WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Деякі особливості кваліфікації та розслідування контрабанди, вчиненої у формах співучасті - Реферат

Деякі особливості кваліфікації та розслідування контрабанди, вчиненої у формах співучасті - Реферат

випадку, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування".
Згідно із загальною теорією кваліфікації злочинів при кваліфікації контрабанди, вчиненої за попередньою змовою групою осіб, спочатку встановлюється формаспільної злочинної діяльності, а потім дається оцінка ролі кожної особи-учасника даного злочину, визначаються умови й межі її кримінальної відповідальності. Якщо контрабанду вчинено організованою групою, то, крім обставин вказаних вище, необхідно встановити й факт існування групи, а також те, що вона має характер організованої. При цьому у даних формах співучасті дії кожного співучасника розглядаються як співвиконавство незалежно від ролі, яку кожний з них фактично виконував [2].
У такому ж порядку здійснюють кримінально-правову оцінку матеріалів (результатів) оперативно-розшукових справ вказаної категорії, яку в літературі ще називають кримінально-правовою, що має характер попередньої, або "неофіційної" кваліфікації, і фіксується у відповідному документі оперативної справи як підсумок перевірки інформації сигнального характеру обґрунтування наявності підстав заведення (припинення) оперативно-розшукових справ і т. ін. Це дозволяє розмежувати ознаки злочину від ознак іншого виду правопорушення. Наприклад, при оцінці ознак переміщення предметів через митний кордон України вона необхідна для розмежування факту порушення митних правил від вчинення контрабанди.
Значущу роль у доказуванні контрабанди, вчиненої в організованих формах, відіграють негласні оперативно-розшукові заходи. І навряд чи є доцільним зосереджувати головну увагу на контрабанді, що скоєна у формах співучасті кілька років тому, порушуючи справи "за фактом", успішна перспектива розслідування яких представляється маловірогідною. В цілому боротьба з організованою злочинністю традиційно-поліцейськими методами є неефективною, оскільки правоохоронні органи переважно будують свою оперативну і слідчу діяльність від факту злочину до злочинця. А ця діяльність має спиратися на методи спеціальних служб розвідки і контррозвідки, тобто йти у попереджувальному режимі - від учасників групи до викриття злочинів, шляхом створення агентурних позицій, негласного оперативного проникнення в надбудову групи, її подальшої оперативної розробки і т. ін.
Треба відзначити певну недосконалість нормативної регламентації окремих ознак контрабанди, що ускладнює кваліфікацію цього злочину, водночас надаючи можливість злочинцям та "їх адвокатам" використати це як протидію слідству. Відомо, наприклад, що у випадках, коли у конкретних справах про контрабанду наявна складна співучасть, тобто співучасть з розподілом ролей, як, наприклад, в організованій групі, то в описовій частині відповідного процесуального документу мають бути відображеними фактичні дії конкретних співучасників (виконавців, організаторів, підбурювачів, посібників вчинення контрабанди). Водночас підлягає доведенню через доказ відповідні кримінально-правові ознаки видів співучасників (ст. 27 КК). Відповідальність цих співучасників згідно з вимогами ст. 30 КК "Кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи чи злочинної організації", настає за злочин, у підготовці або вчиненні якого вони брали участь, незалежно від тієї ролі, яку виконував кожен із них.
Проте, спроба безпосереднього застосування даного правила по відношенню до контрабанди зустрічає певні складнощі. Не виникає питань, скажімо, із кваліфікації дій членів організованої групи, яки вчинили контрабанду наркотиків. За наведеним вище порядком ці дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 305 КК, де прямо передбачена дана форма співучасті як кваліфікуюча ознака. Але цього, на жаль, не зроблено щодо ст. 201 КК, в якій (ч. 2) згадується лише така форма співучасті, як "за попередньою змовою групою осіб". Законодавець чомусь у новому КК (редакції 2001 р.) не згадує "організовану групу" і серед обставин, які обтяжують покарання (ст. 67 КК). За цих обставин, на думку автора, якщо контрабанда (ст. 201 КК) вчинена у складі організованої групи, то дії співучасників доцільно кваліфікувати все-таки за ч. 2 ст. 201 КК, що більш відповідає суспільній небезпеці вчиненого. Якщо у досягненні злочинного результату членам такої групи сприяла стороння для групи особа (скажімо, обіцяла приховати злочин), то відповідно до ч. 2 ст. 29 КК її дії слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 201 КК.
Характеризуючи протиправність дій при контрабанді, слід виходити з того, що у диспозиції ст. 201, 305 КК України передбачені лише два види незаконного переміщення предметів і речовин через митний кордон України - із приховуванням від митного контролю та поза митним контролем, але не визначені конкретні способи, типові для кожного з них. Тому диспозиції цих статей КК України відносно способів вчинення контрабанди належить розглядати як бланкетні та застосування пов'язувати, відповідно, зі ст. 352 (Дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю) та ст. 351 (Дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України поза митним контролем) Митного кодексу України редакції 2002 р.) (далі - МК).
На наш погляд, вже сама назва видів і способів незаконного переміщення у новому МК (2002 р.) не можна визнати вдалими. Ці визначення явно програють за точністю юридичних термінів, у порівнянні із МК (1991 р.), що негативно позначиться на практиці розслідування й доказування. Так, і у статтях 351 та 352 МК (2002 р.) вказані види й способи переміщення пов'язані по суті лише з двома різновидами предметів контрабанди, визначених у ст. 201 і 305 КК - товарами та транспортними засобами. Відразу ж виникає питання: "А які ж тоді способи незаконного переміщення стосуються інших різновидів предметів контрабанди, скажімо, культурних цінностей, зброї, наркотичних засобів, що не входять до названих у ст. 351, 352 МК груп предметів. Чому в такому разі ці способи не визначені окремо?" У такій ситуації бланкетний характер складу контрабанди з одного боку, та неприпустимість особистого трактування норм кримінального закону і застосовування їх за аналогією (ст. 19, 62, 129 Конституції України). З іншого, - створює правозастосовцям значні труднощі при кваліфікації і доказуванні способів контрабанди, які не стосуються товарів та транспортних засобів [3].
Практичний інтерес представляє і розгляд особливостей кваліфікації дій виконавця (співвиконавця) такого нового способу вчинення незаконного переміщення предметів поза митним контролем, як "з незаконним звільненням від митного контролю" (ст. 351 МК 2002 р.). В законі не сказано, хто може бути суб'єктом вчинення цього способу контрабанди. Однак, представляється зрозумілим, що цей спосіб контрабанди можуть вчинити лише певні службові особи -
Loading...

 
 

Цікаве