WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Врахування індивідуальних особливостей осіб, опитуваних в процесі проведення оперативно-розшукових заходів, спрямованих на протидію організованій злоч - Реферат

Врахування індивідуальних особливостей осіб, опитуваних в процесі проведення оперативно-розшукових заходів, спрямованих на протидію організованій злоч - Реферат


Реферат
на тему:
Врахування індивідуальних особливостей осіб, опитуваних в процесі проведення оперативно-розшукових заходів, спрямованих на протидію організованій злочинності
Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" підрозділам, що здійснюють зазначену діяльність, надано право "опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу"[1]. Опитування осіб є важливим елементом багатьох оперативно-розшукових заходів і корисним в процесі отримання інформації, необхідної для боротьби з організованою злочинністю. Одна з проблем реалізації цього права полягає у відсутності жодних гарантій, що особа, яка володіє необхідною інформацією, захоче розмовляти з оперативним працівником, повно і правдиво відповідати на його запитання, надавати йому свою допомогу.
Питанням психологічного і правового аспектів реалізації права оперативних підрозділів на проведення опитувань приділяли увагу такі науковці, як О.Ф. Долженков, І.П. Козаченко, І.В. Сервецький, В.В. Матвійчук, Б.І. Бараненко та ін.
На наш погляд, доцільно більш детально розглянути психологічний аспект згаданого питання, пов'язаний з індивідуальними особливостями осіб, опитуваних в процесі оперативно-розшукових заходів, спрямованих на боротьбу з організованою злочинністю.
Однією з головних умов успішного проведення опитування є встановлення психологічного контакту, а, бажано, й довірчих відносин із співрозмовниками. Одні й ті самі прийоми та способи встановлення довірчих відносин при застосуванні їх до різних людей можуть мати різні і навіть протилежні результати. Тому особливе значення мають знання індивідуальних особливостей опитуваних осіб.
При спілкуванні з громадянами в процесі опитування слід враховувати такі особистісні фактори, як: психологічні, соціальні та фізіологічні. Всі вони тісно пов'язані між собою, однак їх детальне вивчення потребує окремого розгляду.
До психологічних факторів слід віднести такі необхідні для врахування під час проведення опитування індивідуальні особливості осіб, як: темперамент, навіюваність, особливості репрезентативної системи, у тому числі, особливості слухання, рівень інтелектуального розвитку, спрямованість особистості.
Слід зауважити, що часто оперативному працівникові досить важко отримати інформацію про психологічні особливості потенційного співрозмовника. В процесі бесіди з особою можна зробити спробу визначити її темперамент, особливості репрезентативної системи. Однак, набагато простіше заздалегідь врахувати інші фактори, які безпосередньо впливають на психологічні; зокрема, на психіку впливають вік, стать, наявність певних захворювань і т. ін.
Класифікація опитуваних осіб за фізіологічними факторами має значення для вивчення їх впливу на поведінку людини з метою вироблення особливостей тактики встановлення довірчих відносин саме з конкретною особою.
Вік - поняття, що характеризує період (тривалість) життя живої істоти. Відлік віку ведеться від життя до фізичної смерті. Щодо людини існує декілька періодів її віку - вік немовляти, ранній дитячий вік, дошкільний, молодший шкільний, підлітковий, юнацький, зрілий, вік старості. Вік (у психології) - конкретний, відносно обмежений у часі ступінь психічного розвитку індивіду та його розвитку як особистості, що характеризується сукупністю фізіологічних та психологічних змін, не пов'язаних з розрізненням індивідуальних особливостей [2, с. 85].
Підлітковий вік - етап онтогенетичного розвитку дитини від 11 - 12 до 14 - 15 років. Перехід від дитинства до дорослості становить основний зміст та головну особливість цього етапу. Підлітковий період вважається "кризовим", "критичним". Така оцінка зумовлена численними якісними зрушеннями у психіці підлітка. Саме в цьому віці відбуваються інтенсивні і кардинальні зміни в організмі дитини на шляху біологічної зрілості та статевого дозрівання. Перебудова нейрогуморальних співвідношень нерідко є основою загальної неврівноваженості підлітка, дратівливості, періодичної млявості, апатії. Анатомо-фізіологічні зрушення в організмі підлітка призводять до психологічних новоутворень: відчуття дорослості, розвиток інтересу до протилежної статі, пробудження певних романтичних почуттів. Непідготовленість дитини до виконання нової, специфічної для підліткового віку системи ролей, як і відсутність необхідної рольової завантаженості і самостійності (недовіра, надмірна опіка, нехтування інтересами підлітків), зумовлюють виникнення численних суперечностей у сфері спілкування. Наслідування певних взірців дорослості, присвоєння всього популярного, модного значною мірою визначають зміст ціннісних орієнтацій, загальний напрям формування особистості підлітка, критеріїв оцінок та самооцінки. Характерними новоутвореннями підліткового віку є прагнення до самоосвіти та самовиховання, повна визначеність нахилів та уподобань. Теоретичне опанування дійсності випереджає практичне, інтенсивно розвиваються уява та фантазія. Для підлітків визначальними виступають товариські якості - взаємоповага, взаємодопомога, вірність, вміння берегти таємницю. Відмінною рисою розвитку мислення виступає вміння оперувати гіпотезами у розв'язанні різноманітних завдань, інтелектуалізація сприйняття, увага, пам'ять та інші психічні процеси. Загострена увага до своїх недоліків зберігається упродовж всього підліткового віку. Проте, у багатьох підлітків рівень домагань завищений, самооцінка не адекватна; інших осіб вони оцінюють повніше та правильніше, ніж себе [3, с. 170].
Врахування психологічних особливостей підліткового віку є основою успішного формування довірчих відносин з підлітками в процесі їх використання в якості джерел інформації при проведенні опитування. Зокрема, велике значення має реакція оперативного працівника на прояви завищеної самооцінки з боку підлітка. Якщо вчасно розпізнати ці прояви та своїми висловлюваннями, жестами, мімікою показати підлітку, що він цілком вірно оцінює себе, підкріпити його думку про самого себе, свої позитивні якості, то можна розраховувати на певну довіру з його боку.
Юнацький вік - період життя та психічного розвитку людини у межах від 14 років до 21. В юнацькому віці відбувається інтенсивний фізіологічний та психологічний розвиток. Розв'язання багатьох життєвих завдань частіше залежить від соціальної активності юнака чи дівчини. Завищення оцінок та домагань, що не можуть бути повністю реалізовані, призводить до юнацького негативізму та нетерпимості. Зростає соціальна мобільність та кількість факторів, що позитивно та негативно впливають на розвиток особи. В юнацькому віці оцінки друзів та однолітків є найавторитетнішими. Вони є провідними стимуляторами юнацької діяльності. Активність особи у колі однолітків значно підвищена. Специфічного значення набувають манери поведінки, жаргон, одяг, які схвалюються або заперечуються друзями [3, с. 239].
Ці особливості заслуговують на врахування з метою встановлення довірчих відносин з особами юнацького віку. Зокрема, оперативний працівник має уникатименторського, повчального тону. Необхідно також бути готовим до реплік, які не відрізняються коректністю. Покращити відношення до себе можна, якщо влучно і з гумором відповісти на них, не зачіпаючи гідність співрозмовника. При викладенні доводів можна робити посилання на авторитетних для них осіб. Дуже важливе значення має знання оперативним працівником молодіжних проблем і жаргону.
Зрілий вік, за науковою літературою, продовжується приблизно з 21 до 60 років. Він характеризується сформованістю та сталістю установок, переконань та мотивів. Зрілість - це сукупний стан високого розвитку фізіологічних, інтелектуальних, вольових, моральних, соціальних параметрів людини. Соціальна зрілість ґрунтується на ідейних переконаннях, сформованому світогляді і включає в себе оперативне, вправне й ефективне здійснення практичної діяльності. При опитуванні осіб зрілого віку слід приділяти особливу увагу обґрунтованості своїх висловлювань.
Старість - період життя людини, що наступає за зрілістю, стадія одряхління, послаблення діяльності організму. У цей період для людини важливо не просто збільшити тривалість прожитих років, а й домогтися активності фізичних та нервових сил, знаходити у кожному конкретному випадку соціально корисну та індивідуально значущу справу. В старості часто спостерігається
Loading...

 
 

Цікаве