свою діяльність Уповноважений проводить на підставі відомостей щодо порушень прав людини і громадянина, котрі отримує від громадян України, осіб без громадянства чи інших представників, а також за власною ініціативою.
Отримана Уповноваженим інформація стосовно стану реалізації права на особисту недоторканність, повагу до гідності людини та свободу від катувань у посланні Верховній Раді Україні 15 травня 2003р. свідчить, що
Loading...

 
 

Цікаве