WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю - Реферат

Дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю - Реферат


Реферат
на тему:
Дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю
В основі прав людини закладено визнання внутрішньої гідності й цінності людської особистості. Ці права універсальні, невід'ємні та однакові для всіх. Відтак, кожна людина має ці права; жодної людини не можна їх позбавити; жодну людину не можна примусити відмовитися від них, а тому права однакові для всіх - незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших поглядів, національного чи соціального походження, майнового статусу, народження чи інших факторів.
Права людини перебувають у площині взаємин людини і держави, а міжнародне та національне право контролюють і регулюють здійснення державою її повноважень по відношенню до людей, наділяють їх певними свободами по відношенню до держави та вимагають від держав забезпечення основних людських потреб всіх осіб під їх юрисдикцією.
Різні ознаки прав людини означають, що права поділяються на декілька категорій. Це цивільні права, як, зокрема, право на життя і заборона катувань, політичні права та інші права, причетні до політичного процесу, як право брати участь у врядуванні, право на свободу зібрань і об'єднань, а також блок економічних, соціальних і політичних прав, як, наприклад, право на працю і право на освіту. Інші категорії прав включають колективні права - зокрема, право на розвиток [1].
Наявність у суспільному житті багатоаспектних, негативних соціальних процесів є невід'ємною його частиною, зворотною стороною. У 2002 році від різних видів злочинів постраждало майже 257 тис. громадян, з яких 9,9 тис. - загинули. У результаті вчинених злочинів потерпілим заподіяно збитків на суму понад 110 млн грн. Протягом 6 місяців 2003 року кількість злочинів в Україні зросла на 4,5 %, у порівнянні з аналогічним періодом 2002 року.
Для суспільства в цілому, як і для окремих державних структур, боротьба з негативними процесами в суспільстві заради встановлення справедливості є головним завданням.
Права людини - це та система умов і благ (матеріальних і духовних), без якої неможливі нормальна життєдіяльність людини, розвиток її індивідуальних властивостей, вільний вибір і самовизначення, реалізація громадських інтересів.
Забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України). Права і свободи людини, їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
Відповідно до розділу ІІ Конституції України "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина" людина і громадянин у нашій державі наділені майже всіма правами і свободами, які закріплені у Всесвітній декларації прав і свобод людини, прийнятій ООН у 1948 році, в інших міжнародних актах: Міжнародному пакті про громадські і політичні права (XXI) Генеральної Асамблеї ООН від 16 грудня 1996 р.; Декларації про захист осіб від тортур та інших жорстоких, нелюдських або таких, які принижують людську гідність видів поводження та покарання, прийняту Генеральною Асамблеєю ООН у своїй резолюції від 9 грудня 1975 р.; Другому факультативному протоколі до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, від 15 грудня 1989 р.; Кодексі поведінки посадових осіб у підтриманні правопорядку, прийнятого резолюцією 34/169 Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1979 р.; Конвенцією про попередження злочинів геноциду і покарання за нього, від 9 грудня 1948 р.; Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права, від 16 грудня 1966 р. та інших.
Три чверті від загального обсягу всіх прав, свобод і обов'язків складають саме природні (особисті), громадянські права та свободи людини.
Держава як головний суб'єкт забезпечення прав людини, гарантування безпеки особи і громадянина зобов'язана вживати всіх можливих заходів щодо усунення небезпечних факторів з подвійним намаганням, якщо загроза виходить від її власних органів.
Правоохоронну діяльність в різних формах та різних за обсягом пропорціях здійснюють органи виконавчої, законодавчої та судової влади.
Відповідно до Конституції України систему забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина складають такі органи державної влади: Верховна Рада України (ст. 85, 92); Президент України (ст. 106, 107); Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (п. 17 ст. 85); Кабінет Міністрів України та інші органи центральної виконавчої влади (ст. 113-116); Конституційний Суд України (ст. 147-150); органи прокуратури (ст. 121-123); органи правосуддя (ст. 124-129); органи місцевої державної влади і місцевого самоврядування (ст. 143-144); адвокатура та інші (спеціальні) правоохоронні органи [2].
Правоохоронні (спеціальні) органи (прокуратура, органи внутрішніх справ, підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю, Служба безпеки України та ін.) покликані згідно з Конституцією у специфічних формах здійснювати охорону, захист і гарантування функціонування всієї системи національного права України. Їх діяльність повинна будуватися на засадах моральності, справедливості, що дозволяє гарантувати права і свободи людини.
Найбільш важливим напрямом вдосконалення діяльності правоохоронних органів у сучасних умовах є зосередження їх зусиль на безумовному забезпеченні прав та свобод людини і громадянина в Україні. Проте, механізм їх реалізації, який становить основу правоохоронної діяльності, на жаль, далеко не досконалий.
Непростий період переходу самої правоохоронної системи від заборонних методів діяльності до дійсного гарантування прав кожного члена суспільства вимагає вирішення багатьох складних, теоретичних, практичних, організаційних та інших проблем. Серед них, - чи не найголовніша, - дотримання прав людини правоохоронними органами України.
Акцентування уваги на питаннях, що витікають з проблеми порушень правоохоронними органами України прав людини, обумовлюється прагненням досягнення справедливості, а також тим, що саме на ці органи покладено завдання захисту та забезпечення реалізації прав і свобод людини, а в разі порушення цих прав, - обов'язок вжити заходи, необхідні для їх відновлення.
Проблеми порушення прав людини правоохоронними органами обумовлюються соціально-політичними, соціально-правовими, соціально-економічними, соціально-психологічними факторами, природа яких потребує детального вивчення.
На поверхні знаходяться порушення прав людини через пасивність правоохоронних органів, внаслідок несумлінного виконання своїх обов'язків посадовими особами, низька правова культура наділених владою службовців, неналежна організаційно-штатна робота у правоохоронних органах.
Незважаючи на прийняту Конституцію України, до сьогодні на загальнодержавному рівні не відпрацьований механізм ефективного регулювання суспільних відносин стосовно безумовного додержанняправоохоронними органами у своїй діяльності прав людини.
Необхідно визнати, що дотепер в нашій державі ще не існує чіткої, цілісної системи, спрямованої на запобігання порушенню прав людини. Перш за все, на користь цього висновку свідчить той факт, що чинне законодавство не містить всього набору норм права, що встановлюють заборони, тобто вказівки про недопустимість певної поведінки, яка порушує права людини; неповно визначає завдання і компетенцію відповідних органів по охороні прав людини;
Loading...

 
 

Цікаве