WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Врахування індивідуальних особливостей осіб, опитуваних в процесі проведення оперативно-розшукових заходів, спрямованих на протидію організованій злоч - Реферат

Врахування індивідуальних особливостей осіб, опитуваних в процесі проведення оперативно-розшукових заходів, спрямованих на протидію організованій злоч - Реферат

послаблення активності нервових процесів у корі головного мозку. У зв'язку з цим оперативному працівникові треба детально, повільно роз'яснити опитуваному мету свого візиту, у разі необхідності декілька разів викласти її, терпляче відповідати на всі запитання співрозмовника.
Стать - сукупність анатомо-фізіологічних ознак організму, що забезпечує продовження роду і дає змогу розрізнити у більшості організмів жіночі та чоловічі особини. Чоловікам і жінкам в процесі спеціальної бесіди слід подавати інформацію з певними відмінностями. Для жінок велике значення має емоційна сторона того чи іншого явища, взаємовідносини між людьми. Їх увагу відразу захоплює інформація відносно родини, дітей, побуту, чоловіків. Жінок цікавлять різні деталі (які чоловікам здаються дрібницями) та сам процес спілкування. Саме з урахуванням цих особливостей в процесі проведення опитування слід вести розмову з жінками.
Чоловіків, напроти, цікавить, перш за все, доказовість, логіка, факти. У спілкуванні для чоловіків важливим, є результат, сам процес спілкування їх цікавить мало. Якщо співрозмовник виявляється комунікабельним, може викликати стан дратівливості. У зв'язку з цим чоловіки переважно є поганими слухачами. Вони уважно слухають (в середньому) 1 - 2 хвилини, далі увага значного послаблюється (якщо слухач не зацікавився) [4, с. 82, 84]. Знаючи це, оперативному працівникові при проведенні спеціальної бесіди якомога можна швидше потрібно зацікавити співбесідника-чоловіка. Мету візиту і суть питань треба викладати максимально лаконічно, зрозуміло, послідовно, логічно.
Стан здоров'я людини завжди справляє суттєвий вплив на всі психічні процеси. Тому він має значення для психологічного контакту з опитуваним. Більшість захворювань сприяють тому, що протікання процесів сприймання, пам'яті, уявлення, мислення, мовлення, уваги тощо зазнають змін. Тому при проведенні опитування слід розрізняти осіб, які є відносно здоровими, та осіб, які страждають на певні захворювання. Для останніх в тій чи іншій мірі характерні такі явища: поганий настрій, підвищена дратівливість. У свою чергу, цих опитуваних можна розділити на різні види, залежно від того, які саме органи, системи і функції організму вражені. Найбільшу проблему викликає використання в якості опитуваних осіб з ураженими органами сприйняття (насамперед, органів слуху), а також людей з відхиленнями від норми у стані психічного здоров'я. Такі люди, володіючи оперативно важливою інформацією, часто не піддаються звичайним прийомам психологічного впливу і своєю поведінкою ускладнюють збір необхідних відомостей. У таких випадках краще відмовитися від використання вказаних осіб у якості опитуваних.
Природно, що в процесі проведення опитування не можна достовірно визначити наявність у опитуваного певних захворювань. Навіть, маючи медичну освіту, це важко зробити за зовнішніми ознаками. Однак, ґрунтуючись на своїх спостереженнях за зовнішнім виглядом опитуваного, його поведінкою, можна висунути припущення щодо стану його здоров'я. До того ж люди самі часто скаржаться на свої хвороби. Це дає можливість оперативному працівнику скорегувати свою поведінку відповідним чином.
В роботі з людьми, які страждають на тяжкі соматичні та інші захворювання, оперативному працівникові з метою встановлення довірчих відносин слід проявляти емпатію, уважно вислуховувати скарги опитуваного на стан здоров'я, виказувати співчуття, розуміння. Лише у такому разі можна розраховувати на плідну співпрацю з опитуваним.
Із психологічними факторами тісно пов'язані також соціальні. Адже умови життя людини здійснюють постійний безпосередній вплив на її внутрішній світ. Тому, вивчивши соціальний вплив зовнішнього середовища на людину, деякою мірою можна прогнозувати її поведінку в конкретних умовах, зокрема - при проведенні опитування.
До соціальних факторів відносяться: наявність роботи, сімейне, посадове, матеріальне становище, відношення до певної соціальної групи, місце проживання і т. ін.
За наявністю роботи опитуваних можна поділити на працюючих та непрацюючих. Непрацюючих, у свою чергу, можна розділити на безробітних, пенсіонерів, утриманців та працездатних осіб, які мають джерела існування, що дозволяють їм не працювати. Позитивним моментом у встановленні довірчих відносин з непрацюючими є те, що вони, у більшості випадків, мають у своєму розпорядженні велику кількість часу та нікуди не поспішають.
Безробітні - працездатні особи, які внаслідок певних обставин не мають постійного місця роботи. При використанні вказаної категорії осіб у якості опитуваних бажано враховувати їх можливу зацікавленість в отриманні роботи як законного джерела існування та використовувати це при розмови. Такі люди, як правило, не задоволенні діяльністю владних структур, часто страждають від відчуття надмірної тривожності.
Пенсіонерам часто притаманний дефіцит спілкування, що при проведенні опитування служить на користь оперативному працівникові.
Утриманцям, як правило, притаманне почуття вимушеної залежності від інших, тому вони часто відчувають загострену потребу у самоствердженні, почутті власної значимості.
Особливою категорією непрацюючих являються особи, які не працюють принципово (зневажливе ставлення до праці, розгульний, кримінальний спосіб життя) або у зв'язку з наявністю у них інших джерел існування (у тому числі злочинних). При використанні таких осіб у якості опитуваних обов'язково треба враховувати їх психологічні установки та спрямованість особистості.
При опитуванні працюючих осіб часто можна зіткнутись з такими факторами, як дефіцит часу, стомленість, зайнятість своїми справами. Для нейтралізації цих факторів особливу увагу слідприділяти подоланню мотиваційного бар'єру, з самого початку бесіди викликати зацікавленість опитуваного у продовженні розмови. В роботі з працюючими особами слід враховувати можливість професійної деформації психіки під впливом роботи на певному місці.
При проведенні опитування слід враховувати те, що матеріальне становище особи так чи інакше відбивається на її психіці, впливає на її емоційно-вольову діяльність. Найбільш умовно можна розділити осіб на таких, що забезпечені задовільно та незадовільно. Особи з незадовільною матеріальною забезпеченістю, як правило, у своїх діях керуються прагненням до покращення матеріального становища, їх думки зайняті пошуком шляхів для знаходження засобів до існування. Такі опитуванні можуть стати дуже корисними при проведенні опитувань з метою збору інформації про спосіб життя та джерела доходів забезпечених громадян, якщо викликати у цих опитуваних почуття заздрощів. І взагалі, практика проведення опитувань засвідчує, що малозабезпечені особи набагато легше ідуть на контакт з оперативним працівником.
Найбільш важким є встановлення довірчих відносин з тими особами, які мають стабільні та високі прибутки, володіють значними сумами грошових коштів. Останні здебільшого поводяться вкрай обережно, остерігаються обману, ретельно аналізують інформацію, яка до них надходить. Однак, це зовсім не означає, що встановлення довірчих стосунків з такими особами є неможливим. Дуже багато залежить від обраної тактики, знань, вмінь та навичок оперативного працівника.
Таким чином, під час реалізації свого права на опитування, для ефективності виконання завдань з протидії організованій злочинності оперативні працівники повинні враховувати такі фізіологічні та соціальні індивідуальні особливості опитуваних осіб. Зокрема, це вік, стать, стан здоров'я, сімейний стан, матеріальне становище, наявність роботи, соціальний статус. Крім фізіологічних та соціальних особливостей опитуваних бажано також враховувати і психологічні - темперамент, навіюваність, особливості сприйняття і т. ін.
Список використаних джерел
1. Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992 року // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 22. - Ст. 303; Офіц. вісник України. - 2003. - № 29. - Ст. 1434; № 32. - Ст. 1690.
2. Шейнов В.П. Скрытое управление человеком (психология манипулирования). - Минск.: Харвест, 2001. - 848 с.
3. Краткий психологический словарь / Под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1985. - 431 с.
4. Психологічний словник / Під ред. В.І. Войтка. - К.: Наук. думка, 1989. - 215 c.
Loading...

 
 

Цікаве