WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Деякі аспекти тактики розслідування замовлених вбивств - Реферат

Деякі аспекти тактики розслідування замовлених вбивств - Реферат

а що стосується "розбірок", то вони можуть вчинятися у двох варіантах: зустріч конкуруючих угруповань, які закінчуються перестрілкою, і розправа з представниками іншого ворожого угруповання "на замовлення" (силами своїх бойовиків або за допомогою найманих вбивць).
До ознак вбивств, вчинених при "розбірках", належать:
наявність і виявлення зовнішніх прикмет "назрівання" напруги, що фіксуються правоохоронними органами у певному районі, присутність акцій залякування, погроз тощо.
наявність на місці події багатьох постраждалих, різних слідів застосування зброї, вивіз з місця події загиблих і поранених, значної загрози для сторонніх громадян і т. ін.
Головним засобом вчинення вбивств "на замовлення" є вогнепальна зброя та вибухові пристрої (до 97 %). Досить рідко використовується ніж, отрута, удавка. В останні роки прослідковується тенденція зниження використання вибухових пристроїв. Вибір конкретної зброї та вибухових пристроїв залежить від плануємих умов реалізації замаху. До уваги береться відстань, з якої буде вестися стрілянина, спосіб закладки і приведення в дію вибухового пристрою. Наводяться такі дані про дистанцію кілерів: до 1 м - 25,5 % випадків, до 10 м - 21,8 %, понад 10 м - 52,7 %. Це доводить, що виконавці безпосередньо не контактують з жертвою та його охороною. До того ж, для пострілів з більшої відстані необхідні висока майстерність і професіоналізм.
Кожний із елементів підготовки вбивства "на замовлення" залишає достатньо чіткі сліди - ознаки або вказують на шляхи і канали їх встановлення, але для цього важливо бажання, наполегливість та вміння.
Вбивство "на замовлення", як правило, здійснюється стороною-виконавцем з корисливих мотивів, якщо потерпілий позбавляється життя за одержану чи обіцяну грошову або майнову винагороду, а також з іншої матеріальної зацікавленості (звільнення від обов'язків майнового характеру, передача права на певне майно тощо). Однак, умисне вбивство слід розглядати як вчинене на замовлення й тоді, коли замовник за вчинене виконавцем вбивство зобов'язується в межах угоди вчинити на користь останнього i дії немайнового характеру, наприклад, допомогти уникнути кримінальної відповідальності тощо. Не виключаються ситуації, коли замовник умисного вбивства бере на себе обов'язок вчинити на користь виконавця дії як майнового, так i немайнового характеру.
Пункт 11 статті 115 КК України передбачає відповідальність за умисне вбивство, вчинене за попереднім зговором групою осіб або організованою групою.
Під умисним вбивством, вчиненим організованою групою, розуміється, вбивство, здійснене стійким об'єднанням принаймні трьох осіб, які спеціально зорганізувались для спільної злочинної діяльності [1, абз. 2 п. 26].
Під час вчинення умисного вбивства організованою групою всі її учасники (члени), що брали в ньому участь, визнаються співвиконавцями злочину незалежно від ролі, яку вони при цьому виконували. Тому дії учасників організованої групи, які безпосередньо не брали участі у позбавленні життя потерпілого, але забезпечували скоординовану діяльність групи під час вчинення умисного вбивства (наприклад, розробляли план убивства, доставляли зброю в певне місце, полегшували проникнення до місця перебування потерпілого, "страхували" безпосереднього виконавця тощо), необхідно розглядати як спiввиконавство в умисному вбивстві, вчиненому організованою групою, i кваліфікувати за п. 11 ст. 115 без посилання на ст. 27 КК України. Конкретна роль кожного з учасників організованої групи, що вчинила умисне вбивство, має бути врахована при призначенні йому покарання.
Для кваліфікації вчиненого за п. 11 ст. 115 КК України достатньо наявності однієї з спеціальних обтяжуючих обставин умисного вбивства.
Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що не можна кваліфікувати умисне вбивство однієї особи одночасно за п. "а" і "б" ст. 93 КК України 1961 року (за КК України п. 6,7 ст. 115). Як правило, умисне вбивство однієї особи не повинно також одночасно кваліфікуватися за пунктами "а", "б", "ж" ст. 93 КК України 1961 року (за КК України пп. 1, 8, 9 ст. 115). Поряд з тим слід мати на увазі, що в окремих випадках (наприклад, при вчиненні умисного вбивства на замовлення) така кваліфікація можлива" [2, п. 20].
Суб'єктом вбивства "на замовлення" є фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку. На відміну від навмисних вбивств, у даному злочині суб'єктами є замовник, посередник i найманець.
Сучасній правовій науці i, тим більше, слідчій практиці необхідне точне визначення вбивства "на замовлення". Лише воно здатне упорядкувати в систему численні, різнопланові підходи до вбивства "на замовлення" як особливо небезпечного злочину та зорієнтувати правоохоронні органи на боротьбу з ними.
22 квітня 1998 року о 21-ій год. у вантажному ліфті на рівні третього поверху будинку № 13 по вул. Суворова в м. Києві було знайдено мертвого чоловіка із чотирма вогнепальними пораненнями - мешканця цього будинку, народного депутата Верховної Ради України минулого скликання, голову Біржового комітету Української міжнародної валютної біржі Гетьмана В.П., 1935 року народження.
Перші два постріли з пістолета "ТТ" не влучили в ціль, три поранення було нанесено в живіт, контрольний постріл - у голову.
Крім того, трапляються випадки, коли вбивство розкрито, виконавця встановлено, але він не називає замовника і "бере все на себе". Для такого встановлення на початковому етапі розслідування і проводиться юридична кваліфікація характеру вчиненого вбивства. Водночас з позиції більш ефективного та якісного розслідування це дуже важливо, оскільки правильна орієнтація "на замовлений" характер вбивства дозволить повною мірою використати специфічні особливості методики розслідування вбивств "на замовлення" для повного, об'єктивного та всебічного встановлення обставин вчиненого злочину.
У 2001 році за м'якістю покарання скасовано вироки відносно 733 осіб, змінено із пом'якшенням покарання без зміни кваліфікації - стосовно 2433 осіб. По деяких справах відверто простежується зацікавленість суддів і навіть прокурорів у пом'якшені покарання. Наприклад, по одній справі злочинець гр-нин У з хуліганськихспонукань спочатку наніс неповнолітньому потерпілому два удари ножем у спину, а коли той став тікати і кликати по допомогу, наздогнав його і наніс ще 39 ударів в різні життєво важливі органи (голову, грудну клітину, живіт та ін.) але потерпілий все ж не помер виключно завдяки особливостям організму потерпілого та своєчасно наданої медичної допомоги.
Із матеріалів справи стає зрозумілим, що злочинець завдавав дуже багато ударів значної сили. За висновком судово-медичної експертизи, більшість поранень була небезпечною для життя.
Незважаючи на такі обставини, Черкаський обласний суд перекваліфікував дії винного з пп. "б", "е" ст. 17, ст. 93 КК на ч.3 ст. 206 і ч.1 ст. 101 КК і засудив до 5 років позбавлення волі.
Суддя, яка розглядала цю справу в березні 1998 р., брала участь у розгляді у складі президії того ж обласного суду протесту прокурора на постанову районного суду про скасування санкції на арешт гр-на У. При цьому протест було задоволено. Згідно ж зі ст.54, 55 КПК України вона не могла брати участь у розгляді даної справи. Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України вирок суду скасовано і справу повернено на новий судовий розгляд.
Список використаних джерел
1. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 р. - 1992. - № 12.
2. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про злочини проти життя i здоров'я людини" від 1 квітня 1994 р. № 1 у редакції Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про внесення змін i доповнень у деякі постанови Пленуму Верховного Суду України" від 3 грудня 1997 р. № 12.
Loading...

 
 

Цікаве