WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Головдержслужба України та її місце у боротьбі з корупцією - Реферат

Головдержслужба України та її місце у боротьбі з корупцією - Реферат


Реферат
на тему:
Головдержслужба України та її місце у боротьбі з корупцією
Протидія корупції серед державних службовців залишається нагальним завданням державної політики в Україні [1]. Зменшенню проявів корупції має сприяти раціональне функціонування органів державного управління в нашій країні. Нині у засобах масової інформації обговорюється шляхи реформування державного апарату [2]. Метою статті є узагальнення положень нормативно-правової бази, що регулює діяльність Головдержслужби України, зокрема, у сфері протидії корупції. Відповідно до Закону України "Про державну службу" (1993 р.) органом управління державною службою в державних органах є Головне управління державної служби при Кабінеті Міністрів України. До основних нормативно-правових актів, які визначають систему заходів антикорупційного характеру, що здійснюються у сфері державної служби, слід віднести:
- Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 р.;
- Указ Президента України "Про Положення про Головне управління державної служби України" від 02.10.1999 р. № 1272/99;
- Указ Президента України "Про обов'язкову спеціальну перевірку відомостей, що подають кандидати на зайняття посад державних службовців" від 19.11.2001 р. № 1098/2001;
- Указ Президента України "Про заходи щодо посилення контролю за декларуванням доходів особами, уповноваженими на виконання функцій держави" від 04.02.2003 р. № 73/2003;
- Постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади" від 25.05.1998 р. № 731;
- Постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення на посади та звільнення з посад керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій" від 29.07.1999 р. № 1374;
- Постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців" від 13.06.2000 р. № 950;
- Постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців" від 28.12.2000 р. № 1922;
- Постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців" від 15.02.2002 р. № 169;
- Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження Концепції ротації кадрів на окремих посадах державних службовців" від 18.03. 2002 р. № 144-р;
- Постанова Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. № 828 "Про заходи щодо підвищення кваліфікації працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань боротьби з корупцією".
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. № 323-р "Про затвердження плану заходів щодо створення та забезпечення функціонування системи державного фінансового контролю за декларуванням та витрачанням доходів особами, які претендують на зайняття посад державних службовців, та особами, уповноваженими на виконання функцій держави, посилення боротьби з прихованням доходів від оподаткування та корупцією".
Важливим документом стратегічного значення, спрямованим на подальше вдосконалення інституту державної служби в країні, є Указ Президента України "Про Концепцію адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу" від 05.03.2004 р. № 278/2004.
Антикорупційні норми, якими керується Головдерслужба України, умовно можна поділити на три складові: порядок відбору на державну службу; порядок проходження державної служби та атестацій; дотримання обмежень, які накладаються на державного службовця, та етичних стандартів. На сьогодні прийнята низка підзаконних актів (насамперед, накази і роз'яснення Головного управління державної служби України), які стосуються різних аспектів протидії корупції у сфері державного управління. Ці нормативні документи містять організаційно-правові процедури, що запобігають прийняттю осіб на державну службу, які схильні до вчинення корупційних діянь, а також забезпечують швидке викриття та притягнення до відповідальності таких осіб у процесі проходження ними державної служби. Згідно із Наказом Головного управління державної служби України від 05.07.2002 № 48 "Про порядок проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантних посад в апараті Головдержслужби" кандидати на заміщення вакантних посад державних службовців у Головдержслужбі мають складати іспит, який включає 15 запитань щодо знання антикорупційного законодавства.
Так, статтею 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією" встановлено, що державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права:
- сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності, а так само в отриманні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг;
- займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, в якому вона працює, а також виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики);
- входити самостійно (крім випадків, коли державний службовець здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляє інтереси держави в раді товариства (спостережній раді) або ревізійній комісії господарського товариства), через представництва або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об'єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність;
- відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію.
Державний службовець, який є посадовою особою, не має також права:
- сприяти, використовуючи своє посадове становище, фізичним та юридичним особам у здійсненні ними зовнішньоекономічної, кредитно-банківської та іншої діяльності, з метою
Loading...

 
 

Цікаве